КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Основи організації перевезень на залізницяхПеревезення на залізницях виконуються при суворому дотриманні правил безпеки руху, виконання встановлених термінів доставки вантажів і пасажирів, забезпечення економічності перевезень. Дотримання безпеки руху поїздів досягається в першу чергу точним виконанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації та зв'язку на залізницях України, Інструкція з руху поїздів i маневрової роботи на залізницях України. Забезпечення термінів доставки та економічності перевезень базується на попередній розробці прогресивних технологічних процесів лінійних підрозділів всих ланок залізничного транспорту (станцій, локомотивних та вагонних депо, дистанцій колії, сигналізації та зв’язку), системи організації вагонопотоків та графіка руху поїздів. Система управління експлуатаційною роботою, що включає технічне нормування, довготермінове та оперативне планування та керівництво перевезеннями, забезпечує виконання розроблених технологічних процесів роботи, плану формування та графіку руху поїздів і реалізацію високих показників використання технічних засобів і рухомого складу залізниць. Організація вагонопотоків в поїзда на залізницях України виконується відповідно до плану формування, який встановлює призначення поїздів, що формують на кожній станції, тобто станції розформування або вивантаження до якої повинні слідувати поїзди. Від того яким чином організовані вагонопотоки залежить обсяг роботи сортувальних станцій, а відповідно їх технологія і показники використання технічних засобів транспорту. Вантажні поїзди класифікують: по умовам формування, прослідування до станцій призначення, дальності прямування і швидкості руху, стану вагонів, що входять до їх складу, кількості груп вагонів у составі. За умовами формування вантажні поїзди підрозділяються на: - маршрути з місць навантаження, в тому числі відправницькі та ступінчаті; - поїзди, що формують та сортувальних та дільничних станціях (без участі відправників вантажів). За дальністю прямування і роду перевезень вантажів поїзди, що формуються на технічних станціях, поділяються на: - прискорені із зменшеною нормою маси і підвищеною маршрутною швидкістю (рефрижераторні поїзди та поїзди для перевезення вантажів підвищеної швидкості доставки); - наскрізні - проходять без переробки одну, або декілька технічних станцій; - дільничні - проходять без переформування по одній ділянці; - збірні - для розвозу та збирання вагонів по проміжним станціям ділянки; - вивізні - прямують від технічних станцій до окремих проміжних станцій та назад - з окремих проміжних станцій до найближчої технічної станції; - передаточні - слідують між станціями, що входять до складу одного вузла. Відповідно до стану вагонів, що входять до складу поїздів розрізняють вантажні поїзди: - навантажені; - порожні; - комбіновані - з навантажених та порожніх вагонів. Відповідно до кількості груп вагонів у составі поїзда їх поділяють на: - одногрупні - на одну станцію призначення; - групові - з двох та більше підібраних груп вагонів на різні станції призначення. Графік руху поїздів поєднує роботу всіх підрозділів, забезпечує виконання плану вантажних і пасажирських перевезень, є основою для координації роботи всіх підрозділів залізниць. Графіком руху поїздів передбачається найвигідніше використання рухомого складу, узгодженість роботи станцій та ділянок, що до них прилягають, найкраще використання їх пропускної спроможності і безпеки руху поїздів. Він забезпечує слідування поїздів з високими швидкостями, дотримання встановленої тривалості безперервної локомотивних та кондукторських бригад. Кожному поїзду, що наноситься на графік, надають номер (парний або непарний). Парні номери мають поїзди, що слідують з заходу на схід та з півдня на північ. Непарні поїзди слідують зі сходу на захід та з півночі на південь. За графіком руху поїздів визначають такі показники роботи залізниць як дільничну та технічну швидкості руху, кількість потрібних локомотивів, простої поїздів та локомотивів на роздільних пунктах та інші. На основі графіку руху поїздів складають графік обороту локомотивів, розклади руху вантажних та пасажирських поїздів. Комплексне рішення задач по оволодінню перевезеннями забезпечує виконання плану перевезень вантажів та пасажирів при найбільш ефективному використанні рухомого складу та технічних засобів. Основу цього комплексу складають раціональне планування перевезень і технічне нормування роботи. Технічне нормування експлуатаційної роботи визначає місячні норми кількісних та якісних показників роботи мережі, залізниць та дирекцій. Система технічного нормування експлуатаційної діяльності передбачає також розв'язання важливої задачі - регулювання рухомого складу, тобто такого його розподілу між підрозділами, при якому вагони своєчасно і в необхідній кількості переміщуються з районів де є їх залишки до районів де є їх недостача. Оперативне планування і управління перевезеннями покликано забезпечувати виконання в конкретних умовах даного періоду часу (доби, зміни) технічних норм експлуатаційної роботи, плану формування та графіку руху поїздів. Раціональна організація експлуатаційної роботи залізниць можлива лише на основі поглибленого та критичного вивчення практичного досвіду, порівнянням методів організації процесу перевезень. Метою науки про управління експлуатаційної роботи є розробка та впровадження прогресивних технологій перевезень, забезпечення науково-технічного прогресу на залізничному транспорті. Наука про управління експлуатаційною роботою охоплює всі багаточисельні та різноманітні елементи процесу перевезень та визначає їх організовану взаємодію. Врахування всього різноманіття факторів та їх суперечливого впливу на кінцеві результати вимагає багатоваріантних розрахунків по пошуку оптимального варіанту організації роботи. Ця проблема знаходиться на перетині організації перевезень та економіки і є дуже складною. Її розв'язок зводиться до побудови економіко-математичних моделей та до багатоваріантних розрахунків, що дозволяє знаходити найбільш ефективні шляхи досягнення поставлених задач.
|