Маневрова робота

Вимоги до маневрової роботи. Маневрами називаються усякі пересування рухомого складу на станційних коліях, в тому числі з виїздом за межу станції, а також на під'їзних коліях, за винятком руху поїздів, що прибувають із перегону і відправляються на перегін. Маневри є важливою складовою частиною виробничої діяльності станцій.

Раціональна організація маневрів в багатьох випадках визначає успішну роботу станцій, рівень її перероблюючої спроможності та виконання основного якісного показника - простою вагонів.

До маневрів належать розформування та формування поїздів, причеплення та відчеплення груп вагонів від поїздів, перестановка составів і вагонів з однієї колії роздільного пункту на іншу, подача їх до місць виконання різних операцій і прибирання від цих місць. Пересування по станційним коліям поїзних та маневрових локомотивів є також маневровими пересуваннями.

Маневри на станційних коліях мають здійснюватись за розпорядженням тільки одного з працівників - чергового по станції, маневрового диспетчера, чергового сортувальної гірки або парку, а на ділянках, що обладнані диспетчерською централізацією, - поїзного диспетчера.

На станціях з великим колійним розвитком і значним обсягом маневрової роботи колії поділяються на маневрові райони. Поділ станційних колій на окремі маневрові райони здійснюється в залежності від характеру її колійного розвитку та конкретних умов роботи.

Розподіл обов'язків по управлінню маневрами визначається в технічно-розпорядчому акті станції. У будь яких випадках заняття приймально-відправних колій під час маневрів дозволяється тільки за дозволом чергового по станції.

Основним засобом передачі вказівок у маневровій роботі має бути радіозв'язок, а в необхідних випадках - пристрої двостороннього паркового зв'язку. Подання сигналів у маневровій роботі дозволяється ручними сигнальними приладами. Безпосереднім керівником маневрів є, як правило, складач поїздів.

Вибір найбільш раціональних способів виконання маневрової роботи та правильне її нормування ґрунтуються на розчленуванні маневрових операцій на окремі частини і елементи та їх аналізі. Елементами маневрової роботи є маневровий рейс та піврейс.

Маневровим рейсом називається пересування рухомого складу або локомотива з однієї колії на іншу зі зміною напрямку руху (див. рис. а). Маневровим піврейсом називається частина рейсу, що включає пересування рухомого складу або локомотива в одному напрямку (див. рис. б).

Рисунок Елементи маневрової роботи: а) маневровий рейс; б) маневровий піврейс

При пересуванні локомотива з вагонами піврейсти та рейси називають робочими, без вагонів - холостими. Вагони з якими виконують маневрові пересування називають маневровим составом. Один, або декілька зчеплених вагонів, що в процесі сортування маневрового состава направляються на одну колію називають відчепом.

Швидкість руху при маневрах регламентується ПТЕ і становить не більше як:

60 км/год - за умови прямування вільними коліями окремих локомотивів і локомотивів з вагонами, що причеплені позаду, з включеними та випробуваними автогальмами;

40 км/год - за умови прямування локомотивів з вагонами, що причеплені позаду, а також при слідуванні одиночного спеціального самохідного рухомого складу або з причепленими до нього позаду вагонами по вільним коліям;

25 км/год - за умови руху вагонами вперед по вільних коліях, а також відбудовних і пожежних поїздів;

15 км/год - за умови руху з вагонами, що зайняті людьми, а також з негабаритними вантажами бокової та нижньої негабаритності 4-го, 5-го та 6-го ступенів;

5 км/год - за умови маневрів поштовхами, у разу прямування одного відчепу вагонів до іншого в підгірковому парку;

3 км/год - за умови підходу локомотива або спеціального рухомого складу (з вагонами або без них) до вагонів, а також у разі підходу до інших відчепів з вантажами окремих категорій.

В залежності від зміни швидкості розрізняють наступні типи піврейсів:

- розгін-гальмування, при якому маневровий состав встигає досягти задану швидкість і зразу ж гальмується;

- розгін-рух з постійною швидкістю-гальмування, при якому маневровий состав досягає деяку (у більшості випадків максимальну допустиму) швидкість, деякий час рухається з такою швидкістю, а потім гальмується.

Рисунок Типи маневрових піврейсів: а) розгін-гальмування; б) розгін-рух з постійною швидкістю-гальмування

За методом виконання маневри на витяжних коліях поділяються на:

- осаджування, коли вагони переставляються із однієї колії на іншу до місця зупинки;

- ізольовані поштовхи, коли під дією поштовху, що виникає у результаті розгону та наступного різкого гальмування, відчеплена від маневрового состава група вагонів рухається по необхідному маршруту, після чого состав повертається у вихідне положення для нового поштовху;

- серійні поштовхи, що виникають під час зменшень і збільшень швидкості локомотива без змін напрямку руху.

Тривалість маневрового піврейса з достатньою для практичних розрахунків точністю може бути визначена за лінійною залежністю

де a, b - нормативні коефіцієнти;

mс- кількість вагонів у маневровому составі.

Більш точно тривалість виконання маневрових пересувань може бути визначена на підставі тягових розрахунків. Цей спосіб використовується в основному при виконанні наукових досліджень. Однак широке використання тягових розрахунків для нормування тривалості маневрових пересувань ускладнюється відсутністю паспортних даних, про зусилля що реалізовують маневрові тепловози та даних про опір рухомого складу при малих швидкостях руху.

2.2.2. Розформування-формування составів поїздів на витяжних коліях. В процесі розформування составів поїздів, що прибувають на станцію, вагони направляються на колії сортувального парку у відповідності з планом формування поїздів цієї станції та спеціалізації її сортувальних колій. В результаті на сортувальних коліях накопичуються состави нових поїздів або групи вагонів визначених призначень. У зв'язку з цим говорять не про розформування составів, а про єдиний процес розформування-формування.

Розформування-формування составів на витяжній колії являє собою складні маневри, що складаються з піврейсів наступних чотирьох видів:

- рейси заїзду - заїзди маневрового локомотива (холості рейси) з витяжної колії на колію приймально-відправного парку за составом чи його частиною;

- піврейси витягування состава чи його окремих частин на витяжну колію;

- сортувальні піврейси - сортування состава на витяжній колії, в процесі якого групи вагонів (відчепи) направляються на відповідні колії сортувального парка згідно з призначенням;

- піврейси зворотного відтягування, що виконуються при поверненні состава на витяжну колію після кожного піврейса сортування (при маневрах осаджуванням та ізольованими поштовхами) або після серії поштовхів (при маневрах серійними поштовхами).

Тривалість маневрових операцій при розформуванні-формуванні составів може бути визначена поелементно за допомогою формули (), але у практичних розрахунках користуються спрощеною формулою

де Тс- загальний час виконання всіх піврейсів при сортуванні состава;

Тос- час на осаджування вагонів, що припадає на один розформований состав.

де А, Б - нормативні коефіцієнти;

m, g - відповідно кількість вагонів і кількість відчепів у поїзді, що розформовується.

2.2.3. Формування та закінчення формування составів поїздів. Формуванням состава називається розстановка в ньому вагонів за призначеннями, що передбачені планом формування поїздів для даної станції та відповідно до вимог ПТЕ.

ПТЕ висуває ряд вимог до формування вантажних поїздів. Формування вантажних поїздів здійснюється без добирання вагонів за кількістю осей і масою. Формування поїздів, що будуть перетинати гірські перевали, визначається начальником залізниці. У збірних поїздах вагони добираються групами за станціями призначення, а збірно-роздавальні вагони ставляться однією групою. При розміщенні вагонів з небезпечними вантажами та з людьми може бути необхідним їх прикриття вагонами з безпечними вантажами або порожніми. Окрім того, згідно з вимогами ПТЕ, вагони у поїзді повинні бути розташовані таким чином, щоб різниця між поздовжніми осями автозчепів була не більшою 100 мм; між поздовжніми осями автозчепів локомотива і першого навантаженого вагона допускається різниця до 110 мм.

Тривалість закінчення формування одногрупних поїздів визначається за формулою

де TПТЕ- тривалість розстановки вагонів відповідно до вимог ПТЕ,

де B, E - нормативні коефіцієнти;

mф- кількість вагонів у составі, що формується;

Tпідт- час на підтягування вагонів зі сторони витяжної колії для ліквідації вікон,

При формуванні групових поїздів окремі групи можуть накопичуватись як на окремих коліях, так і на одній.

У випадку, якщо кожна із kфгруп призначень накопичується на окремій колії, закінчення формування такого поїзда полягає у розстановці вагонів згідно з вимогами ПТЕ у кожній з груп і перестановці підібраних груп на колію формування.

де ТПТЕ осн- час на формування основної поїзної групи, що знаходиться на колії формування і не переставляється, ТПТЕ осн визначається за формулою ();

ТПТЕ пер,i- час на формування і перестановку інших kф-1 поїзних груп,

И, Ж - нормативні коефіцієнти.

При накопиченні состава групового (збірного) поїзда на одній сортувальній колії формування його полягає в сортуванні состава і підбірці вагонів різних призначень в поїзні групи, а потім - у збірці підібраних груп вагонів.

Тривалість формування такого состава визначається за формулою

де Tc- тривалість сортування состава;

Тзб- тривалість збирання підібраних груп вагонів.

Традиційний метод формування состава багатогрупного поїзда, що накопичений на одній сортувальній колії, виконується за один етап і включає одне сортування вагонів і наступне їх збирання. При цьому кількість вільних кінців сортувальних колій повинно бути рівним кількості призначень у составі поїзда kф=gф. Відповідно кількість рейсів збирання вагонів буде на одиницю меншим за кількість груп.

Тривалість сортування накопиченого состава може бути визначена за формулою

де mф- кількість вагонів в составі поїзда, що розформовується;

gф- кількість відчепів (груп формування) при сортуванні накопиченого на одній сортувальній колії состава групового поїзда;

А, Б - нормативні коефіцієнти.

Маневри по збиранню вагонів полягають у перестановці вагонів полягають у перестановці їх на колію збирання після сортування. Тривалість збирання залежить від кількості сортувальних колій, розподілу по ним вагонів і порядку виконання маневрів. При нормуванні тривалості маневрових операцій тривалість збирання вагонів визначається за формулою

де Пзб- кількість колій, з яких виконується збирання вагонів,

mзб- кількість вагонів, які переставляються на колію збирання,

Такий метод використовується при невеликій кількості груп вагонів у составі поїзда. При збільшенні кількості призначень у составі, а відповідно і кількості колій, що використовується для сортування, різко збільшується довжина піврейсів і тривалість виконання маневрів.

У таких випадках, а також у випадках коли кількість призначень перевищує кількість сортувальних колій використовуються багатоетапні методи формування составів.

В основі розподільчого методу формування составів лежить запис чисел у позиційних системах числення (див. табл. ). При цьому використовується наступний алгоритм формування.

Таблиця - Коди призначень для розподільчого методу формування составів багатогрупних поїздів