Функції обробки рядків

Функції вибору.Крім перерахованих функцій в VBA існують також функції вибору, які дублюють деякі аспекти операторів умовного переходу.

1. iif – повертає одну з двох альтернатив.

Синтаксис: iif(Expr, Truepart, Falsepart), де Truepart – значення або вираз, який повертається, якщо Expr має тип True, Falsepart – значення або вираз, який повертається, якщо Expr має тип False.

Приклад: a = iif(b > c, b, c)

2. Choose – повертає значення, вибране зі списку параметрів.

Синтаксис: Choose(Index, Choice1 [,Choice2, … [,ChoiceN]]), де Index – числовий вираз або поле, значенням якого є число, яке лежить між 1 і числом елементів списка, Choice – вираз типу Variant, який містить один з елементів списку.

Приклад: N=3

a = Choose(n, “1”,”2”,”3”,”4”)

В результаті виконання в а буде міститься “3”.

Перенос рядка.Для продовження рядка інструкцій VBA використовується конструкція <Прогалина> + <Знак підкреслення> в кінці рядка, яка забезпечує, що наступний рядок є продовженням попереднього. При цьому потрібно пам’ятати, що сам рядок не може складатись більше ніж з 1024 символів

Приклад: if a > b then _

с = a else _

с = b

Коментарі.Текст, що міститься в програмі за символом (‘) або оператором Rem до кінця рядка з права, ігнорується компілятором і є коментарем. Оператор Rem може бути, як і будь-який інший оператор VBA єдиним в рядку, а символ (‘) може стояти в будь-якому місці рядка, тобто стояти як на початку тексту так і бути другим оператором VBA.

Розміщення декількох операторів в одному рядку.Використання знака (:) дозволяє розмістити декілька операторів в одному рядку. Таким чином, наступні дві конструкції еквівалентні:

x = 1

x = x + 1

та

x = 1 : x = x + 1

Оператор присвоєння.Оператор присвоєння завжди включає знак (=).

Синтаксис:

Змінна (або Константа) = Вираз

Оператор присвоєння виконує вираз, який задано в правій частині і присвоює його значення (значення виразу правої частини) змінній або константі, які вказані в лівій частині.

Приклад:

х= 2

х = х + 2

Змінній х буде присвоєно значення 4.

Оператори умовного переходу.Оператори умовного переходу задають виконання групи інструкцій в залежності від значення виразу.

Синтаксис: 1. if Умова then [інструкція] [Else Інструкція_else]

2. if Умова1 then

[Інструкція1]

[elseif Умова2]

[Інструкція2]

. . .

[else]

[Інструкція_else]

endif

Приклад 1. Прочитати з робочого листа 1 Excel число і піднести його до квадрату, якщо воно від’ємне; піднести його до кубу, якщо воно додатне.

Public Sub tyr()

x = Worksheets("Лист1").Cells(1, 1)

If (x < 0) Then y = x ^ 2 Else y = x ^ 3

MsgBox Str(y)

End Sub

Приклад 2.

Знайти значення х:

y + (y + cos(y))^(1/3) y < -3

x = arccos(0.2y + 0.23) - 3 < y <3

arcctg(y – e^y) 3 < y < 5

Public Sub tyr()

x = Worksheets("Лист1").Cells(1, 1)

If (x = -3) Or (x = 3) Or (x >= 5) Then

MsgBox "FNO"

ElseIf (x < 3) Then

y = x + Sgn(x + Cos(x)) * Abs(x + Cos(x)) ^ (1 / 3)

ElseIf ((x > -3) And (x < 3)) Then

y = Atn(0.2 * x + 0.23) / Sqr(1 - (0.2 * x + 0.23) ^ 2)

Else

y = 3.1416 / 2 - Atn(y - Exp(y))

End If

MsgBox Str(y)

End Sub

Оператор вибору.Якщо потрібно перевірити декілька умов, то використання оператору if може стати занадто складним. В таких випадках застосовують оператор вибору, який дозволяє виконати одну з декількох інструкцій, в залежності від значення виразу.

Синтаксис: select case

[case СписокВиразів_1]

[Інструкція_1]

. . .

[case списокВиразів_n]

[Інструкція_n]

[case else]

[Інструкція_else]

end select

- СписокВиразів - список, що розділяється, який складається з однієї або декількох форм наступного вигляду: Вираз, Вираз То Вираз, Is ОператорПорівняння Вираз, де Вираз – це будь-який числовий чи рядковий вираз. Ключове слово То задає діапазон значень. При використанні ключового слова То перед ним повинно знаходитись менше значення. Ключове слово Is з операторами порівняння задає діапазон значень. Якщо ключове слово Is не вказане, воно вставляється за замовчуванням.

- Інструкції – це одна або декілька інструкцій, які виконуються в тому випадку, якщо вираз співпадає з деяким значенням із списку від СписокВиразів-1 до СписокВиразів-n.

- Інструкції_Else – одна або декілька інструкцій, які виконуються в тому випадку, якщо вираз не співпадає ні з одним з пропозицій Case.

Приклад 1. В залежності від величини введеного числа відображається повідомлення, яке вказує на величину числа або діапазон, якому воно належить.

Public Sub iui()

x = InputBox("Введіть ціле число")

Select Case x

Case 1

MsgBox "Число дорівнює 1"

Case 2, 3

MsgBox "Число дорівнює 2 або 3"

Case 4 To 6

MsgBox "Число від 2 до 6"

Case Is >= 7

MsgBox "Число не менше"

End Select

Приклад 2. Залежно від вибраного значення n присвоїти значення змінній х.

Public Sub qq()

n = 4

Select Case n

Case 1

x = 1

Case 2 To 5

x = 2

Case Else

x = 3

End Select

MsgBox x

End Sub

Оператор For – Next (оператор циклу).Оператор For – Next виконує групу інструкцій вказану кількість разів.

Синтаксис:

For Лічильник = Початок То Кінець [Step Крок]

[Інструкції]

[Exit For]

[Інструкції]

Next [Лічильник]

Оператор For – Next повторює виконання групи інструкцій з вказаним Кроком доти, поки Лічильник змінюється від Початку до Кінця. Якщо Крок не вказаний, за замовчуванням він вважається рівним 1. Альтернативний вихід з циклу надає інструкція Exit For.

Приклад 1.

Знайти суму елементів одномірного масиву, введених з робочого листа Excel.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = InputBox("Введіть кількість елементів масиву")

For i = 1 To n

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Next i

s = 0

For i = 1 To n

s = s + a(i)

Next i

MsgBox Str(s)

End Sub

Оператор While-Wend (оператор циклу).Використовується рідко.

Оператор While-Wend виконує послідовність інструкцій, поки задана умова має значення True.

Синтаксис:

While Умова

[Інструкції]

Wend

Оператор While-Wend на відміну від For – Next працює не задану кількість раз, а поки виконується умова.

Приклад. Використання оператору While-Wend

Public Su1b rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

While i <= n

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Wend

s = 0

i = 0

While i <= n

i = i + 1

s = s + a(i)

Wend

MsgBox Str(s)

End Sub

Оператор Do – Loop.Оператор Do – Loop повторює виконання набору інструкцій, поки умова має значення True (випадок While) або поки умова не прийме значення True (випадок Until).

Синтаксис:

Do [While | Until] Умова або Do

[Інструкції] [Інструкції]

[Exit Do] [Exit Do]

[Інструкції] [Інструкції] [Exit Do] Loop[(While | Until) Умова]

Loop

В будь-якому місці структури Do – Loop може бути розміщена будь-яка кількість інструкцій Exit Do, які забезпечують альтернативні можливості виходу з циклу Do – Loop.

Приклад 1 використання циклу Do – Loop.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

Do While i <= n

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Loop

s = 0

i = 0

Do While i <= n

i = i + 1

s = s + a(i)

Loop

MsgBox Str(s)

End Sub

Приклад 2 використання циклу Do – Loop.

Public Sub rtr()

Dim a(100)

n = Val(InputBox("Введіть кількість елементів масиву"))

i = 0

Do

i = i + 1

a(i) = Worksheets("Лист1").Cells(i, 1)

Loop While i <= n

s = 0

i = 0

Do

i = i + 1

s = s + a(i)

Loop While i <= n

MsgBox Str(s)

End Sub

Типи процедур.В VBA використовуються процедури двох типів: Sub i Function. Процедури типу Sub можуть повертати як одне так і декілька значень, а процедури типу Function завжди повертають тільки одне значення. Наприклад, функція у = х² приймає значення х а повертає значення у. Будь-яка програма у VBA є процедура типу Sub або Function.

Процедури.Процедура є самостійною частиною коду, яка має ім’я і може мати параметри, змінювати їх значення і виконувати послідовність інструкцій.

Синтаксис:

[Private | Public] [Static] Sub Ім’я [СписокПараметрів]

[Інструкції]

[Exit Sub]

[Інструкції]

End Sub

Таблиця 4.1.10.

Виклик процедури.Виклик процедури Sub з іншої процедури можна здійснити декількома способами.

Перший спосіб виклику процедури Sub.

Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Таблиця 4.1.11.

Якщо необхідно використати декілька процедур з однаковими назвами, при їх виклику через крапку необхідно вказати ім’я модуля, де вони розташовані. А саме:

Ім’яМодуля. Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Другий спосіб виклику процедури Sub.

Цей спосіб здійснюється за допомогою інструкції Call.

Call Ім’яПроцедури (СписокФактичнихПараметрів)

Зверніть увагу на те, що в цьому випадку список фактичних параметрів береться в дужки. В першому способі дужки не використовувались.

Пояснення: формальні параметри – це такі параметри, які вказані у заголовку процедури; фактичні параметри – це параметри, вказані у операторі виклику процедури.

Вбудовані діалогові вікна.У проектах VBA часто зустрічаються два типи діалогових вікон:

1. Вікна повідомлень.

2. Вікна вводу (діалогу).

Вони вбудовані у VBA, і якщо їх можливостей достатньо, то можна обійтись без проектування діалогових вікон. Вікно повідомлень MsgBox виводить найпростіші повідомлення для користувача, а вікно вводу InputBox забезпечує введення інформації

Процедура MsgBox.MsgBox – це скринька з повідомленнями (скорочення від Message Box). Ця процедура виводить на екран діалогове вікно, яке містить повідомлення, встановлює режим очікування натиснення кнопки користувачем.

Синтаксис:

MsgBox (Prompt, Buttons, Title)

Prompt – рядковий вираз, який відображає повідомлення в діалоговому вікні.

Buttons – числовий вираз, або константа, еквівалентна числовому виразу, що являє собою суму значень, які вказують число і тип кнопок, що відображаються в діалоговому вікні, основну кнопку і модальність вікна повідомлень. Значення за замовчуванням цього параметру дорівнюють нулю.

Title – вираз, який відображається у рядку заголовка діалогового вікна. Якщо цей параметр опущений, то в рядок заголовка поміщається ім’я додатку.

Таблиця 4.1.12.

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають кнопки,

що відображаються у діалоговому вікні

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають інформаційні значки у діалоговому вікні

Значення параметру Buttons процедури MsgBox, які визначають основну кнопку в діалоговому вікні повідомлень, тобто активну кнопку

Активна кнопка буде працювати, якщо ми натиснемо клавішу Enter в діалоговому вікні.

Приклади використання процедури MsgBox.

1. Вивести вікно повідомлень, яке містить повідомлення “Hello Word”, в заголовку якого вказати своє ім’я.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "Hello Word", , "Oльга"

End Sub

2. Вивести вікно повідомлень, яке містить кнопки Да і Нет, значок 5, а також повідомлення Hello Word.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "Hello Word", vbYesNo + vbCritical

End Sub

1. Вивести вікно повідомлень, яке містить лише ім’я в рядку заголовка діалогового вікна.

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox " ", , "Ольга"

End Sub

Отже, в процедурі MsgBox є обов’язковим лише перший параметр, інші необов’язкові.

Процедура MsgBox зручна для виводу тієї чи іншої інформації. Однак, якщо необхідно дізнатись, який вибір зробив користувач при натисненні кнопок з діалогового вікна, то процедуру MsgBox треба використовувати як функцію. В цьому випадку значення, яке повертає MsgBox треба присвоїти якійсь змінній, а її параметри треба взяти в дужки. Отже, MsgBox може бути використана як функція і тоді вона повертає значення коду натиснутої кнопки.

З вищесказаного випливає, що результатом виконання функції MsgBox є коди натиснутих кнопок.

Таблиця 4.1.13.

Таблиця кодів кнопок.

Приклад. Записати у вікно повідомлень один з кодів натиснутих кнопок : Да, Нет, Отмена.

Створимо вікно повідомлень, в якому будуть 3 кнопки: Да, Нет, Отмена і активною другою кнопкою

Public Sub MyFirstProgram()

MsgBox "", vbYesNoCancel + vbDefaultButton2

End Sub

Використаємо MsgBox як функцію, яка повертатиме код натиснутої кнопки з діалогового вікна

Public Sub MyFirstProgram()

a = MsgBox("", vbYesNoCancel + vbDefaultButton2)

If a = 6 Then MsgBox "6"

If a = 7 Then MsgBox "7"

If a = 2 Then MsgBox "2"

End Sub

Приклад. Розглянемо наступну програму, яка записує на робочий лист Excel Лист1 в комірку (2, 2) текст “Hello Word”.

Public Sub MySecondProgram()

Worksheets("Лист1").Cells(2, 2) = "Hello Word"

End Sub

Приклад. Прочитати з листа Excel з комірки (3, 3) число і записати його в MsgBox.

Public Sub MyNextProgram()

a = Worksheets("Лист1").Cells(3, 3)

MsgBox Str(a)

End Sub

Примітка. Оскільки перший параметр в MsgBox має тип рядковий, щоб побачити число, яке записане на робочому листі в комірці (3, 3), необхідно перетворити його в рядок. Для цього використовуємо функцію Str, яка детально буде описана нижче.

Приклад. Прочитати з листа Excel з комірок (3, 3), (4, 3), (5, 3) числа і записати їх в MsgBox.

Public Sub MyNextProgram()

a = Worksheets("Лист1").Cells(3, 3)

b = Worksheets("Лист1").Cells(3, 4)

c = Worksheets("Лист1").Cells(3, 5)

MsgBox Str(a) + Chr(13) + Str(b) + Chr(13) + Str(c) + Chr(13)

End Sub

Примітка. Для того, щоб кожне число у вікні повідомлень MsgBox записувалось з нового рядка, було використано функцію Chr(13), яка діє аналогічно клавіші ENTER.

Параметри процедури Sub пишуться без дужок, а процедури Function – у дужках.

Функція InputBox. Функція Inputbox виводить на екран діалогове вікно, що містить повідомлення і поле вводу, дві кнопки ОК і Cancel. Встановлює режим очікування вводу тексту користувачем і натиснення кнопки, а потім повертає значення типу String по натисненню кнопки ОК, яке містить текст, введений в поле вводу. Отже, Inputbox завжди повертає текст. Щоб зробити з нього число, необхідно скористатись функціями str() або cstr(), якщо необхідно вивести дату – cdata().

Синтаксис:

Inputbox(Prompt, Title, Default, xPos, yPos, Helpfile, Context)

Promp – рядок, який відображається як повідомлення в діалоговому вікні. Рядковий вираз Promp може містити декілька рядків. Для розділу рядків допускається використання символу повернення каретки Chr(13), символу переводу рядка Chr(10), або комбінації цих символів Chr(13) & Chr(10), де &- конкатенація (зчеплення) рядків. (Замість знаку & допускається використання знаку + ).

Title – рядок, який відображається в рядку заголовка діалогового вікна. Якщо цей параметр опущений, то в рядок заголовку поміщається ім’я додатку.

Default – рядок (підказка), який відображається в полі вводу. Він буде використаний за замовчуванням, якщо користувач не введе інший рядок. Якщо цей параметр опущений, то поле вводу відображається пустим.

xPos, yPos – координати вікна повідомлень на екрані.

Helpfile і Context – довідка.

Перші три парамерти є обов’язковими.

Приклад.

Public Sub MyNextProgram()

a = InputBox("Введіть значення", "Ольга", 10)

End Sub

Оператор виведення даних Print.Дія цього оператора полягає у виведенні результатів роботи програми у форму. Синтаксис:

[ Form n ]. Print [ список елементів виведення ]

Де до списку елементів виведення можуть входити: константи, змінні, арифметичні вирази, послідовність символів у лапках, функції Tab, Spc, String. Елементи списку відокремлюються комою (,) або крапка з комою (;). У випадку розділення комою наступна інформація друкується з нової зони (одна зона 14 позицій),. У випадку розділення крапкою з комою наступна інформація друкується безпосередньо після попередньої. Якщо елементом списку є вираз, то спочатку система обчислює значення виразу а друкує результат. Функція Tab (n) – визначає номер позиції з якої відбувається друк. Функція Spc (n) –визначаєкількість позицій, які треба пропустити. Функція String (n, “символ”) – визначає кількість символів, які друкуються.

Рис. 4.1.1.

Об’єктна модель Ms Excel являє собою ієрархію об’єктів, підпорядкованих об’єкту Application, який відповідає самому додатку Ms Excel. Більшість з цих об’єктів зібрані у бібліотеці об’єктів Ms Excel, але деякі входять до складу бібліотеки об’єктів Ms Office.

Основні об’єкти та сімейства:

Таблиця 4.1.14.