Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Показники витрати і рівня використання матеріальних ресурсів




Витрата сировини, матеріалів, палива та електроенергії на підприємстві представляє собою їх виробниче споживання. Розрізняють витрату загальну і питому.

1. Загальна витрата на виробництво охоплює всю кількість матеріальних ресурсів, витрачених підприємством:

а) на виконання програми з виробництва готової продукції;

б) на ремонтно-експлуатаційні потреби;

в) на незавершене виробництво;

г) на інші роботи промислово-виробничого характеру (у тому числі роботи з раціоналізації та винахідництва), забезпечення підсобного господарства, культурно-побутові потреби.

В цілому загальна витрата усіх видів ресурсів на виробництві включає корисну витрату і супроводжуючі відходи та втрати. Загальна витрата окремих матеріальних ресурсів визначається у натуральному виразі, а сумарна загальна витрата різних ресурсів враховується у вартісному виразі.

Величина загальної витрати матеріалу на виготовлення продукції за певний період залежить від двох факторів: обсягу виробництва продукції і питомих витрат матеріалу.

Питома витрата матеріальних ресурсів конкретного виду представляє середню витрату на одиницю виготовленої продукції. Визначається як відношення загальної витрати матеріальних ресурсів (Мз) до обсягу виробленої продукції:

,

де – питома витрата ресурсів; – загальна витрата ресурсів; – обсяг виготовленої продукції.

Можна розраховувати питому витрату матеріальних ресурсів в розрахунку на одиницю основної споживчої властивості однотипової продукції (Мпитсв) – одиницю продуктивності, потужності тощо:

,

де – загальний обсяг споживчої властивості, що виробляється у звітному періоді.

Питома витрата матеріальних ресурсів вираховується у натуральному виразі, оскільки за їх допомогою здійснюється: а) порівняння поточної витрати із встановленою нормою та з витратою за попередній період; б) розрахунки з економії або перевитрати конкретних видів сировини, матеріалів, палива, електроенергії. Економію (перевитрату) на одиницю продукції складе величина:

ЕМР од. = Мпит 1 – Мпит 0 або ЕМР од. = Мпит 1 – Мпит н ,

 

де ЕМР од. – економія (перевитрата) матеріальних ресурсів на одиницю продукції; Мпит 0, Мпит 1 – питома витрата матеріальних ресурсів відповідно у базовому і плановому році.

Економія при витратах на весь обсяг продукції буде складати:

ЕМР = (Мпит 1 – Мпит 0) О1 або ЕМР = (Мпит 1 – Мпит н) О1,

 

де ЕМР – економія (перевитрата) матеріальних ресурсів на загальний обсяг продукції; О1 – загальний обсяг виробництва продукції у плановому році.

Основними показниками рівня використання матеріальних ресурсів є вихід придатної продукції, коефіцієнт корисного використання матеріалу.

1. Вихід придатної продукції – характеризує ступінь вилучення придатного продукту із перероблюваної сировини; застосовується при первинній обробці сировини, наприклад, вихід цукру із цукрових буряків, вихід міді із руди, вихід волокна із бавовни-сирцю. Цей показник характеризує ефективність витрачання сировини і розраховується за формулою:

,

Де ВПП– вихід придатної продукції; ОП– обсяг придатного продукту; ОС– обсяг вихідної сировини.

Характерною особливістю показника виходу придатної продукції є використання для оцінки його граничного значення відомої кількості придатної продукції в сировині. Якщо фактичний вихід цукру в сировині складає 12 відсотків, то це не означає, що плановий вихід придатної продукції рівний 100 відсотків. Плановий відсоток виходу враховує вміст цукру у буряках і по можливості наближається до нього. Якщо встановлено, що цукристість буряків 16 відсотків, то граничний показник виходу цукру буде рівний 16 відсотків.

2. Коефіцієнт корисного використання (ККВ) матеріальних ресурсів на виробництво конкретної продукції визначається за формулою:

,

де ККВ – коефіцієнт корисного використання; ОЧ – чистова маса матеріалу; МЗ – загальні витрати матеріалу; ОВТ – обсяг відходів і втрат.

 

Величина цього коефіцієнта менше одиниці на величину врахованих у нормі відходів та втрат. Він повинен наближатися до одиниці за рахунок систематичного зниження втрат та відходів. Цей коефіцієнт – основний показник використання матеріальних ресурсів в машинобудуванні та деяких інших галузях промисловості.

Для окремої деталі коефіцієнт корисного використання розраховується як відношення чистої маси готової деталі до маси вихідного матеріалу;

для виробу, який складається з декількох деталей – як відношення суми чистої ваги всіх деталей, виготовлених для цього виробу із даного матеріалу, до загальної витрати цього матеріалу.

Оскільки фактично чисту вагу деталей важко встановити шляхом зважування, то в її якості приймають чисту вагу, яка передбачена нормою.

При виготовленні деталей машин із смугових та листових матеріалів в розрахунку коефіцієнта використовуються відповідні співвідношення площ, а за різної товщини деталей – співвідношення об’ємів деталей і матеріалу, що розкроюється.

При розрахунку коефіцієнта наприклад. в швейній промисловості використовують співвідношення площі всієї тканини, взятої до розкрою, та площі тканини, що увійшла в готовий швейний виріб.

При аналізі показників використання матеріалів першочерговою задачею є правильне визначення величини втрат і відходів, яка повинна бути розрахована стосовно запланованих організаційно-технічних умов виробництва.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты