Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення

Громадянство України — це правовий зв'язок між фізичною особою й Українською державою, який знаходить свій прояв у їхніх взаємних пра­вах і обов'язках.

Правові відносини, що стосуються громадянства, регулюються відповід­ними нормативно-правовими актами, основними з яких є Конституція Укра­їни і Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких засадах:

• єдиного громадянства;

• запобігання виникненню випадків без громадянства;

• неможливості позбавлення громадянства України;

• визнання права громадянина України на зміну громадянства;

• неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадяни­ном України або набуття громадянства України його дружиною (чоло­віком) та автоматичного припинення громадянства України одним із по­дружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя;

• рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, поряд­ку і моменту набуття ними громадянства України;

• збереження громадянства України незалежно від місця проживання і громадянина України.

Ми розглядали підстави набуття громадянства України в аспекті їх відповідності міжнародним стандартам. Слід додати, що законодавством визначені також умови, за яких відбувається прийняття до громадянства України, а саме:

• визнання и дотримання Конституції України та законів України;

• зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іноземному громадянстві;

• безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років (ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України понад два роки та постій­но проживає на території України, а також на осіб, яким надано статус біженця — термін безперервного проживання на території України на законних підставах становить три роки від моменту надання ним статусу біженця);

• отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

• володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;

• наявність законних джерел існування.

До громадянства України не приймаються особи, які вчинили злочин про­ти людства чи здійснювали геноцид; засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину; вчинили на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

Стаття 25 Конституції України проголошує право громадянина України на зміну свого громадянства. У зв'язку з цим стаття 17 Закону України «Про громадянство України» передбачає підстави для припинення громадянства України:

• вихід із громадянства України;

• втрата громадянства України;

• підстави, передбачені міжнародними договорами України, на обов'язковість яких дала згоду Верховна Рада України.

Втрату громадянства не слід ототожнювати з позбавленням громадянства, тому що Конституція України виключає можливість подібної процедури.

Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Інститут громадян­ства в Україні відповідає міжнародним правовим стандартам, і його норми спрямовані на забезпечення стійкого правового зв'язку людини та україн­ської держави, на забезпечення прав особи в різних сферах життя.