Особливості обліку на малих підприємствах

Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу переважно випливають з форми власності. Як і на всіх підприємствах бухгалтерський облік на підприємствах малого бізнесу регулюється Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку, Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, іншими нормативними документами.

Малі підприємства можуть обрати просту або спрощену форму ведення бухгалтерського обліку, які передбачають обмежену кількість бухгалтерських регістрів. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 № 422.

Відповідно до названих рекомендацій просту форму бухгалтерського обліку застосовують малі підприємства з незначним документооборотом (кількістю господарських операцій), що здійснюють діяльність з виконання нематеріаломістких робіт і послуг. Ця форма передбачає використання Журналу обліку господарських операцій, у якому записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування заробітної плати і амортизації тощо з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку. Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці з дебіторами і кредиторами застосовується Відомість 3-м, підсумкові дані якої (без повторення записів, що здійснюються у Журналі безпосередньо з первинних документів) заносять до Журналу обліку господарських операцій з позначенням у гр. 3 “Відомість 3-м”.

Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції в таких регістрах бухгалтерського обліку:

— Відомість 1-м. Розділ І. Облік готівки і грошових документів. Розділ II (зворотний бік). Облік грошових коштів та їх еквівалентів (друкується на двох сторінках формату A3);

— Відомість 2-м. Облік запасів (друкується на двох сторінках
формату A3);

— Відомість 3-м. Розділ І. Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами за податками й платежами, облік довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів. Розділ II (зворотна сторона). Облік розрахунків з оплати праці (друкується на двох сторінках формату A3);

— Відомість 4-м. Розділ І. Облік необоротних активів та амортизації (зносу). Розділ II (зворотний бік). Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (друкується на двох сторінках формату A3);

— Відомість 5-м. Розділ І. Облік витрат. Розділ II. Облік витрат на виробництво. Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів.
Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів,
забезпечень майбутніх витрат і платежів (друкується на чотирьох сторінках формату A3);

— Оборотно-сальдова відомість (друкується на одній сторінці
формату A3).

Сума за будь-якою операцією відображається у відомості обліку за рахунком, що кредитується, у графі рахунку, що дебетується, та одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, із зазначенням кореспондуючого рахунка. Залишки коштів за відомостями мають бути зіставлені з відповідними даними первинних та зведених документів, на підставі яких було зроблено записи (звіт касира, банківські виписки тощо).

Регістри бухгалтерського обліку складаються щомісяця та підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Дані для записів у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється групуванням однакової за економічним змістом інформації первинних документів у допоміжних відомостях, аркушах-роз-шифровках та інших зведених документах.

Розріз (деталізація) інформації у регістрах бухгалтерського обліку може розширюватися.

Документування господарських операцій, складання і зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та виправлення в них помилок малі підприємства здійснюють відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Для виправлення помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий період складається Бухгалтерська довідка, форму якої наведено у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356.

Первинні документи поточного місяця комплектуються до кожного регістру бухгалтерського обліку в хронологічному і систематичному (щодо регістру) порядку, нумеруються і переплітаються (зшиваються) із зазначенням належності до регістру і періоду.

Господарські операції відображаються у регістрах бухгалтерського обліку в гривнях і копійках, а регістри, в яких систематизовано операції в іноземних валютах, — у відповідних вимірниках іноземної валюти.

Ведення регістрів бухгалтерського обліку та контирування документів первинного обліку здійснюються із застосуванням коду синтетичного рахунка.

Після контирування первинних документів їхні дані включаються до регістрів бухгалтерського обліку із зазначенням на первинному документі номера відповідного облікового регістру і порядкового номера записів у ньому (номер рядка). За документами дані, які відображено в регістрах бухгалтерського обліку загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який складається у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів до зазначеного регістру бухгалтерського обліку та додається до зброшурованих документів.

Господарські операції відображаються в регістрах бухгалтерського обліку за той звітний період, в якому здійснювалися операції. Інформація про господарські операції з регістрів бухгалтерського обліку використовується для складання фінансової звітності, інвентаризаційної й аналітичної роботи.

Поряд з малими підприємствами застосовувати спрощену систему обліку можуть також суб'єкти малого підприємництва. Критерії зарахування до них наведені в Законі України “Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 р. № 2063. Згідно зі ст. 1 цього Закону до суб'єктів малого підприємництва належать:

— фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

— юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб і обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

При цьому зазначимо, що використовувати спрощену форму обліку можуть саме юридичні особи, оскільки фізичні особи не ведуть обліку за загальноприйнятими схемами і не є подавцями фінансової звітності.

Виходячи з потреб виробництва та управління мале підприємство може пристосовувати реєстри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи, дотримуючись таких вимог:

— єдиної методологічної основи (принцип подвійного запису);

— взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліку;

— суцільне відображення всіх господарських операцій у реєстрах обліку на основі первинних облікових документів;

— накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання бухгалтерської та податкової звітності.

Початковим етапом бухгалтерського обліку на малих підприємствах (як і на інших підприємствах) є суцільне документування всіх господарських операцій. Малі підприємства можуть застосовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації та відомчі форми.

До етапів обліку належать:

— реєстрація даних, відображених у первинних облікових документах і регістрах бухгалтерського обліку;

— складання бухгалтерської звітності;

— використання даних бухгалтерських реєстрів для отримання іншої інформації, необхідної як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів.