КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Технічні засоби протипожежного за-хисту.
⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
До технічних засобів протипожежного захисту відносяться:
1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння;
2. Системи протидимного захисту;
3. Системи оповіщення людей про пожежу і керування еваку-ацією;
4. Засоби зв’язку;
5. Протипожежне водопостачання: 5.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання;5.2. Внутрішній протипожежний водогін;
6. Пожежна техніка; 7. Первинні засоби пожежогасіння.Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння. Будів-лі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно -правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного по-жежного нагляду.
Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.
Працездатний стан установок пожежної сигналізації (УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (АУП) повинний забезпе-чуватися такими заходами:1. Проведенням технічного обслуговування з метою збереження показників безвідмовної роботи на період терміну служби;2. Матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх ре-жимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленнямпрацездатності;3. Опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.Системи протидимного захисту. Необхідність обладнання
будинків і приміщень системами протидимного захисту, вимоги до їхнього улаштування встановлюються будівельними нормами.
Для підтримання систем протидимного захисту у працездатно-му стані необхідно:1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механіз-мів, положення клапанів, заслінок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматичних пристроїв, захисного заск-лення на кнопках ручного пуску;2. Періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час – від обледеніння) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних прист-роїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з’єднань. Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) про їх призначення. Щит (пульт) ручного ке-рування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу.Системи оповіщення людей про пожежу і керування евакуа-цією. Необхідність обладнання будинків і приміщень системами оповіщення про пожежу, вимоги до їхнього улаштування встанов-люються будівельними нормами. Ці системи повинні забезпечу-вати у відповідності з розробленими планами евакуації передаван-ня сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо).
Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити систему в дію.
Засоби зв’язку. Підприємства необхідно забезпечувати засоба-ми зв’язку (телефонами, радіозв’язком, сповіщувачами), передба-чаючи можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь-який час доби. Номер телефону для виклику пожежної охорони – «01». Обов’язок щодо забезпечення засобами зв’язку підприємств покладається на їх власників. Необхідність улаштування такого зв’язку визначається територіальними органами державного поже-жного нагляду. Протипожежне водопостачання. Зовнішнє проти пожежне водопостачання. Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (вихо-дячи з вимог будівельних норм та інших нормативних докумен-тів). Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об’єктах необхідно встановлювати насоси, які підви-щують тиск у мережі.Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, уста-новлених на мережі водогону на території підприємств є їх влас-ники або орендарі (згідно з договором оренди). Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимогами буді-вельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобіля-ми.Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійс-нюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів під-земних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомен-дується фарбувати в червоний колір.Для контролю працездатності мережі зовнішнього протипо-жежного водопостачання необхідно 1 раз на рік проводити випро-бування на тиск та витрату води з оформленням акта.Пожежні гідранти і водойми повинні мати під’їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об’єкта або поблизу ньо-го (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під’їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.Водонапірні башти повинні бути забезпечені під’їздом і прис-тосовані для відбору води пожежною технікою будь-якої пори ро-ку. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води по-жежною технікою.Недопускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.Внутрішній протипожежний водогін. Необхідність улашту-вання внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм.Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей. Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистан-ційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.Пожежна техніка. Кількість та номенклатура основних видів пожежної техніки для захисту об’єктів (пожежних автомобілів, мотопомп, причепів тощо) регламентується вимогами державних та(або) галузевих стандартів, будівельних норм, правил та інших чинних нормативних актів. На стадії проектування повинна виз-начатися потреба об’єктів у пожежній техніці.Використання пожежної техніки для господарських, вироб-ничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи, причепи) повинна втримуватися в опалюваних (з температурою середовища не нижче 100 С) пожежних депо або спеціально приз-начених для цієї мети приміщеннях (боксах), котрі повинні мати освітлення, телефонний зв’язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи, введені в експ-луатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв), повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) за тривогою: бу-ти справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин. Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергування, належить орга-нізовувати цілодобове чергування на ній особового складу (членів ДПД). Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїз-ній пожежній техніці, зобов’язане щоденно інформувати про її бо-єготовність найближчий підрозділ Державної пожежної охорони.Первинні засоби пожежогасіння. К первинним засобам поже-жогасіння відносяться:1. Вогнегасники;2. Ящик з піском;3. Бочка з водою;4. Покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу;5. Пожежні відра, совкови лопати, пожежний інструмент(гаки, ломи, сокири тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.На стадії проектування повинна визначатися потреба об’єктів в первинних засобах пожежогасіння. Будівлі, споруди, приміщен-ня, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, згідно з нормами належності, до початку їх експлуатації. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежо-гасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у примі-щеннях, будівлях, спорудах, а також на території підпри-ємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повин-ні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:1. Захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних про-менів, а також захист знімних комплектуючих виробів від викори-стання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);2. Зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та поміт-них місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поя-ва осередків пожежі. Вибір типу та необхідна кількість вогнегасників визначається відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затвердже-них наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуа-цій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153.Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:- 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);- 20 м - для приміщень категорій В, Г.Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:1. Навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;2. Установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними крана-ми, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:1. Облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті систе-мою нумерації;2. Пломби на пристроях ручного пуску;3. Бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.Використання пожежного обладнання, інвентарю та інстру-менту, для господарських, виробничих та інших потреб, не пов’я-заних з пожежогасінням або навчанням протипожежних форму-вань, недозволяться.