Добовий графік роботи станції

Добовий план-графік є графічною моделлю роботи станції і визначає порядок і взаємозв'язок у часі та просторі основних технологічних операцій. Добовий план-графік складають з метою узгодження роботи всіх підрозділів станції між собою, ліквідації або зведення до виправданого в техніко-економічному відношенні мінімуму міжопераційних простоїв, виявлення найбільш завантажених елементів, що потребують підсилення.

За допомогою добового плана-графіка можна визначити ступінь нерівномірності в роботі та її вплив на використання основних технічних засобів і експлуатаційні показники. Під час складання плана-графіка перевіряють умови взаємодії основних процесів на станції і намічають заходи по їх виконанню.

Основними вихідними даними для побудови добового плана-графіка роботи станції є її технічне забезпечення, технологія роботи і розрахункові обсяги роботи станції взагалі і її окремих елементів зокрема. До технічного забезпечення відносяться схема розташування основних залізничних пристроїв, кількість колій, маневрових локомотивів, бригад ПТО і т.і. Технологія роботи станції включає технологічні процеси роботи окремих її елементів та норми часу на виконання технологічних операцій. Обсяги роботи станції надаються у вигляді графіку руху поїздів на підходах до станції, плану формування поїздів, обсягів вагонопотоків та планових завдань по навантаженню і вивантаженню вантажів на місцях загального і незагального користування.

Планування і управління роботою станцій, аналіз і облік їх роботи

Планування роботи станцій виконується з метою визначення виробничих завдань, основних експлуатаційних показників, фінансових показників і забезпечення нормальної оперативної діяльності.

Станціям встановлюють норми кількісних та якісних показників експлуатаційної роботи.

Основним кількісним показником роботи сортувальної станції є кількість відправлених вагонів. Окрім цього встановлюється обсяг вантажної роботи (навантаження і вивантаження), робочий парк та вагонообіг станції, розміри приймання і відправлення поїздів, кількість перероблених вагонів.

Робочий парк станції визначається як середньодобова кількість вагонів, що знаходиться на станції

де nтр, nпер, nм- добове надходження відповідно транзитних без переробки, транзитних з переробкою та місцевих вагонів;

tтр, tпер, tм- норма простою вагонів відповідно транзитних без переробки, транзитних з переробкою та місцевих, год;

Вагонообіг станції визначається як сума прибувших nпрта відправлених вагонів nвід

Основними якісними показниками роботи станції є простій транзитних (без переробки і з переробкою) та місцевих вагонів, простій під однією вантажною операцією, виконання плану навантаження по родам вантажів та призначенням вагонів, завдання по маршрутизації з пунктів навантаження; ступінь використання маневрових локомотивів; виконання графіка руху та плану формування поїздів; час знаходження локомотивів на станційних коліях до відправлення та після прибуття поїздів; забезпечення безпеки руху поїздів.

Норму простою транзитних вагонів з переробкою визначають в цілому по станції і з розділенням по елементам:

- простою в парку прибуття;

- на розформування;

- простою в сортувальному парку під накопиченням;

- на формування, враховуючи перестановку состава в парк відправлення;

- простою в парку відправлення;

- знаходження вагонів під додатковими операціями (очистка, промивка, пропарка, переадресація і т.і.).

Загальний простій транзитного вагона з переробкою дорівнює сумі часу, що витрачається на технічні операції та витрат часу на міжопераційні простої.

Норму простою місцевих вагонів встановлюють з урахуванням усіх операцій, з ним виконуються починаючи з моменту прибуття їх на станцію до відправлення:

- простою в парку прибуття;

- на розформування;

- простою в сортувальному парку під накопиченням;

- подачі до вантажного пункту;

- простою під вантажними операціями;

- збирання і прибирання вагонів на колії станції;

- простою в сортувальному парку під накопиченням на состав;

- на формування, враховуючи перестановку состава в парк відправлення;

- простою в парку відправлення;

- знаходження вагонів під додатковими операціями.

Загальний простій місцевого вагону також враховує витрати часу на міжопераційні простої. Групи місцевих вагонів, з якими виконуються вантажні операції на різних вантажних пунктах, мають різний простій. Норма середньозваженого простою всіх місцевих вагонів на станції визначається за формулою

де nм,i- кількість місцевих вагонів, що обробляється на i-му вантажному пункті;

tм,i- норма простою вагона, що обробляється на i-му вантажному пункті;

км- кількість вантажних пунктів на станції.

Норму простою місцевих вагонів звичайно розчленовують по трьом укрупненим елементам: від прибуття до закінчення подачі на вантажні пункти, під вантажними операціями, від закінчення вантажних операцій до відправлення.

Норму простою місцевих вагонів, що припадає на одну вантажну операцію (простій під однією вантажною. операцією) визначають діленням загального простою всіх місцевих вагонів на загальну кількість вантажних операцій, що з ними виконують.

Коефіцієнт здвоєних операцій показує скільки вантажних операцій припадає в середньому на один місцевий вагон

Uпрпор- кількість порожніх вагонів, що прибувають під завантаження.