Взаємодія в роботі станцій та ділянок, що до них прилягають та елементів станцій між собою

Ритмічна та високопродуктивна робота сортувальної станції залежить від правильної взаємодії її основних елементів і ув'язки технології роботи з графіком руху поїздів на ділянках, що прилягають. Ця взаємодія повинна забезпечувати безперебійне розформування та формування поїздів, безперешкодний прийом, відправлення, неперервність обробки составів і вагонів, мінімум міжопераційних простоїв.

Для прискорення обробки вагонопотоків на сортувальній станції повинна бути встановлена раціональна взаємодія в роботі її основних парків і сортувальних пристроїв між собою і з прилеглими ділянками, при якій зменшується час очікування виконання технологічних операцій і ліквідуються або скорочуються до мінімуму затримки поїздів на підходах.

Коли частина або всі поїзди, які обробляються на станції, є з'єднані, їх обробка по прибуттю і розформування здійснюються, як правило, після роз'єднання на станційних коліях або поза станцією. Так само окремо формуються і обробляються по відправленню їх частини (окремі состави) до з’єднання. Якщо ж з'єднані поїзди будуть обробляться на станціях без роз'єднання, в розрахунках необхідно використовувати середньозважені величини, що враховують питому вагу з'єднаних поїздів і норми часу на їх обробку по прибуттю, розформуванню, формуванню та по відправленню.

Раціональна взаємодія станційних процесів і станції з прилеглими ділянками передбачає додержання таких основних умов:

1. Розрахунковий інтервал обробки составів поїздів працівниками ПТО, СТЦ і приймальниками поїздів в парку приймання не повинен перевищувати розрахункового інтервалу прибуття поїздів в розформування:

де Iпр- розрахунковий інтервал прибуття поїздів в розформування;

Iпсер, Iпmin - відповідно середній і мінімальний інтервал прибуття поїздів в розформування;

tП- середня тривалість обробки одного состава по операції, що обмежує час підготовки до розформування з урахуванням перерви від кінця обробки цього состава до початку роботи з наступним (приймається у відповідності з діючим технологічним процесом);

БП- число бригад по обмежувальній операції, що працюють одночасно (ПТО, приймальники поїздів).

Для виконання цієї умови повинна застосовуватися прискорена обробка поїздів, що прибувають, за рахунок організації багатогрупового обслуговування составів або збільшення кількості бригад.

2. Розрахунковий гірковий технологічний інтервал (на безгірковій станції - середній час заняття витяжної колії розформуванням-формуванням одного состава) повинен бути не більше розрахункового інтервалу обробки составів поїздів працівниками ПТО, СТЦ і приймальниками поїздів в парку приймання:

- для гіркової станції:

- для безгіркової станції:

де tГІР- розрахунковий гірковий інтервал (середній час зайняття гірки розформуванням одного состава з урахуванням виконання закінчення формування, осаджування вагонів, обробки вагонів, що не підлягають розпуску, та інших операцій);

ТРФ- середній час розформування-формування состава на сортувальному пристрої безгіркової станції;

МРФ- кількість районів розформування (маневрових локомотивів, які працюють одночасно).

На основі технологічного графіка роботи гірки встановлюється тривалість технологічного циклу роботи гірки ТЦ , кількість составів, які розпускаються за цикл ПЦ , і розрахунковий гірковий інтервал

tгір= ТЦ / ПЦ.

Для забезпечення другої умови на станції треба застосовувати заходи щодо підвищення переробної спроможності сортувальних пристроїв і передусім по збільшенню їх короткочасної потужності в періоди згущеного підходу поїздів за рахунок: зняття з гірки операцій по закінченню формування і перенесення їх на витяжки хвостової горловини сортувального парку; звільнення паркових локомотивів від осаджування вагонів на коліях сортувального парку і організації їх підтягування локомотивами, які працюють на витяжних коліях формування; виділення додаткового гіркового локомотива і т.д.

Необхідно також, щоб розрахунковий гірковий технологічний інтервал tгір не перевищував потрібну його величину tпгір, яка забезпечує стійку роботу станції при обсязі переробки, що задається

де gгір- технічно раціональний рівень завантаження гірки, який установлюється з урахуванням коливань розмірів переробки по днях місяця, внутрішньодобової нерівномірності руху вантажних поїздів, відсутності суворої черговості прибуття на станцію транзитних і розбірних поїздів, різної тривалості виконання одних і тих операцій з конкретними составами, впливу суміжних пристроїв, виникнення відмов технічних засобів та дії інших факторів, які викликають нерівномірне протягом доби використання станційних пристроїв;

aгір- коефіцієнт, який враховує можливі перерви в використанні гірки через ворожі пересування;

- час заняття гірки протягом доби виконанням постійних операцій, які не змінюються із збільшенням обсягу переробки або кількість яких на розрахунковий період задається (розпуск груп вагонів з вагонного депо, з колій ремонту і т.д., технічне обслуговування гіркового обладнання, яке вимагає припинення розпуску);

NРОЗФ - кількість поїздів, які переробляються за добу, з урахуванням внутрішньостанційних місцевих і кутових передач, якщо їх кількість залежить від розмірів переробки і час на їх розформування не враховано в ;

mповт- коефіцієнт, який враховує повторне сортування деякої частини вагонів через нестачу кількості та довжини сортувальних колій (визначається порядком, який викладено в Інструкції по розрахунку пропускної спроможності залізниць.

Технічно раціональний рівень завантаження гірки визначається в залежності від співвідношення наявної пропускної спроможності парку приймання NНППі переробної спроможності гірки NГІР (на безгіркових станціях - витяжних колій), величини яких беруться з відповідних розрахунків.

При встановленні умов взаємодії за NНППприймається менша з таких величин:

- пропускної спроможності колій по прийому поїздів в розформування:

- пропускна спроможність колій, яка розрахована по діючій методиці;

rпп- коефіцієнт, що оцінює вплив внутрішньодобової нерівномірності руху і інших об'єктивних факторів;

- пропускної спроможності горловин по прийому поїздів в розформування ;

- пропускної спроможності горловин по виводу составів поїздів для розформування на сортувальний пристрій .

Для додержання третьої умови повинні в першу чергу проводитися організаційно-технічні заходи щодо збільшення переробної спроможності гірки або по розвитку пропускної спроможності парку приймання.

3. Розрахунковий інтервал обробки составів локомотивами витяжок формування повинен бути не більше розрахункового інтервалу накопичення составів в сортувальному парку:

Iнр- розрахунковий інтервал накопичення составів в сортувальному парку

Iпсер, Iпmin - відповідно середній і мінімальний інтервал накопичення составів в сортувальному парку;

TФ - середні витрати часу на обробку состава локомотивами витяжної колії, включаючи середньозважену тривалість закінчення формування составів поїздів різних категорій, перестановку сформованого состава в парк відправлення і повернення локомотива в маневровий район з урахуванням додаткових простоїв через наявність ворожих маршрутів;

МФ - кількість маневрових локомотивів, що одночасно працюють на витяжних коліях.

Для виконання четвертої умови необхідно підвищувати переробну спроможність витяжних колій, або перерозподіляти роботу по закінченню формування составів між гіркою і витяжними коліями, або збільшувати кількість маневрових локомотивів, які працюють на витяжних коліях.

4. Розрахунковий інтервал обробки составів поїздів в парку відправлення повинен бути не більше розрахункового інтервалу обробки цих составів локомотивами витяжних колій хвостової горловини сортувального парку:

tВ - середня тривалість технічного обслуговування та ремонту состава в парку відправлення, яка, як правило, є обмежуючою (приймається у відповідності з діючим технологічним процесом з врахуванням перерви від кінця обробки одного состава до початку роботи з наступним);

БВ - кількість бригад ПТО, що працюють одночасно.

Для додержання цієї умови потрібно застосовувати прискорену обробку составів поїздів, що відправляються, або збільшувати кількість бригад.

5. Розрахунковий інтервал відправлення поїздів не повинен перевищувати розрахунковий інтервал обробки составів робітниками ПТО:

В якості розрахункового інтервалу відправлення поїздів приймається більша з величин

- відповідно середній lвсереді мінімальний lвminінтервали відправлення поїздів;

NВІДПР - кількість відправлених за добу поїздів;

aл- виражений у відсотках резерв ниток графіка, забезпечених локомотивами (кількісно рівний величині резерву локомотивного парку), який необхідний для своєчасного вивозу поїздів із станції.

Необхідна величина aл, в залежності від фактичного завантаження парку відправлення gВП, яке враховує коливання розмірів відправлення поїздів по днях місяця, внутрішньодобову нерівномірність поїздоутворення та відправлення вантажних поїздів, неоднакову тривалість виконання одних і тих операцій з конкретними составами, вплив суміжних пристроїв, виникнення відмов технічних засобів і дія інших факторів, що викликає нерівномірне протягом доби використання станційних пристроїв.

Фактичне завантаження парку відправлення: gВП=NВІДПР/NНВП,

де NНВП - наявна пропускна спроможність парку відправлення.

При установленні умов взаємодії за NНВП приймається менша з таких величин:

- пропускної спроможності колій по відправленню поїздів свого формування

де - пропускна спроможність колій, яка розрахована по діючій методиці;

rвп- коефіцієнт, який оцінює вплив внутрішньодобової нерівномірності поїздоутворення та інших об'єктивних факторів;

- пропускної спроможності горловин по формуванню та виставці составів на колії відправлення ;

- пропускної спроможності горловин по відправленню поїздів свого формування ;

У випадку відсутності парку відправлення за NНВП приймається менша з величин або

Шоста умова може бути виконана збільшенням aл.

Якщо результативну пропускну спроможність обмежують ділянки відправлення, для використання усіх ниток графіка необхідно дотримуватись співвідношення:

.