Промислова придатність.

Умова патентоздатності винаходу «промислова придатність» сформульована у ч. 8 ст. 7 Закону так: винахід є промислово при­датним, якщо він може бути використаний у промисловості або у будь-якій іншій сфері діяльності (наприклад, сільському госпо­дарстві, медицині тощо). Термін «промисловість» має тут найшир-ше тлумачення. Згідно із значенням цього терміна під промис­ловістю розуміється будь-яке зусилля людини, що впливає на природу і речовину. У тексті Паризької конвенції також вказується на те, що слово «промисловість» повинно розумітись у найшир-шому значенні і стосуватися не лише власне промисловості, але й поширюватися на галузі сільськогосподарського виробництва, продукти природного походження тощо.

Основна функція умови «промислова придатність» полягає У перевірці можливості реалізації винаходу, що заявляється, у вигляді конкретного засобу, а також у з'ясуванні того, чи дося-

РозділIII. Патентне право

Глава 14. Об'єкти патентного права

гається за допомогою цього винаходу технічний результат, вказа­ний заявником.

В Україні останніми роками кількість заявок на винаходи від національних та іноземних заявників практично залишається на одному рівні¹.

§ 2. Корисна модель

Словник-довідник, підготовлений Постійним комітетом інфор­мації у сфері промислової власності Всесвітньої організації інте­лектуальної власності, так тлумачить поняття корисної моделі (Utility Model). Корисна модель — це об'єкт промислової власності, передбачений деякими національними законами для того, щоб охороняти другорядні винаходи шляхом простої реєстрації в па­тентному відомстві.

Охорона корисних моделей, найбільш близьких до винаходів об'єктів промислової власності, передбачена Паризькою кон­венцією про охорону промислової власності (ст. 1(2)), але і на сьо­годні її охорона запроваджена тільки у 64 державах, серед яких Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Португалія, Фін­ляндія, Китай, Японія, Південна Корея, Бразилія, Мексика, Уруг­вай, 14 держав — членів Африканської організації інтелектуальної власності та ін. Нещодавно до них приєдналися Україна, держави СНД, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія. Однак такі промислово розвинені країни, як США, Канада, Велика Британія, Швеція корисну модель не охороняють.

Перший у світі Закон про корисні моделі був прийнятий у Ні­меччині ще у 1891 p., коли Імперський суд наголосив, що закон повинен охороняти й такі технічні рішення, котрі є новими, але не мають достатнього винахідницького рівня. Слідом за Німеччи­ною, грунтуючись на її законодавчому досвіді, низка інших держав започаткувала охорону корисних моделей.

¹ Зокрема, за 9 місяців 2002 р. кількість поданих заявок за національною процедурою від національних заявників становила 1198, від іноземних заявників — 119; за 9 місяців 2003 р. - відповідно 1161 і 106; за 9 місяців 2004 р. - 3102 і 206; за 9 місяців 2005 р. — 2544 і 222; за 9 місяців 2006 р. - 2525 і 246. За процедурою РСТ за 9 місяців 2006 р. було подано 1524 заявок // Промислова власність у цифрах. Показники діяльності Державного департа­менту інтелектуальної власності та ДП «Український інститут промислової власності» за 9 місяців 2006 р. - К., 2006. - С 7.

На сьогодні корисні моделі одержують охорону або на основі загального законодавства про промислову власність (Іспанія, Португалія, Китай, Польща, Російська Федерація й ін.), або на основі спеціальних законів (Німеччина, Данія, Італія, Фінляндія, Уругвай, Японія й ін.), що дуже схожі з патентним законом.

В Україні охорона корисної моделі вперше була введена Зако­ном «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» ще у 1993 p., але до недавнього часу цей об'єкт не користувався увагою ви­нахідників і патентовласників. Відповідно до попередньої редакції Закону корисна модель визначалася як нове і промислово придат­не конструктивне виконання пристрою.

У чинній редакції Закону корисна модель визначається як резуль­тат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речо­вина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вва­жається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Відповідно до Закону вимоги до цих умов патентоздатності однакові для винаходу та корисної моделі. Пріоритет корисної моделі визначають так само, як пріоритет ви­находу. Пільговий період за новизною також однаковий — 12 місяців.

Чим відрізняється винахід від корисної моделі? Зокрема тим, що корисна модель не повинна відповідати умові патентоздат­ності — винахідницький рівень.

Таким чином за допомогою корисної моделі можна захистити роз­робку, яка є новою та комерційно привабливою, але не має достат­нього винахідницького рівня, щоб бути визнаною винаходом. Тобто, основна ціль введення такого об'єкта до Закону — це дати можливість захистити такі винаходи, які за рівнем винахідницької діяльності не дотягують до винаходу, так звані «другорядні винаходи». Фактично, корисними моделями є ті об'єкти, які за своїм внеском у рівень техніки є менш значущими за винаходи. Тому, як правило, для корис­них моделей передбачається спрощена порівняно з винаходом про­цедура одержання охоронного документа і коротші строки охорони.