Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Калькулювання собівартості продукції




Читайте также:
  1. Аналіз обсягів виробництва і реалізації Початковим етапом аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва продукції.
  2. Випуск продукції з 1 м² виробничої площі
  3. Виробництво найважливішої продукції хімічної промисловості по ведучим країнам світу [ ].
  4. Виробництво окремих видів продукції машинобудування за другу половину ХХ ст. (млн. шт.) [ ].
  5. Виробництво основних видів продукції чорної металургії у світі в другій половині ХХ ст. [ ].
  6. Витрати виробництва \ вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.
  7. Дані для складання кошторису витрат виробництва продукції
  8. До теми "Статистика виробництва та реалізації продукції".
  9. Загальна характеристика продукції, робіт та послуг.
  10. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку

Під час прийняття багатьох економічних рішень важливу роль відіграє обчислення собівартості одиниці продукції, зокрема при обґрунтуванні ціни на продукцію, схваленні рішення про випуск нової продукції, визначенні рентабельності виробництва окремих типів продукції тощо.

Процес обчислення собівартості одиниці продукції називається калькулюванням собівартості продукції.

Калькулювання собівартості продукції передбачає встановлення об'єкта калькуляції, вибір калькуляційних одиниць, визначення калькуляційних статей витрат.

Об'єкт калькулювання – це та продукція або робота (послуга), собівартість яких обчислюється. До об'єктів калькулювання на підприємстві належать основна і допоміжна продукція, послуги і роботи, що призначені для споживання як за межами , так і всередині цього підприємства.

Для кожного об'єкта калькулювання обирається калькуляційна одиниця його кількісного вимірювання (маса, площа, об'єм, кількість у штуках тощо).

У ході калькулюванні витрати підприємства групують відповідно до калькуляційних статей. Статті калькуляції включають витрати, що різняться між собою функціональною роллю у виробничому процесі й місцем виникнення. Перелік статей калькуляції витрат може бути різним, що обумовлено особливостями галузі, до якої належить підприємство.

Для визначення повної собівартості окремих видів продукції застосовують таку номенклатуру статей калькуляції:

1) сировина і матеріали (за винятком зворотних відходів);

2) придбані напівфабрикати, комплектні вироби;

3) паливо та енергія, спожита на технологічні цілі;

4) заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова);

5) відрахування на соціальні заходи (ЄСВ);

6) підготовка та освоєння виробництва;

7) зношування інструментів та пристосувань цільового призначення, інші спеціальні витрати;

8) утримання та експлуатація машин і устаткування;

9) цехові витрати;

10) загальновиробничі витрати;

11) загальногосподарські витрати;

12) втрати від браку;

13) інші виробничі витрати;

14) позавиробничі витрати.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що в статтях калькуляції враховуються тільки витрати на одиницю певного типу продукції, а в кошторисі – усі витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період.



Розглянемо зміст статей калькуляції собівартості.

Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину й допоміжні матеріали, придбані вироби, напівфабрикати; їх можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції, виходячи з норм витрат і цін їх придбання.

Стаття «Енергія, спожита на технологічні цілі» містить витрати на енергію (паливо, електроенергію, пару, газ тощо), яка використовується безпосередньо в технологічному процесі для зміни фізичного або хімічного стану, або форми предметів праці (під час плавлення, нагрівання, сушіння, зварювання та інших операцій). Витрати енергії на одиницю продукції обчислюють, виходячи з норм витрат і діючих тарифів на енергію.

Стаття «Заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова)» включає витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо зайняті виготовленням продукції підприємства. Основна заробітна плата обчислюється згідно із нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли, виготовлення одиниці продукції. До витрат на основну заробітну плату включаються доплати і надбавки працівникам за кваліфікацію, за роботу в понаднормовий час, за перевиконання плану тощо. Додаткова заробітна плата сплачується також за невідпрацьований час: оплата відпусток, часу виконання державних обов'язків тощо.



До статті «Єдиний соціальний внесок/Відрахування на соціальні заходи» включають обов'язкові нарахування на заробітну плату основних робітників: до соціальних фондів. Величина цих нарахувань встановлюється у відсотках до суми основної та додаткової заробітної плати основних робітників і залежить від класу професійного ризику виробництва (за основним видом діяльності).

Стаття «Утримання та експлуатація машин і устаткування» є комплексна, оскільки охоплює такі витрати, як енергію, пальне, стиснене повітря, необхідні безпосередньо для експлуатації обладнання, амортизаційні відрахування за машинами і устаткування, оплата праці та відрахування на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини, витрати на ремонт устаткування тощо.

Оскільки такі витрати неможливо обчислити безпосередньо на одиницю продукції, тобто вони – накладні виробничі витрати, їх розподіляють між загальною кількістю продукції відповідно до обраної бази розподілу. Найчастіше за таку базу беруть величину основної заробітної плати виробничих робітників.

Стаття «Загальновиробничі витрати» також є комплексна. Вона охоплює витрати на такі потреби: управління, виробниче та господарське обслуговування в межах виробництва. До даної статті включаються витрати на заробітну плату із відрахуваннями до соціальних фондів працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, на охорону праці, амортизацію будівель і споруд виробничого призначення тощо.



Комплексною також є стаття «Загальногосподарські витрати». Вона містить витрати на управління підприємством у цілому. Сюди відносять витрати на заробітну плату із відрахуваннями до соціальних фондів адміністративно-управлінського персоналу підприємства, витрати на послуги зв'язку, на утримання будівлі адміністративного корпусу, амортизаційні відрахування на основні фонди загальногосподарського призначення, витрати на послуги юридичних та аудиторських фірм, страхування майна, витрати на дослідження, випробування, винахідництво та ін.

«Загальновиробничі витрати» та «Загальногосподарські витрати» – також накладні витрати підприємства і розподіляються на одиницю продукції аналогічно витратам на утримання машин та устаткування.


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 28; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты