Матеріальні витрати в структурі операційних витрат з проданої продукції (робіт, послуг) за основними видами промислової діяльності

Матеріальні ресурси поділяються на різні групи за певними критеріями.

1. За джерелами надходження:

– власні. В сільському господарстві значну частину матеріальних ресурсів становлять ресурси власного виробництва (насіння, корми, молодняк худоби тощо);

– куповані. Питома вага куплених матеріальних ресурсів у їх сукупних витратах збільшується. Тобто зростає вплив на матеріаломісткість продукції між- та внутрішньогалузевого обміну, взаємної відповідальності всіх сторін за використання матеріальних ресурсів і виконання договірних зобов’язань щодо їх постачання.

2. За ступенем участі у відтворювальному процесі:

– основного виробництва (безпосередньо використовуються для виробництва продукції або виконання певних технологічних операцій);

– обслуговування основного виробництва (використовуються на транспортних, ремонтних та інших допоміжних роботах, на об’єктах зберігання продукції і матеріалів);

– управління виробництвом (поштові, телефонні витрати, частина палива і електроенергія, що використовується для опалення, освітлення загальноцехових і загальнозаводських приміщень, поточний ремонт основних засобів загально-виробничого і загальногосподарського призначення).

На підприємстві матеріальні ресурси представляють собою частину оборотних фондів. Вони поділяються на такі основні види:

1. Виробничі запаси:

– сировина, основні матеріали;

– покупні напівфабрикати;

– допоміжні матеріали;

– паливо, енергія;

– мастильні матеріали;

– тара і тарні матеріали;

– запасні частини;

– малоцінні та швидкозношувані матеріали.

2. Матеріальні ресурси у незавершеному виробництві.

Така класифікація матеріальних ресурсів зумовлена різним характером споживання вказаних видів матеріалів, і відповідно, підходом до визначення норм їх витрат у виробництві, і до шляхів більш економного їх використання.

Раціональне використання (споживання) та економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одним із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональний (від латинського rationales) – розумний, доцільний, обґрунтований. Тому раціональне використання (споживання) матеріальних ресурсів – це доцільне, обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

Раціональне використання (споживання) виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням раціонального використання матеріальних ресурсів є:

– забезпечення економного використання матеріальних ресурсів;

– ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;

– оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;

– розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;

– скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва й споживання продукції, при транспортуванні та зберіганні;

– прискорення оборотності оборотних засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обороту тощо.

Різні види матеріальних ресурсів, які беруть участь у виробничому процесі, споживаються (використовуються) по-різному. Розглянемо сутність використання кожного виду матеріальних ресурсів.

Сировина та основні матеріали. До них відносяться предмети праці, які йдуть на виготовлення продукції і утворюють її речову основу. Основними матеріалами при виготовленні, наприклад, трактора є метал, скло тощо. Сировина та основні матеріали у процесі виробництва змінюють свою натуральну форму, входять до складу продукції.

Покупні напівфабрикати. Вони повністю входять до складу продукції, але на відміну від сировини і основних матеріалів не змінюють свою форму;

Допоміжні матеріали. До допоміжних матеріалів відносяться матеріали, які споживаються у процесі обслуговування основного виробництва або додаються до основних матеріалів з метою зміни їх зовнішнього вигляду та інших властивостей (барвники, лаки, харчові добавки тощо). Більшість допоміжних матеріалів входять до складу продукції та змінюють свою натуральну форму, але вони не становлять речової основи продукції.

Є допоміжні матеріали, характер споживання яких відрізняється від вищеназваних:

Паливо, енергія. У зв’язку з великим значенням палива його обліковують окремо. Залежно від характеру використання розрізняють паливо й енергію:

– технологічне, тобто безпосередньо беруть участь у виробництві продукції. Технологічне паливо та енергія у процесі виробництва змінюють свою натуральну форму, але не входять до складу новоствореної продукції;

– рушійне, яке використовується для приведення у рух машин та обладнання. У процесі виробництва змінює свою натуральну форму і не входить до складу новоствореної продукції;

– для обслуговування процесу виробництва (на опалення, освітлення, вентиляцію тощо). Характер споживання цього виду палива та енергії аналогічний до попередніх. Кількість використаного палива та енергії не буде залежати від виду обладнання або технології виробництва, як у попередніх видах, а визначається, виходячи із площі та об’єму освітлювальних та опалювальних приміщень.

Мастильні матеріали. Використовуються для змащування робочих поверхонь техніки та обладнання. У процесі виробництва вони не змінюють своєї форми та не входять до складу новоствореної продукції.

Тара і тарні матеріали. Призначена для упаковки продукції з метою запобігання псування. У процесі виробництва тара і тарні матеріали не входять до складу продукції та не змінюють своєї натуральної форми. Тара і тарні матеріали можуть бути як одноразового, так і багаторазового використання.

Запасні частини. Використовуюся для ремонту устаткування, обладнання та інших основних фондів.

Малоцінні та швидкозношувані матеріали.Використовують для обслуговування процесу виробництва. До них відносяться робочий одяг, малоцінний інструмент та інвентар. Вони можуть використовуватися протягом декількох виробничих циклів.

Матеріальні ресурси у незавершеному виробництві.Представляють собою основну сировину і матеріали. напівфабрикати, допоміжні матеріали, які вступили у процес виробництва, змінили свою натуральну форму, але готової продукції ще не отримано. Як правило, служать заділом для виробничих цехів того ж підприємства.