Статистичні таблиці.

Способи відображення зведених даних.

Для того, щоб дані, отримані в результаті зведення, були сприйнятими, зрозумілими їх треба подати наочно, доступно.

Як правило, результати статистичного зведення і групування даних відображаються за допомогою статистичних таблиць, які частіше використовуються у офіційній звітності, і за допомогою графіків.

Статистична таблиця – це форма найраціональнішого, наочного і систематизованого викладу результатів зведення та групування статистичного матеріалу. В таблицях дані спостереження сприймаються більш компактно, виразно і рельєфно.

Однак, таблиця множення, лист опитування соціологічного дослідження тощо можуть мати табличну форму, але ще не є статистичними таблицями.

Статистичну таблицю від інших табличних форм відрізняє наступне:

– вона повинна містити результати підрахунку емпіричних даних;

– вона є підсумком зведення первісної інформації.

За своєю структурою статистична таблиця складається із певної кількості горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці – це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи – по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Якщо на перетині граф і рядків записати цифри, то отримуємо повну статистичну таблицю.

Цифровий матеріал може бути представлений абсолютними (загальна кількість засуджених), відносними (коефіцієнт злочинної активності чи злочинної інтенсивності) і середніми (середня сума позовів, які розглядалися судами) величинами.

У випадку необхідності таблиці можуть супроводжуватися примітками, які використовуються з метою пояснення заголовків, методики розрахунку деяких показників, джерел інформації тощо.

За логічним змістом таблиця являє собою “статистичне речення», основними елементами якого являються підмет и присудок.

Назва таблиці (загальний заголовок)

Статистичний підмет– це об’єкт вивчення (або якась його частина, перелік одиниць сукупності), який описується, характеризується в таблиці числовими показниками.

Присудок– це перелік показників, якими характеризується підмет.

Тобто підмет – це те, що характеризує таблиця, а присудок – чим характеризується підмет.

Зазвичай статистичні таблиці розташовують так, що підмет знаходиться у лівій частині таблиці, а присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.

В практиці статистичного аналізу використовуються різні види статистичних таблиць, які відрізняються різною кількістю і характером сукупностей, різною побудовою підмета і присудка, структурою і співвідношенням ознак, які їх формують.

Проста– це таблиця, у якій підмет немає групувань. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об’єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без будь-якого групування.

Прості таблиці це лише підсумкові таблиці. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структуру, ні проаналізувати зв’язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони мають описовий характер.

Прості таблиці бувають переліковими (Таблиця 1), територіальними (Таблиця 2), хронологічними (Таблиця 3). Хоча цей поділ можна вважати умовним, оскільки ці види можуть поєднуватися.

Таблиця 1 – Надходження справ і матеріалів за видами судочинства

Таблиця 2 – Склад кадрів місцевих загальних судів (станом на 01.01.2007)

Таблиця 3 – Правопорушення

Групова– таблиця, у якій підмет поділений на групи за однією ознакою (ряди розподілу). В цих таблицях присудок – це кількість одиниць, що входять до кожної групи.

Комбінаційноюназивається статистична таблиця, у якій підмет поділяється на групи за однією ознакою і на підгрупи за іншою (ана­літичні групування).

Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, оскільки вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш різнобічне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також простежити взаємозв’язок між ознаками-факторами.

У присудку статистичної таблиці, як вже зазначалося, наводяться показники, які характеризують об’єкт, що вивчається. Цю характеристику можна давати невеликим числом показників або цілою системою показників.

По структурній будові присудка розрізняють статистичні таблиці з простою і складною його розробкою.

При простій розробці присудкапоказник, який визначає його, не підрозділяється на підгрупи, і підсумкові значення виходять шляхом простого підсумовування значень по кожній ознаці окремо незалежно один від одного. Прикладом простої розробки присудка можуть бути Таблиці 1-5, які наводилися вище.

Складна розробка присудкаприпускає розподіл ознаки, що формує його, на підгрупи.

Проте складна розробка присудка може привести до безмірного збільшення розмірності статистичних таблиць, що, у свою чергу, знижує їх наочність, читання і аналіз.

Тому дослідник при побудові статистичних таблиць повинен керуватися оптимальним співвідношенням показників присудка і враховувати як позитивні, так і негативні моменти складної розробки показників присудка.

Статистичні таблиці як засіб наочного і компактного представлення цифрової інформації повинні бути також статистично правильно оформлені.

При оформленні таблиці потрібно дотримуватися таких вимог:

1. Заголовок кожної графи повинен розташовуватися безпосеред­ньо над нею.

2. Усі колонки і рядки повинні мати заголовки.

3. Заголовок таблиці має бути стислим і відображати її зміст.

4. Заголовки колонок (граф) пишуть з великої літери, а підзаголов­ки – з малої.

5. При перенесенні таблиці на інші сторінки заголовок розміщують тільки на першій сторінці, на наступних пишуть слово "Продов­ження". Якщо в тексті кілька таблиць, зазначають: "Продовжен­ня табл. 1", "Продовження табл. 2" тощо.

6. У таблиці не повинно бути порожніх колонок (граф). Дані, що по­вторюються в кожному рядку колонки (графи), виносяться в те­матичний заголовок.

7. Не варто включати в таблицю окрему колонку (графу) "Одиниці виміру". Загальну для всіх даних одиницю виміру вказують у від­повідному рядку.

8. Текст рядків починають з великої літери.

9. Особливу увагу необхідно звертати на розташування цифрових даних: одиниці слід розташовувати під одиницями, десятки – під десятками тощо.

10. Примітки складають у таблиці окрему колонку (графу), якщо вони стосуються даних усіх або більшості рядків.

11. Таблиця повинна бути якомога компактнішою.

12. Якщо показників підмета і присудка в таблиці багато, то рядки і колонки (графи) слід пронумерувати.

13. При заповненні таблиці доцільно використовувати такі умовні позначення:

/ – / - явище відсутнє;

/... / - відсутні дані про величину явища;

/ х / - клітинка не заповнюється.

14. Дані в межах однієї колонки (графи) повинні бути округлені з однаковою точністю.

15. У таблиці підводяться необхідні підсумки за групами (разом) і в цілому (усього).

Аналізу статистичних таблиць передує етап ознайомлення – їх читання.

Читати статистичну таблицю потрібно з підсумків. Аналіз прово­дять від загального до часткового: спочатку дається загальна харак­теристика сукупності за підсумками, потім окремих груп і підгруп.