Поняття та кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Злочинність неповнолітніх вивчається в контексті феноменів девіантності та делінквентності.

Девіантність являє собою досить складне багатоаспектне соціально-психологічне поняття, яке включає засвоєні дитиною асоціальні погляди на життя, що мають тенденцію до переходу в особистісні характеристики.

Щодо делінквентності дітей, то ця проблема активно розробляєтся в західній, зокрема, американській кримінології. На думку фахівців, є сенс виокремлювати широке та вузьке розуміння делінквентності, кожному з яких притаманні соціально-психологічний та юридичний аспекти (Є.М.Кочеткова):

- у широкому розумінні делінквентність – це порушення закону, незалежно від того, чи затримані правопорушники (Х.Вітмер);

- вузьке розуміння делінквентності пов`язане із затриманням правопорушника; відповідно делінквентність – це будь-який соціально шкідливий акт, який тягне застосування будь-яких заходів впливу (М.Клінард).

У ряді країн у поняття делінквентності включаються, поряд зі злочинами та проступками, ще й так звані статусні правопорушення, тобто діяння, які вважаються правопорушеннями лише тоді, коли вони вчинені дітьми (азартні ігри, вживання алкоголю, ненаходження вдома у нічний час тощо).

Для потреб сучасної кримінологічної практики є доцільним розуміти делінквентність як поведінку, що відхиляється від приписів нормативної системи права за виключенням кримінального права. Якщо ж йдеться про малолітніх, то для даної категорії осіб делінквентністю вважаються усі прояви асоціальної та антисоціальної поведінки від прогулів шкільних занять, жебрацтва, вживання алкогольних, наркотичних речовин до вчинення посягань, що містять ознаки злочинів (В.Ф.Мороз).

В свою чергу, поняття злочинності неповнолітніх базується, по-перше, на загальному розумінні злочинності, по-друге, воно пов`язано з нормативним визначенням злочину. Тому злочинність неповнолітніх охоплює лише кримінально-протиправні діяння, вчинені суб`єктами злочину, які не досягли 18 років.

В літературі представлено позицію щодо ототожнення злочинності неповнолітніх з так званою молодіжною злочинністю, яка охоплює вікову групу від 14 до 25 (29) років (Т.С.Жукова, О.С.Моргун, І.В.Калашніков). Це не є вірним. Наголошення на щільному дотику між віковими групами неповнолітніх (14-18 років) та молоді (18-25 (29) років) не є показовим, оскільки злочинність неповнолітніх взагалі є структурним елементом злочинності і тому системно пов`язана як із будь-якими видами кримінальності, як і з делінквентністю малолітніх. Наголошення ж на подібності кримінологічної характеристики, соціальних та психологічних властивостей неповнолітніх та «молодих» дорослих правопорушників є юридично некоректним (адже вимагає однакового кримінально-правового впливу на неповнолітніх та «молодих» дорослих) та взагалі позбавляє сенсу дослідження злочинності неповнолітніх.

Таким чином, злочинність неповнолітніх – це відносно самостійний різновид злочинності, кримінологічне розуміння якого має певні особливості. Зокрема, будучи соціально-психологічним феноменом, злочинність неповнолітніх майже не зазнає історичних змін, адже складається переважно з «ядерних» (усталених) злочинів. Вона є однозначно деструктивним явищем. Питання щодо її «корисності» взагалі не може ставитися, адже цей вид злочинності не лише негативно впливає на суспільство та є таким, що містить начатки злочинності дорослих осіб, але й деформує особистість дитини, спрямовуючи її розвиток у негативний бік (наприклад, постпенітенціарний рецидивист – це особа, яка, як правило, почала кримінальну кар`єру у неповнолітньому віці).

Таким чином, злочинність неповнолітніх може розумітися як соціально-психологічне деструктивне явище, яке у своєму прояві - статистичній сукупності злочинів, що вчиняються на певній території у певний проміжок часу - є відносно масовим та історично усталеним.

Уявлення про кримінологічну характеристику злочинності неповнолітніх можна скласти, виходячи з наступних показників:

Наведені дані свідчать про відносну стабільність питомої ваги злочинності неповнолітніх у загальній структурі злочинності протягом 1996-2000 рр., що обумовлено пропорційним зниженням рівня злочинності неповнолітніх та загальної злочинності. Коливання питомої ваги злочинності неповнолітніх при зниженні її рівня протягом 2001-2009 рр. свідчить про негативні процеси, адже у цей період кількість неповнолітніх у загальній структурі населення не зростала. Після зростання рівня злочинності неповнолітніх у 2010-2011 рр. було намічено його падіння.

Із введенням нового формату статистичної звітності для загального користування доступні дані щодо злочинів, вчинених неповнолітніми та за їх участю, кримінальні провадження щодо яких передані до суду: 2013 р. – 8 781, 2014 р. – 7 467. У віці від 14 до 16 років у 2014 р. вчинили злочини майже 3 тис. осіб, що становить 27,5 % (25,2 % у 2013 р.) від загальної кількості неповнолітніх правопорушників.

54% злочинів вчинено непо­внолітніми вперше, кожен третій злочин учинено особами, які раніше були засуджені, 2,5% – особами, які вчиняли злочини неодноразово.

Загалом 17% неповнолітніх вчиняють злочини у стані алгокольного чи наркотичного сп`яніння.

Структурно злочинність неповнолітніх – це загальнокримінальна корислива злочинність (70%). Найбільш поширеним злочином серед неповнолітніх є крадіжки, які становлять понад 40% всіх злочинів. Серед крадіжок на квартирні припадає 32%, на крадіжки виробів з чорних та кольорових металів – 38,8%. Для дівчат питома вага крадіжок – до 80%.

За ступенем тяжкості злочинів, які вчиняються неповнолітніми, 88% - це тяжкі та середньої тяжкості діяння.

Загалом злочинність неповнолітніх має груповий характер (75%, з них 36% неповнолітніх вчиняють злочини разом з дорослими). Питома вага групової злочинності вища при вчиненні крадіжок, грабежів, розбійних нападів, зґвалтувань, нижча – при умисних убивствах і тяжких тілесних ушкодженнях. У груповій злочинності неповнолітніх переважають нестійкі, короткочасні об’єднання. Але майже поло­вину з них можна оцінити як такі, що потенційно орієн­товані на тривалу діяльність (Ю.Л.Заросинський). Угруповання неповнолітніх об`єднуються не за типом «компанії однолітків (однокласників)», а різновікових категорій, тобто ватажки є старшими від інших членів групи, а малолітні використовуються для виконання допоміжних фукнцій.

Злочинність неповнолітніх має сезонний характер: рівень злочинності зростає навесні та влітку. Наприклад, влітку вчиняється третина всіх крадіжок.

Географія злочинності неповнолітніх: на сьогодні кожен третій злочин було вчинено в місцях проведення дозвілля, яке частіше знаходиться в інших районах або сусідніх населених пунктах.

Латентність злочинності неповнолітніх вища, аніж злочинності загалом (до 45% злочинів неповнолітніх залишаються незареєстрованими).

Слід констатувати відчутне зростання за останні роки питомої ваги неповнолітніх рецидивістів у структурі як усієї рецидивної злочинності, так і загальної злочинності неповнолітніх. Приблизно кожен четвертий-п’ятий неповнолітній рецидивіст є підлітком 14-15 років (тобто протягом дуже короткого проміжку часу вчиняється повторний злочин). У структурі злочинності неповнолітніх рецидивістів найбільша питома вага припадає на корисливі й корисливо-насильницькі злочини. Серед підлітків превалює спеціальний рецидив. У рецидивній злочинності неповнолітніх підвищеною (порівняно з рецидивною злочинністю дорослих) є частка групового рецидиву (понад 60%) (В.С.Батиргареєва).

Стан судимості неповнолітніх характеризується такими даними:

- у 2012 р. до позбавлення волі на певний строк засуджено 1,5 тис. неповнолітніх, що на 21,9 % менше, аніж у 2011 р.; їх частка від кількості засуджених неповнолітніх становила 16,6 % (20 % - у 2011 р.);

- у 2013 р. до позбавлення волі на певний строк засуджено 1,2 тис. неповнолітніх осіб, водночас їх частка від кількості засуджених неповнолітніх дещо збільшилася – 19,5 %.

Тенденції злочинності неповнолітніх свідчать про загальне погіршення кримінальної ситуації в Україні:

- працівниками ОВС констатується зростання злочинності навіть по найспокійнішим регіонам України (наприклад, по Львівщині – до 24%); при цьому зростання кримінальної активності серед 14-15-річних є вищим, ніж серед 16-17 річних;

- намітилося збільшення кількості розбійних нападів з метою заволодіння майном громадян та грабежів;

- рівень кримінальної делінквентності дітей, які не досягли віку кримінальної відповідальності, є значно вищим, ніж рівень злочинності 14-15 річних; серед діянь, які вчиняють дітьми до досягнення віку кримінальної відповідальності, переважають посягання з ознаками грабежів та крадіжок (більше 75%);

- посилюється вплив на підлітків з боку структур організованої злочинності;

- в структурі злочинності неповнолітніх з`являються злочини, раніше не характерні для цієї групи (наприклад, злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотиків – 12,5% від загальної кількості всіх вчинених злочинів; злочини, пов`язані з незаконним обігом зброї – 2,4%).

Тенденціями розвитку злочинності неповнолітніх у світі є підвищення кримінальної активності дітей у сфері високих технологій (наприклад, за оцінками спецслужб США серед кіберзлочинців 18% - неповнолітні). За даними міжнародних організацій, приблизно 1 млн. дівчат залучено до порнобізнесу, майже 300 тис. дітей використовуються у збройних конфліктах як комбатанти.

ПИТАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття злочинності неповнолітніх. Злочинність та делінквентність дітей.

2. Кримінологічні показники злочинності неповнолітніх в Україні на сучасному етапі.

3. Місце злочинності неповнолітніх у кримінальній ситуації в Україні.

4. Тенденції злочинності неповнолітніх в Україні та світі.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Співвідношення понять «злочинність», «делінквентність» та «девіантність» неповнолітніх.

2. Злочинність неповнолітніх в радянський період.

3. Специфіка кримінальної активності неповнолітніх у світі.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:

1. Специфіка структури злочинності неповнолітніх в Україні.

2. Специфіка аналізу латентності злочинності неповнолітніх.

3. Особливості групової злочинності неповнолітніх.

4. Групова та організована злочинність неповнолітніх.

ЛІТЕРАТУРА:

Альтудов А.Ю. Бродяжничество и преступность несовершеннолетних: криминологические взаимосвязи и последствия: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / А.Ю.Альтудов; Московский ун-т МВД России. - М., 2010. – 25 с.

Багаденко І.П. Заходи адміністративного впливу, що застосовуються до неповнолітніх: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / І.П.Багаденко; ДНДІ МВС України. – К., 2011. – 19 с.

Головкін Б.М. Крадіжка як найтиповіший злочин неповнолітніх / Б.М.Головкін // Часопис Київського університету права. - 2004. - №1. - С. 82-88.

Жукова Т.С. Соціальні засади запобігання злочинності молоді в Україні та Італії (порівняльне дослідження): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Т.С.Жукова; Классичний приватний ун-т. – Запоріжжя, 2011. – 20 с.

Заросинський Ю.Л. Стан і тенденції злочинів, що вчиняються неповнолітніми в Україні / Ю.Л.Заросинський // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: юридичні науки. - Вип.6-1. - Том 3. – 2014. - С.117-121.

Иванцов С.В. Организованная преступность: системные свойства и связи (криминологическая оценка): автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / С.В.Иванцов; Московский ун-т МВД России. – М., 2009. – 56 с.

Калашников И.В. Криминологическая характеристика и предупреждение преступлений, совершаемых организованными преступными группами с участием несовершеннолетних: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / И.В.Калашников; Московский ун-т МВД России. – М., 2011. – 20 с.

Корецький С.М. Кримінологічна характеристика девіантної поведінки неповнолітніх: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / С.М.Корецький; Нац. акад. внутр. справ. – К., 2003. – 20 с.

Кочеткова Е.М. Организация социально-педагогического взаимодействия несовершеннолетних в процессе ресоциализации делинквентных групп (на материалах США): автореф. дисс. … канд. педагог. наук: 13.00.01 / Е.М.Кочеткова; Моск. пед. гос. ун-т. - М., 2012. – 23 с.

Леонов Р.А. Общественно опасные деяния (проступки), совершаемые лицами, не достигшими возраста уголовной ответственности (уголовно-правовой и криминологический аспекты): автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Р.А.Леонов; ФГБОУ ВПО «Московский государственный лингвистический университет». – М., 2012. – 29 с.

Мальцев А.А. Преступность несовершеннолетних в Республике Корея: криминологические, уголовно-правовые, уголовно-политические аспекты: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / А.А.Мальцев; Дальневосточный гос. ун-т. – Владивосток, 2009. – 32 с.

Мороз В.Ф. Делінквентність дітей до чотирнадцятирічного віку (кримінологічні проблеми): автореф. дис….канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.Ф.Мороз; Ун-т внутр. справ. – Х., 1999. – 19 с.

Пісоцька Н.М. Рецидивна злочинність молоді та її попередження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Н.М.Пісоцька; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2001. - 17 с.

Подольный Н.А. Организованная молодежная преступность: некоторые особенности и направления борьбы с ней / Н.А.Подольный // Следователь. - 2003. - №6. - С.44-50.

Стабровская Е.А. Насильственная преступность несовершеннолетних и ее предупреждение уголовно-правовыми мерами: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Е.А.Стабровская; МГЮА. - М., 2007. -19 с.

Стеблинська О.С. Запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.С.Стеблинська; Львівський держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2008. - 16 с.

Яницька Н.В. Групова корисливо-насильницька злочинність молоді та її попередження: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Н.В.Яницька; Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2000. - 21 с.