Структура ціни та фактори, що на неї впливають

Ціна одиниці продукції (окремої послуги) формується із складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб'єктами господарювання. Типові складові ціни відображено на рис. 10.1.

Оптову (гуртову) ціну підприємства на і-ий вид продукції (Ц_і) можна розрахувати за формулами (10.1) та (10.2):

,

(10.1)

де – повна собівартість виробу, грн;

П – прибуток на один виріб, грн.

,

(10.2)

де – повна собівартість виробу, грн;

Р_в – рентабельність виробу, %.

Під час реалізації продукції, згідно з чинним в Україні законодавством, до складу реалізаційної (відпускної) ціни необхідно включити непрямі податки: акцизний податок (для підакцизних товарів) та податок на додану вартість.

Акцизний податок — це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються в їх ціну. Акцизний податок обчислюється у відсотках до обороту або у твердих сумах (гривнях або євро) з одиниці реалізованої продукції, або за єдиними на всій території України ставками. До переліку товарів, за які сплачується Акцизний податок, входять ювелірні вироби із золота й срібла, діаманти, лікеро-горілчані та тютюнові вироби, коньяк, вино, пиво тощо.

Рис. 10.1. Типова структура ціни продукції

Ціну з акцизним податком (Ц_а.з.) можна розрахувати за формулою:

,

(10.3)

де – повна собівартість виробу, грн;

П – прибуток на один виріб, грн;

АЗ – ставка акцизного податку, %.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається у ціну товару, є частиною приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і вноситься до Державного бюджету. Податковий кодекс України, передбачає поступове зниження ставки ПДВ: до 01.01.2012 р. вона залишатиметься на рівні 20%, з 01.01.2012 р. – 19%, з 01.01.2013 р. – 18%, а з 01.01.2014 р. її буде знижено до 17%.

Відпускна ціна (ціна реалізації) дорівнюватиме сумі:

,

(10.4)

де Ц_р – ціна реалізації продукції, грн;

А – акцизний податок, грн;

ПДВ – податок на додану вартість, грн

З методичної точки зору слід розрізняти два підходи до ціноутворення:

а) встановлення в централізованому порядку фіксованих кінцевих цін на продукцію (роботи, послуги) - для регульованих цін;

б) формування цін на продукцію (роботи, послуги) за складовими елементами, починаючи з витрат, до кінцевої ціни - для вільних (договірних) цін.

Склад і структура цін зумовлюються особливостями продукції (послуг, робіт), умовами її закупівлі та реалізації і мають відмінності:

- для вітчизняної продукції (робіт, послуг) та імпорту;

- для вітчизняної продукції (робіт, послуг), яка реалізується на території України, та для призначеної для експорту за межі митних кордонів України;

- для продукції, обороти з продажу якої підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, і продукції, звільненої від ПДВ;

- для підакцизної продукції та продукції, з якої не знімаються акцизи;

- для продукції зі специфічними надбавками до цін (наприклад, за організацію програм теле- і радіомовлення) та продукції без таких надбавок;

- для продукції, проданої (закупленої) за національну валюту і за іноземну валюту та інші.

До собівартості входять як витрати, що залежать від діяльності підприємства, так і витрати, що не залежать від неї. Такі чинники, як вартість сировини, матеріалів, палива, енергії і транспортні тарифи є зовнішніми стосовно підприємства, їх збільшення зумовлює зростання ціни на власну продукцію підприємства. Постачальники сировини, матеріалів, енергії тощо можуть, звичайно, підвищити ціни, але тоді на ринку зменшиться попит на ці товари, що стимулює виробників до зниження цін. Інша річ, коли йдеться про рівень використання сировини, матеріалів, ступінь завантаження виробничих потужностей, продуктивність праці тощо. Ці чинники залежать від організації праці й виробництва, і підприємство може керувати ними.