Послідовність розрахунку

1. Ділимо події на сектори.

2. Нумеруємо події (верхній сектор) зліва направо.

3. Визначаємо ранні початки робіт (лівий сектор). Для цього до раннього початку (лівий сектор) попередньої роботи додаємо тривалість роботи. Якщо в подію входить декілька робіт, то приймаємо максимальне значення. У нижньому секторі записуємо номер тієї події, з якої ми прийшли в дану.

4. Розраховуємо пізні закінчення (правий сектор). Для завершальної (кінцевої) події в правому секторі записуємо значення лівого сектора. Розраховуємо пізні значення у зворотному напрямку, віднімаючи від правого сектора значення тривалості роботи. Якщо з події починається декілька робіт, то приймаємо мінімальне з них.

5. Розраховуємо загальний резерв часу:

(7.6)

6. Обчислюємо частковий резерв часу:

(7.7)

7. Визначаємо критичний шлях ( ), виділяємо його потовщеною лінією.

Рис. 7.16. Розрахунок сіткового графіку безпосередньо на графіку.

Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів

Потенціал події показує максимальну тривалість виконання робіт від даної події до завершальної (рис. 7.18).

Введемо позначення (рис. 7.17):

Рис. 7.17. Умовні позначення при розрахунку сіткового графіку методом потенціалів.

Послідовність розрахунку

1. Нумеруємо події.

2. Розраховуємо ранні початки (лівий сектор), як і на графіку.

3. Обчислюємо потенціал події. Для завершальної (кінцевої) події . Розрахунок ведемо у зворотній послідовності (по максимуму).

4. Визначаємо частковий резерв часу як на графіку (рис. 7.13).

5. Знаходимо загальний резерв часу.

(7.8)

6. Визначаємо критичний шлях.

Умовою визначення критичного шляху є рівність раннього терміну завершення події і потенціалу події (сумі лівого і правого секторів) довжині критичного шляху, тобто

(7.9)

Рис. 7.18. Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів.