Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів

Ефективність використання матеріальних ресурсів – економічна категорія, яка характеризує корисний результат використання матеріальних ресурсів. Показники ефективності – це узагальнюючі показники їх використання. При кількісному обчисленні ефективності використання матеріальних ресурсів визначається співвідношення фактичних витрат матеріальних ресурсів і виготовленої продукції – матеріалоємність продукції.

Матеріалоємність продукції.На виробництво продукції щорічно витрачається велика маса різних матеріальних ресурсів. Частка матеріальних витрат (без амортизаційних відрахувань) у вартості продукції становить близько 50-60 відсотків. Тому одним із основних напрямків підвищення ефективності виробництва на підприємстві є зниження матеріалоємності виробленої продукції.

Під матеріалоємністю продукції розуміють середню фактичну витрату матеріальних ресурсів на одиницю продукції у натуральному або вартісному її вимірюванні, а також на одиницю корисного (споживчого) ефекту (потужності, ємності, вантажопідйомності тощо). Виходячи із цього визначення, слідує, що матеріалоємність продукції може бути виміряна декількома показниками залежно від виду продукції і матеріальних ресурсів, які витрачаються на її виробництво:

а) питома матеріалоємність того або іншого матеріалу у натурі на фізичну одиницю певної продукції

(в кг на 1т, 1м³, 1м²),

де – матеріалоємність продукції; М_зі – загальна витрата певного матеріалу на виробництво продукції у натуральному виразі; О_н – обсяг виробництва певної продукції у фізичних одиницях;

б) загальна матеріалоємність визначається у вартісному виразі на фізичну одиницю певної продукції:

,

де М_є – матеріалоємність продукції у вартісному виразі; М_зі – витрата і–го матеріалу у натуральному виразі; Ц_і – ціна і–го матеріалу.

По відношенню до складних видів продукції, якими є різні види машинобудівної продукції, найбільш точним виразом їх матеріалоємності є витрата конкретних видів матеріалів, насамперед, металів, на одиницю корисного (споживчого) ефекту. Наприклад, при виготовленні екскаваторів – в кг на 1 м³ ємності ковша, при виробництві вантажних автомобілів – в кг на один т-км перевезення вантажів, машин та механізмів – в кг на кВт тощо.

По відношенню до продукції тих галузей машинобудування, де ні фізичний обсяг продукції, ні обсяг корисного (споживчого) ефекту неможливо виразити в одних одиницях виміру (хімічне, текстильне, машинобудування), а також по продукції машинобудування в цілому рівень матеріалоємності може бути охарактеризований витратою конкретного виду металу в тоннах на мільйон гривень валової продукції у порівняльних цінах.

Найбільш універсальним показником матеріалоємності продукції, який може застосовуватися в будь-якій галузі виробництва, є величина матеріальних витрат у грошовому виразі на одиницю продукції.

Показники матеріалоємності класифікуються за часом дії, ступенем укрупнення продукції, за характером формування матеріальних витрат, за розмірністю показників, за рівнем охоплення матеріальних витрат.

1. За часом дії:

- фактична (звітна) матеріалоємність, що визначається за даними за звітний період (рік, квартал, місяць);

- очікувана матеріалоємність, розраховується на очікуваний період (як правило, на місяць, квартал, рік поточного або планового періоду);

- планова, розраховується на початок планового періоду (місяць, квартал, рік).

2. За ступенем укрупнення продукції:

- матеріалоємність конкретних видів продукції (індивідуальна матеріалоємність), визначається для конкретних виробів:

,

де М_і – поточні матеріальні витрати на виготовлення одного виробу певного виду, грн.; Ц_і – ціна даного виробу, грн.

- групова (середньозважена) матеріалоємність виду продукції, що визначається для однієї типової групи продукції (наприклад, тракторів, бульдозерів вантажних автомобілів, легкових автомобілів):

,

де – питома вага певної марки продукції в загальному випуску товарної продукції даного групи, частки одиниці; n – кількість марок в даній групі продукції.

3. За характером формування матеріальних витрат:

- виробнича матеріалоємність продукції, представляє собою відношення матеріальних витрат при виробництві одиниці або всієї продукції до її обсягу;

- експлуатаційна матеріалоємність продукції, представляє собою відношення витрат матеріальних ресурсів, що використані в процесі експлуатації техніки за весь (або корисний) термін її використання, до обсягу роботи (в натуральному або у вартісному вираженні), що виконувалася за цей період за допомогою цієї техніки. Складовою частиною експлуатаційної матеріалоємності є ремонтна матеріалоємність. Цей показник використовують для оцінки витрат матеріальних ресурсів, що використані на ремонт техніки, віднесених до одиниці робіт, які виконуються цією технікою після ремонту.

4. За розмірністю показників:

- вартісні (коп./грн., грн./тис. грн. товарної продукції);

- натуральні, як правило, характеризують витрати конкретного або агрегованого виду матеріального ресурсу на одиницю продукції в натуральному вираженні або на одиницю її споживчої вартості (кг/ шт., кг/кВт, енергоємність – кВт/ т відливок);

- змішані показники бувають натурально-вартісними ( кг/тис. грн. продукції) або вартісно-натуральними (коп./шт., грн./комплект).

Складові матеріалоємності, характеризують видову структуру матеріальних витрат (металоємність, енергоємність).

5. За рівнем охоплення матеріальних витрат:

- пряма матеріалоємність продукції, визначається як відношення прямих матеріальних витрат до вартості продукції.

- повна матеріалоємність продукції, при розрахунку якої прямі матеріальні витрати доповнюються витратами матеріальних ресурсів, які відображаються в комплексних статтях на виробництво, а також вартістю послуг виробничого характеру, що необхідні для випуску товарної продукції.