Суспільства

§ 1. Місце інтелектуальної та творчої діяльності у сучасному суспільстві

Творчою працею людини створюються всі багатства суспільства. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно перебуває у творчому пошукові. Це невід'ємна властивість, якою природа наділяє кожну людину.

Творчість притаманна нам у будь-якій сфері діяльності — у про­мисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров'я людей, лікуванні тварин, організації сво­го відпочинку і дозвілля тощо.

Ці неспростовні істини наведено для того, щоб показати, що за­безпечення своєї життєдіяльності люди все більше і більше пов'язують із досягненнями розумової діяльності. Відомо, яку ве­лику роль в історичному розвитку людства відіграють, наприклад,

Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

транспортні засоби. А для їх створення одних фізичних зусиль за­мало — тут потрібні вже зусилля розумові. Саме завдяки розумовій діяльності людство переходить від одного етапу забезпечення не­обхідними засобами та знаряддями для свого існування до іншо­го — більш досконалого.

І у цьому процесі людство все більше переключається на ство­рення нових знарядь і засобів, тобто акцент переноситься саме на творчість, майстерність, уміння, що визначається словом «тех­ніка» (запозиченим із грецької мови). Поняття «техніка» має кілька значень: це майстерність, уміння, мистецтво, а також су­купність знарядь і засобів праці. Часто сукупність навиків і спо­собів, високе виконання певних функцій також називають висо­кою технікою, наприклад, щодо гри на музичному інструменті, гри у футбол, співу тощо. Водночас у контексті сфери інтелекту­альної діяльності термін «техніка» використовується, передусім, як сукупність знарядь і засобів, створюваних для здійснення про­цесів виробництва й обслуговування невиробничих потреб суспільства. Отже, основним призначенням техніки є якомога повніша заміна функцій, у першу чергу фізичних, людини у про­цесі забезпечення свого існування і передусім у виробничому про­цесі, полегшення праці та підвищення її продуктивності.

Тенденції розвитку науки, культури, техніки і виробництва, особливо у другій половині XX ст. та на початку XXI ст., свідчать про те, що людство у своєму розвитку підійшло до тієї межі, коли подальший прогрес буде зумовлюватися саме розумовою діяль­ністю суспільства. Тобто саме результати розумової діяльності, або за теперішньою термінологією — інтелектуальної діяльності, будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Уже тепер видно, що високий рівень інтелектуальної діяльності у тій чи іншій країні зумовлює високий рівень добробуту її народу.

Сьогодні країни з високорозвиненою ринковою економікою характеризуються високим рівнем освіти, науки і культури, що в цілому зумовлює і сам рівень цивілізованості суспільства. Оскіль­ки залучення до країн із високорозвиненою економікою відбу­вається з тими країнами, де усвідомлюють значення і роль цих