Підприємництво в охороні здоров’я.

Відповідно до статей 16, 17, 33 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", медична допомога може надаватись як у медичних закладах так і на засадах індивідуального підприємництва.

Медична практика - це діяльність, пов'язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту.

При впровадженні господарської діяльності з медичної практики мають враховуватись як загальні принципи підприємництва, так і міжнародні засади надання медичної допомоги, які викладені в резолюціях 27-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї (Мюнхен, 1973) та доповнених резолюцією 35-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї (Венеція, 1983), згідно з якими при проведенні підприємницької діяльності з надання медичної допомоги необхідно враховувати такі принципи:

♦ умови роботи медичних працівників повинні визначатись позиціями товариських організацій;

♦ дотримання прав пацієнта на вибір лікуючого лікаря та прав лікаря на вибір пацієнта;

♦ надання невідкладної медичної допомоги без усяких винятків;

♦ забезпечення конфіденційності взаємовідносин між пацієнтом та лікарем всіма особами, що беруть участь у лікувальному процесі або контролюють його;

♦ гарантування лікарям моральної, економічної та професійної незалежності;

♦ забезпечення принципу, за яким сума гонорару лікаря повинна залежати від характеру медичної послуги;

♦ якість та ефективність надання медичної послуги, об'єм, вартість та кількість послуг повинні оцінювати лікарі, керуючись більш регіональними, а не національними стандартами;

♦ заборона на обмеження права лікаря на виписування будь-яких препаратів та призначення будь-якого лікування, адекватних з точки зору сучасних стандартів;

♦ забезпечення умов, за яких лікар може поглиблювати свої знання та підвищувати професійний статус.

При впровадженні підприємницької діяльності з надання медичних послуг мають враховуватися такі міжнародні принципи щодо забезпечення прав пацієнта :

v на вільний вибір лікаря;

v на отримання допомоги лікаря незалежного від стороннього впливу в своїх професійних, медичних та етичних рішеннях;

v на отримання адекватної інформації щодо погодження на лікування чи відмови від нього;

v щодо впевненості, що лікар буде відноситися до медичної та особистої інформації, як до конфіденційної;

v померти достійно;

v на використання духовної та моральної підтримки, включаючи допомогу особи будь-якої релігійної конфесії або відмови від неї.

Згідно із Законом України "Про підприємництво", існують певні обмеження в здійсненні підприємницької діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів. Така діяльність здійснюється відповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

До функцій підприємництва відносяться:

новаторська - сприяння процесу продукування нових технічних, організаційних та управлінських ідей, проведення науково-дослідних робіт та розробок, впровадження в медичну практику інноваційних методів діагностики, лікування та профілактики;

господарська - ефективне використання трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів;

організаційна - впровадження нових методів і форм організації медичної практики, нових форм матеріальної та моральної мотивації персоналу; ефективне упорядкування відносин (повноваження, відповідальність, делегування) і структур на різних підсистемах лікувально-профілактичного закладу, ефективне контролювання якості медичного обслуговування;

соціальна - проведення профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи, науково-дослідних розробок, з метою поліпшення громадського здоров'я;

особистіша - самореалізація підприємця, відчуття незалежності в організації проведення медичної практики, отримання задоволення від самої роботи та її результатів.

Основні завдання підприємницької діяльності при запровадженні господарської діяльності з медичної практики:

- вибір виду та масштабів діяльності закладу;

- вибір місця розташування закладу охорони здоров'я;

- вибір методів, технологій та форм діяльності.

- фінансування та інвестування діяльності.

Підприємницька ідея - конкретне цілісне знання про доцільність та можливість займатися певним видом підприємницької діяльності, а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів та засобів її досягнення .

Елементи підприємницької ідеї:

Ø відмова від попереднього виду занять, як правило практичної діяльності у державному або комунальному закладі охорони здоров'я;

Ø усвідомлення необхідності працювати на межі своїх фізичних, розумових та організаторських здібностей;

Ø прагнення стати власником, відмова працювати під керівництвом інших;

Ø прагнення досягти фінансового благополуччя шляхом приватної медичної практики або створення лікувально-профілактичного закладу недержавної форми власності;

Ø прагнення через підприємництво досягти своєї мети, домогтися визнання в медичному науковому товаристві;

Ø чітке усвідомлення шляхів отримання фінансових ресурсів для започаткування власної справи;

Ø знання технології впровадження господарської діяльності з медичної практики;

Ø вміння вибрати оптимальну організаційну форму управління та організаційно-правову форму підприємницької діяльності;

Ø знання основних ризиків господарської діяльності з медичної практики та вміння ними управляти;

Ø вміння організувати облік лікувально-профілактичного закладу;

Ø знання зовнішніх чинників, які впливають на медичну практику;

Ø знання чинного законодавства.

В Україні законодавчо передбачено такі напрями державного регулювання підприємництва:

А. Забезпечення свободи конкуренції між підприємцями, захист споживачів від проявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.

Б. Органи державного управління мають будувати свої відносини з підприємцями, використовуючи:

♦ податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків по державних кредитах; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу; розмірів економічних санкцій;

♦ державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;

♦ науково-технічні, економічні та соціальні республіканські й регіональні програми;

♦ договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

З одного боку підприємець сплачує податки на прибуток від впровадження свого бізнесу і тим самим поповнює державний бюджет, тобто працює на державу, з іншого - держава здійснює підтримку підприємництва.

Міжнародний досвід урядової підтримки бізнесу наголошує на доцільності використання таких форм підтримки:

- інформація та консультування;

- позика або гарантована позика, за якою гарантує платоспроможність позичальника і сплачує позику в разі, коли підприємець не може цього зробити.

- сервіс, який передбачає використання підприємцями державних комунікацій, фахівців, підготовлених у державних вищих навчальних закладах, тощо.

Законом України "Про підприємництво" передбачено такі види та напрями державної підтримки підприємництва:

- надання земельних ділянок на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством;

- передача підприємцю державного майна (виробничі та нежилі приміщення, законсервовані й недобудовані об'єкти та споруди, устаткування, яке тимчасово не використовується), необхідні для здійснення підприємницької діяльності; сприяння організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці і перепідготовці кадрів;

- здійснення первісного облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям;

- стимулювання за допомогою: економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо); модернізації технологій; інноваційної діяльності; освоєння нових видів продукції та послуг;

- надання підприємцям цільових кредитів;

- надання підприємцям інших видів допомоги.

Важливим елементом провадження підприємницької ідеї є знання та вміння вибрати оптимальну організаційно-правову форму підприємницької діяльності.