Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Графічне зображення статистичних даних.




Читайте также:
  1. Аналіз статистичних індексів
  2. Використання логічних функцій в базах даних. Функції
  3. Лекція 2. Графічні методи зображення статистичного матеріалу
  4. Малюнок №1.1. Зображення універсальної множини.
  5. Побудова запиту на оновлення даних.
  6. Побудова множини цілих чисел. Зображення цілих чисел на числовій прямій.
  7. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
  8. Прийоми статистичних групувань
  9. Програмні засоби роботи з базами даних. Система управління базами даних

 

Статистичні таблиці високоінформативні і певною мірою наочні. Однак усвідомлення їх цифрового змісту потребує часу, аналізу і порівняння цифрових показників. Більшу наочність мають графіки, які складаються на основі табличних даних. Графічний вираз навіть складних статистичних показників робить їх не тільки наочними, але й більш зрозумілими з першого погляду. Графік дозволяє відчути важливі тенденції та закономірності явища, яке вивчається.

 

До статистичних графіків ставляться такі основні вимоги:

1) графіки повинні абсолютно точно відображати вихідні дані;

2) бути наочними і зрозумілими;

3) повинні бути художньо оформленими.

Статистичний графік –це рисунок (креслення), який описує статистичні сукупності (їх обсяг, структуру, зміст в часі, розподіл в просторі) умовною мовою геометричних образів або знаків.

Він повинен містити такі основні елементи:

1) поле графіку;

2) графічний образ;

3) орієнтири простору;

4) мас­штабні орієнтири;

5) експлікацію (легенду) графіку.

Поле графіку характеризує його формат, тобто розмір пропорції сторін. Розмір графіку залежить від його призначення. Вважається, що найбільш оптимальним для глядача графіку є співвідношенням сторін від 1:1,3 до 1:1,5. У багатьох випадках зручною є квадратна форма графіка.

Графічний образ – це сукупність знаків, за допомогою яких зображуються статистичні дані. Це основа графіку. Знаки можуть бути різними: лінії, точки, площинні геометричні фігури (прямокутники, квадрати, круги), об’ємні геомет­ричні фігури, а також іноді й негеометричні фігури у вигляді силуетів або рисунків предметів. Статистичні дані можна зо­бразити за допомогою різних графічних образів, тому вони мають відповідати меті графіку і бути найбільш виразними для зображення даних.

Орієнтири простору визначають розміщення графічного образу на полі графіку. Вони можуть мати вигляд системи ко­ординат або географічних орієнтирів (контури річок, лінії бе­регів, морів) або адміністративних кордонів.

Масштабні орієнтири за допомогою системи масштабних шкал надають графічному образу кількісне значення. Мас­штабною шкалою називають лінію, окремі точки якої мо­жуть бути прочитані як певні числа відповідно до прийня­того масштабу. Масштаб графіку – це умовна міра переве­дення числової величини в графічну. Масштабні шкали можуть бути прямолінійними і криволінійними (круговими), рівномірними і нерівномірними. У статистичних графіках частіше за все застосовуються прямолінійні шкали, а кри­волінійні – у секторних діаграмах. Шкала є рівномірною, ко­ли рівним числовим інтервалам відповідають рівні графічні інтервали, тобто якщо числа збільшуються удвічі, то й відрізки також збільшуються удвічі. Масштаб рівномірної шкали – це лінійна міра, тобто кількість міліметрів у відрізку, який прийнято за одиницю числового значення статистич­ного показника. Чим довше відрізок, який прийнято за чис­лову одиницю, тим крупніше масштаб. Масштаб обчислю­ють шляхом ділення довжини масштабної шкали на макси­мальний розмір відображуваного показника.



Якщо рівним інтервалам відповідають нерівні графічні інтервали, то масштабна шкала буде нерівномірною. В ста­тистичних графіках як нерівномірні шкали застосовуються логарифмічні шкали, в яких відрізки пропорційні не числам, а їх логарифмам.

Експлікація (легенда) графіку – це словесне пояснення розміщення на графіку геометричних фігур та способів зображення, його змісту. Експлікація графіку включає до себе: назву графіку (загальний заголовок), словесні пояснення умовних позначень, окремих елементів графічного образу, назву одиниць виміру параметрів, надписи вздовж масштабних шкал тощо. Загаль­ний заголовок графіку повинен в стислій формі розкривати основний зміст зображених даних. Експлікація графіку – це другий основний елемент графіку після графічного образу, тому що без нього графік не можна прочитати і зрозуміти.



 

Графіки, які використовуються в статистиці, можна класифікувати по-різному. Графіки в статистиці використовуються головним чином з метою:

1) порівняння однойменних показників різних об’єктів або територій;

2) характеристики структури явищ та їх структурних зру­шень;

3) характеристики варіаційних рядів розподілу;

4) вивчення зміни величини явища в часі;

5) вивчення взаємозалежності між явищами;

6) наочного зображення розподілу явищ по території.

 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 24; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты