Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.




Читайте также:
  1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  2. Адміністративні право відносини, суб’єкти адміністративного права. Поняття адміністративного проступку.
  3. Аналіз статистичних індексів
  4. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  5. Багатозначність поняття топології
  6. Валютні системи: поняття, структура, призначення
  7. Взаємодія атомів. Іонний і ковалентний зв’язок атомів у молекулах. Поняття про теорію обмінних сил
  8. Відношення між поняттями
  9. ВСТУП. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ЯК НАУКИ
  10. ВСТУП. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ЯК НАУКИ

 

Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних факторів. Суспільні явища органічно і пов'язані між собою, залежать одне від одного і обумовлюють одне одного.

Основним положенням діалектики є необхідність розгляду про­явів різноманітних явищ у їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Жодне явище в природі і суспільстві не може бути зрозуміло і вив­чено з достатньою повнотою, якщо його досліджувати ізольовано, без урахування зв'язків з іншими явищами. Тому, розкриваючи взаємозв'язки між явищами, ми пізнаємо їх сутність і умови роз­витку, а вивчення взаємозалежностей є важливим завданням ста­тистичного аналізу.

Одним із найважливіших завдань правової статистики є вивчення взаємозв'язків соціально-правових явищ, виявлення та вимір причин­них залежностей. Практична правова діяльність та наукові досліджен­ня сфери правових відносин ставлять безліч конкретних завдань, які можуть бути реалізовані лише аналітичним підходом, використанням широкого спектра методів статистичного аналізу.

Так, у ході дослід­ження взаємозв'язків вирішуються, наприклад, такі завдання, як на­явність та оцінка щільності зв'язку між

- характером, тяжкістю злочину, способом його скоєння та показниками покарання, видами і розміра­ми покарань, впровадження додаткових та умовних покарань;

- харак­тером справ, що розглядаються, та діяльністю суду;

- особливими обста­винами скоєного злочину (наприклад, умовами соціально-політичної ситуації) та характером їх врахування судом у ході винесення вироку;

- рівнем освіти і станом суддів та якістю судочинства;

- динамікою окре­мих видів і груп різних злочинів;

- видом, строком покарання, обґрунту­ванням звільнення від покарання та наступною злочинною поведін­кою громадян, що мали покарання.

- робота судів від якості робо­ти слідчих органів, від того, наскільки досконало проведено досудове слідство.

 

Статистичні закономірності взаємозв’язків між ознаками є причинно-наслідковими. Для виникнення певного наслідку необхідні причини та умови, які називають факторами. Ознака, яка характеризує наслідок дії фактора або факторів, має назву результативної. Відповідно, ознака, яка характеризує причину або умову називається факторною.



Усі багаточисельні взаємозв’язки між ознаками, котрі характеризують соціально-економічні явища і процеси, можна поділити на дві групи:

функціональні (детерміновані) зв’язки

стохастичні (ймовірносні або кореляційні) зв’язки.

 

Функціональні (детерміновані) зв’язки характеризуються тим, що одному значенню факторної ознаки (Х) відповідає одне строго визначене (детерміноване) значення результативної ознаки (Y). Ці зв’язки завжди є повними, тобто значення результативної ознаки на 100% залежить від факторної.

Функціональний зв’язок виражається точною математич­ною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для розглядуваного явища.

Прикладами функціональної залежності результатив­ної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору, залежність площі трикутника від величи­ни його сторін.

Функціональна залежність проявляється з однаковою силою в усіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища. Наприклад, встановлена залежність площі кола від квадрата радіуса проявлятиметься всюди: і при обчисленні площі кола дис­ка для метання в спортивних змаганнях, і при характеристиці площі кола майдану міста чи села та ін. Отже, якщо встановлено функціо­нальну залежність на базі одиничного дослідження, то нею можна користуватися в усіх аналогічних випадках.



Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко, і ці зв'язки є одиничними, відображають взаємозв'язок тільки окремих сторін явищ.

Наприклад, тарифний денний заробіток (Y) при фіксованій годинній тарифній ставці залежить від кількості відпрацьованих годин (Х).

100%

Х Y

В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зус­трічається.

 

 

При стохастичному (кореляційному) зв’язку одному значенню факторної ознаки (Х) може відповідати декілька значень результативної ознаки (Y). Важливою особливістю цих зв’язків є те, що вони мають риси статистичної закономірності та проявляються у масі спостережень, при достатньо великій чисельності сукупності. Названі зв’язки є неповними, тому що завжди існують невраховані фактори, отже значення Y залежить від значень Х менше, ніж на 100%.

< 100%

Y1

Х Y2

Y3

Причинна залежність між факторною і результативною ознаками неоднозначна. Результативна ознака формується під впливом комп­лексу факторних ознак. Кожному значенню факторної ознаки може відповідати кілька значень результативної. Зв'язок між факторною і результативною ознаками багатозначний і має ймовірнісний характер. Багатозначність проявляється в тому, що, з одного боку, те чи інше правопорушення формується під впливом ба­гатьох факторів, а з другого – кожен фактор взаємодіє з комплексом інших і може формувати не один, а кілька наслідків, які можуть вклю­чати різні види протиправної поведінки.



Наприклад зворотну залежність між насильницькою злочинністю і освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діють багато інших факторів (вживання алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між освітою і злочинністю може не проявитися і для виявлення такої неповної залежності треба взяти велику кількість явищ, які слід розглядати в сукупності. Подібним чином можна вивчати і залежність між злочинністю і рецидивом, між злочинністю і питомою вагою осіб, які вчинили злочини у складі групи, по окремих видах злочинів.

У цивільно-правової статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно-побутових конфліктів), залежність між кількістю розлучень на 10 тис. населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлюбів на 10 тис. населення і соціально-демографічними показниками всього населення тощо.

 

За напрямком зміни факторної та результативної ознак зв’язки поділяються на прямі та обернені. При прямому зв’язку обидва показники змінюються в одному напрямку, тобто при збільшенні Х зростає також й Y. При оберненому зв’язку напрямок зміни показників протилежний, тобто при зростанні Х зменшується Y.

Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю – обернена.

За аналітичним виразом зв’язки поділяються на прямолінійні та криволінійні. При прямолінійній залежності в ході однакових змін середніх значень факторної ознаки відбуваються однакові зміни се­редніх значень результативної ознаки. Криволінійна кореляційна за­лежність характеризує відповідність однаковим значенням середніх значень факторної ознаки нерівні зміни середніх значень результа­тивної ознаки.

 

В залежності від числа факторних ознак розрізняють однофакторні (парні) та багатофакторні (множинні) зв’язки.

У суспільних явищах найчасті­ше зустрічаються багатофакторні зв'язки. Так, на рішення розірва­ти шлюб впливають багато факторів; на вчинення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорож­нього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.

Парна (однофакторна) кореляція давно знайшла застосування в правовій статистиці, а множинна (багатофакторна) практично не використовується, хоча в кримінології, деліктології і соціології права багатофакторні зв’язки, можна сказати домінують. Це обумовлено деякими складностями: неналежним обліком ознак-факторів, недостатньою математичною, статистичною і соціологічною підготовкою юристів та іншими обставинами об’єктивного характеру.

Кореляційні зв’язки одних явищ з іншими простежуються вже на перших стадіях обробки даних. Зведення і групування статистичних показників. Обчислення відносних та середніх величин, побудова варіаційних, динамічних, паралельних рядів дозволяє встановити наявність взаємозв’язку явищ, що вивчаються, і навіть його характер (прямий чи обернений зв’язок). Якщо побудувати варіаційний ряд злочинців за віком, можна виявити, що основні частоти групуються в інтервалі молодого віку, і тоді є всі підстави вважати, що молодий вік найбільш криміногенний.

Щодо стану сп’яніння, то також якщо взяти статистичні дані, то вони також будуть свідчити про прямий кореляційний зв’язок злочинності з пияцтвом.

 

Для різних видів взаємозв’язків використовуються відповідні методи їх статистичного дослідження та оцінки.

 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 132; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты