Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Класифікація навчальних карт




Читайте также:
  1. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
  2. Бюджетна система та бюджетна класифікація
  3. Бюджетні трансферти, їх класифікація та характеристика
  4. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
  5. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень.
  6. Відбитки, їх класифікація
  7. Державні позики, їх класифікація
  8. Джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх класифікація
  9. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
  10. Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств

Навчальні карти класифікують за змістом та способом використання. За першою ознакою вони діляться на загальногеографічні, тематичні і топографічні. До загальногеографічних належать карти, зміст яких складається з кількох компонентів: рельєфу, гідрографії, населених пунктів і господарських об’єктів тощо. До таких карт належать фізичні, загальноекономічні, комплексні. Призначення таких карт – формування загальногеографічних знань та умінь.

Ширше застосування в шкільній географії мають тематичні (спеціальні) карти, які дають можливість сформувати знання про окремі компоненти природного і суспільного середовища та про зв’язки між ними (шляхом зіставлення тематичних карт).

Навчальні топографічні карти є об’єктом вивчення у 8-му класі, а завдяки демократизації суспільства і зняття заборони на широке застосування топокарт, учні мають можливість працювати з автентичними топографічними картами під час екскурсій та туристичних мандрівок, що є позитивним чинником формування їхньої картознавчої компетентності.

В сучасній шкільній практиці застосовують і нетрадиційні для нашого освітнього простору види карт. Такими є карти-анаморфози, які застосовують в соціально-економічній географії світу. Ці карти являють собою графічні зображення, похідні від традиційних карт, масштаб яких трансформується і варіює залежно від величини характеристики явища на вихідній карті. Найбільш поширеними є анаморфози, в яких площа країни показана залежно від числового показника якогось явища (чисельності населення, рівень природного приросту населення, валового продукту, доходів населення тощо). Це надзвичайно наочні карти, які можна широко застосовувати на уроках соціально-економічної географії світу для ілюстрації типології країн за певними показниками. В шкільній практиці анаморфовані карти (вони є, наприклад, в електронному мультимедійному CD-атласі світу «Нове тисячоліття), використовують не тільки як наочність, але як контурні карти, для виявлення взаємозв’язків між суспільними явищами.

Для формування просторової компетентності учнів доцільно використовувати ментальні карти, які є образом певної території, що створюється учнями з пам’яті, без урахування масштабу та точних її обрисів. Такі карти корисно складати як для знання невеликої території (наприклад ментальна карта рідної місцевості, на якій позначені своя вулиця, школа, дім тощо), так і для запам’ятовування дрібномасштабних карт, що зображають великі території та об’єкти на них. При цьому учні з пам’яті відтворюють на чистому аркуші взаємне розміщення гіпсометричних чи гідрографічних об’єктів, контурів адміністративних одиниць, пунсони міст тощо.



За способом використання навчальні карти поділяються на настінні і настільні, контурні, електронні (комп’ютерні). Настінні карти – це оглядові карти з високим ступенем узагальнення і генералізації, з великим шрифтом, яскравими фарбами, що дає можливість розглядати їх на відстані під час фронтальної роботи. Зміст цих карт відповідає певним темам і курсам шкільної географії. Настінні карти застосовують як засіб наочності, супроводжуючи розповіді та пояснення показом об’єктів на цих картах. Для вчителя важливо дотримуватись правил показу об'єктів на настінній карті і привчати до них учнів.

Настінні карти вивішують не тільки на урок, але основні з них– карта світу, Європи, України мають висіти в географічному кабінеті для постійного огляду.



До настільних карт, які зорієнтовані на індивідуальну роботу, належать карти, які зброшуровані в атласи, а також текстові карти підручника і картосхеми.

Останнім часом в шкільній практиці чільне місце займають електронні географічні карти, які можна використовувати за наявності комп’ютера. Комп’ютерні карти містять значний обсяг різної інформації і дозволяють наочно порівняти її. Нині вже створена електронна версія атласу «Погляд на Україну» (Інститут передових технологій), електронна серія карт «Людський розвиток в Україні» (Інститут географії НАН України). Для середньої школи Інститутом передових технологій розроблені СD-атласи з географії для 6, 7, 8-9, 10 класів, довідковий атлас «Україна та її регіони».

На контурних картах є лише контури географічних об'єктів, лінії річок, кордони країн, пунсони деяких міст, але немає написів. Вони видаються комплектами за окремими курсами шкільної географії із зазначеними запитаннями та завданнями для роботи.

Методика роботи з навчальними картами має чи не найширший доробок науковців-методистів та вчителів-практиків. До цих пір актуальними є рекомендації географів і картографів – А.Берлянта, М. Баранського, Г.Грюнберга, В.Максаковського, К. Матусевича, С.Трегуба та ін. щодо використання карт у шкільній практиці, який доповнюється сучасним досвідом роботи з електронними навчальними картами.

Навчальні карти за своїми функціональним призначенням можуть бути: а) об’єктом вивчення; б) джерелом знань; в) засобом наочності. Методика роботи з картами залежить від функції, яку карти виконують в конкретній навчальній ситуації.

До основних прийомів вивчення карт в шкільній географії слід віднести: візуально-описовий, картометричний, морфометричний, математико-статистичний і графічний аналізи. Зрозуміло, що у шкільній географії рівень опанування ними не однаковий. Це пояснюється і віковими особливостями учнів, і конкретними завданнями шкільної географії.



Першим прийомом, який передує всім іншим видам роботи з картою є її представлення учням, тобто ознайомлення з назвою карти, її легендою, вивчення умовних позначень (особливо для тематичних карт), засвоєння масштабу карти, повідомлення про спотворення, які властиві карті, виконаній в даній проекції.

Візуально-описовий аналіз – найбільш розповсюджений прийом вивчення карт, який є базовим як у географічній науці так і в шкільній географії. Його завданням є виявлення наявності на картах явищ, що вивчаються, встановлення особливостей їх розміщення, взаємозв'язків та взаємозалежностей.

Картометричний аналіз – визначення картометричних показників –координат, кутів орієнтування, кутів нахилу, відстаней, перевищень висот, площі, об'єму тощо часто застосовується у природничо-географічних шкільних курсах

Морфометричний аналіз ставить за мету з’ясування щільності, густоти і частоти явищ, звивистість контурів та ін. Його найчастіше застосовують на уроках соціально-економічної географії, доповнюючи іноді математико- статистичним аналізом, який передбачає визначення тісноти, ентропії і відповідності явищ на основі застосування прийомів математичного аналізу, математичної статистики та теорії інформації чи графічним аналізом – побудовою за картами різноманітних графіків і діаграм, додавання і віднімання поверхонь тощо.

Робота з контурними картами. В початкових курсах географії вчитель повинен докласти зусиль для вироблення в учнів навичок заповнення цих карт: використання умовних позначень (гори зображуються пунктирною коричневою лінією в напрямку їх поширення, низовини, височини, плоскогір'я – суцільною лінією, діючі вулкани – зірочкою тощо), правильного нанесення підписів (ріки підписуються за течією (у верхній, середній і нижній течії), гори – за протяжністю, міста – від пунсона паралельно паралелям, великі площинні об'єкти – в їх контурі тощо).

Робота з контурними картами повинна ускладнюватися з класу в клас: якщо в 6-9-х класах основним видом роботи є знаходження, позначення і підписування об'єктів, то у старших класах робота має бути творчою. Учні виконують такі творчі завдання: на основі контурної карти скласти нову картосхему, картодіаграму, використовуючи підручник і додаткові джерела інформації. Оформити легенду карти.

Контурні карти використовуються з різною дидактичною метою: для перевірки знань, при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, узагальненні і систематизації. За ними проводяться картографічні диктанти.

Робота з контурними картами в основному повинна здійснюватися на уроці. Вдома вчитель пропонує закінчити або виконати аналогічну роботу.

4. Наочні засоби.Шкільній географії, від самого початку її існування, властива значна потреба в наочності, остільки об’єктом вивчення цього предмета є розмаїття географічного простору. Сформувати уявлення і знання про нього без ілюстрацій доволі складно. Тому до цих пір актуальною для вчителя географії є методична заповідь Я.А.Коменського: «Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями».

За кількасотрічну історію використання наочних засобів у навчально-виховному процесі з географії, дидактикою зроблено висновки про те, що натуральні засоби навчання та їхні моделі хоч і є важливою умовою формування чуттєвого образу дійсності (першої сходинки знань), але їхня пізнавальна цінність не є абсолютною і під час розгляду тем, які вимагають узагальнення, поступаються схематичним і символічним моделям, тобто інформаційним засобам навчання.

Основне завдання використання наочних засобів навчання – створення в учнів уявлення про географічний об’єкт чи явище. Для цього використовують натуральні об'єкти, які умовно поділяють на дві групи. До першої належать натуральні об'єкти двох типів:

· об'єкти природи та предмети господарської діяльності людини, відібрані для колекції (гірські породи та мінерали, зразки промислової продукції, гербарії, предмети культури і побуту тощо);

· природні і техногенні об’єкти і явища у навколишньому середовищі, які доступні для споглядання учнів під час екскурсій (кар’єри, відслонення, форми рельєфу, грунти, рослинність, елементи гідросітки, підприємства тощо);

До другої підгрупи наочних засобів навчання географії належать моделі натуральних об’єктів і явищ:

· об’ємні моделі (глобус, телурій, макети форм поверхні, модель дії артезіанського басейну тощо);

· площинні ілюстративні посібники (картини, фотографії, малюнки, відеофранменти).

За характером і способом використання наочні засоби поділяють на статичні (колекції, малюнки, фотографії) і динамічні (глобус, телурій, відеофільми, діючі моделі). Застосування перших означують терміном «ілюстрування», а других – «демонстрування».

Застосовуючи на уроці чи під час екскурсії наочні засоби навчання вчитель має пам’ятатати, що пасивна присутність цих засобів не сформує в учнів тих уявлень, яких вимагають навчальні цілі. Засоби наочності стимулюють пізнання – викликають цікавість, фантазію, емоції, але тільки активна робота з ними дає бажаний дидактичний ефект. Роботу необхідно організувати так, щоб спочатку в уяві учня виник образ (завдяки ілюстрації чи демонстрації), а далі учень цей образ застосував на інших етапах пізнавальної чи практичної діяльності. Наприклад, формуючи в учнів просторовий образ своєї області та її географічного положення, недостатньо показати межі області на адміністративній карті України. Далі необхідно застосувати прийом асоціювання її контура з геометричними фігурами, замалювати його з пам’яті в зошиті чи на контурній карті України, зазначити сусідні області за сторонами горизонту тощо.

З настанням інформаційно-технологічної ери існування суспільства школярі мають стабільний доступ до засобів масової інформації, а отже візуально знайомі, завдяки пізнавальним телепередачам, з більшістю географічних об’єктів і явищ, які вивчає шкільна географія (і які не завжди може продемонструвати вчитель через недостатню укомплектованість шкіл засобами наочності). Тому часто вчителям доводиться апелювати до уже наявного образу географічного об’єкта чи явища в учнівській уяві, зміщуючи акцент на узагальнення, яке здійснює за допомогою символічних засобів навчання (структурних схем, графіків, картосхем).

І все ж, незважаючи на інформаційно-візуальну перенасиченість сучасного школяра, технічне відтворення географічного середовища не замінить йому спілкування (з посередництвом вчителя-фахівця) з натуральним геопростором, яке супроводжується сприйняттям його усіма органами чуттів. Деякі українські вчителі вже мають власну методику «сприйняття» геопростору, організовуючи з цією метою уроки на місцевості («зелені уроки»).

5. Технічні і технологічні засоби навчання.В сучасній шкільній географії використовують технічні засоби, які можна назвати традиційними – апарати статичної проекції(графопроектори, що дозволяють демонструвати таблиці, рисунки, схеми, графіки), телевізори з відеоприставками, які дають можливість демонструвати фрагменти відеофільмів. Під час практичних робіт та спостережень в природі учні користуються метеорологічними приладами, курвіметром, компасом, які умовно відносять до технічних засобів навчання.

Усі вищеназвані засоби дають можливість реалізувати принцип наочності навчання, але не дають змоги якісно оновити навчально-виховний процес, тобто змінити працю і вчителя, і учня. Таким потенціалом володіють нові, технологічні (інформаційні) засоби навчання, які доволі динамічно завойовують український освітній простір. Якщо під терміном «технічні засоби» розуміють насамперед пристрої для відтворення звуку і зображення, то основною і визначальною відмінністю засобів навчання нового покоління є наявність програмних засобів, що застосовують для управління ними.

Ще одна принципова риса сучасних засобів навчання – застосування цифрових носіїв інформації, які забезпечують високу якість, компактність та уможливлюють гіпертекстове і гіпермедійне подання навчального матеріалу. Отже засоби навчання нового покоління – це програмно-апаратні комплекси, які призначено для застосування в навчально-виховному процесі. Вони поступово витісняють зі школи як реальні ТЗН попереднього покоління, так і сам термін, який відповідав епосі індустріалізації. В педагогічній літературі все частіше застосовують термін «комп’ютерно-орієнтовані системи навчання», які передбачають наявність у своєму складі програмно-апаратних засобів, що дають можливість суттєво змінити зміст і методику навчання.

Здебільшого в українських школах використовують нові технічні засоби, які розширюють демонстраційні можливості на уроках географії, витісняючи телевізор з відеомагнітофоном. До таких засобів належить мультимедійний проектор, який дає можливість демонструвати, створену на ПК презентацію будь якого географічного явища чи об’єкта, відзнятого цифровим фотоаппаратом, а також організувати роботу з мультимедійними підручниками та засобами.

Мультимедіа– це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Мультимедійні засоби на компакт-дисках для всіх шкільних курсів географії розроблено науково-виробничим центром «Дидакта», створено мультимедійні підручники, які можна застосовувати як на уроці так і під час виконання домашнього завдання.

До нових зображальних засобів навчання належить й мультимедійна (сенсорна) дошка, яка може показувати зображення в кольорі (відео, анімації, слайди тощо), на ній можна робити записи також маркерами кількох кольорів, є можливість писати поверх зображення. Цей засіб навчання поєднює в собі можливості всіх традиційних екранних, аудіо-та відео засобів, розширює ілюстративну базу уроку, його застосування стрімко підвищує в учнів інтерес до навчання на уроці, дає можливість проводити практичні роботи дослідницького характеру.

Оптимальним для навчального процесу є система «комп’ютер + сенсорна дошка + мультимедійний проектор», яка працює як презентаційний засіб і як засіб інтерактивного навчання, яке забезпечують відповідні програми.

Комп’ютеризація навчального процесу у повному сенсі цього поняття означає технологізацію навчання. Для цього, окрім персонального комп’ютера для кожного учня і вчителя (тобто комп’ютерної мережі з під’єднанням до Інтернету для всього класу), необхідне програмно-методичне забезпечення вивчення курсу, яке включає програмні засоби підтримки процесу викладання та автоматизації процесу контролю результатів навчання, педагогічні програмні засоби (ППЗ).

Сьогодні вже розроблені комп’ютерні програми з географії з різними дидактичними цілями:

1) програми конструкторів уроків, які подають навчальний матеріал у вигляді окремих об'єднаних блоків. В кінці блоку обов'язково є запитання до учнів за матеріалом, який вони засвоїли;

2) програми-тренажери, які сприяють повторенню вивченого матеріалу, окремих термінів, понять, категорій;

3) контрольні програми – це, як правило, тестовий матеріал, який допомагає вчителю контролювати знання учнів, правильно їх оцінювати;

4) моделюючі програми, які моделюють певні проблеми і пропонують варіанти їх розв'язання;

5) програми дидактичних географічних ігор (кросворди, чайнворди, цікаві запитання і т. ін.), які використовують для активізації індивідуальної і колективної діяльності учнів з метою пізнати невідоме, нове і цікаве.

Застосування комп’ютерів, під’єднаних до Всесвітньої мережі, якісно змінило інформаційну базу шкільної географії, розширивши навчальний простір учня і фаховий простір вчителя до глобальних масштабів. Це дало можливість використовувати на уроках інформаційні ресурси багатьох сайтів, залучати до практичних і самостійних робіт електронні карти і детальні космічні знімки. На базі сучасних web- та геоінформаційних технологій Інститутом передових технологій вперше в Україні створений Інтернет-ресурс з інтерактивними функціями для перегляду, тестування, масштабування карт та ілюстрацій, текстів, що містить більше 650 карт, 1000 ілюстрацій та інші матеріали, що забезпечують методичне наповнення вивчення географії та історії, згідно програм МОН України. Інтернет-ресурс дозволяє використовувати атласи, підручники та інші матеріали в будь-якому куточку Світу, де є доступ до мережі Інтернет

Отже, у використанні інформаційних комп’ютерних технологій в навчанні є наступні переваги: новизна роботи з комп’ютером викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію навчання: колір, музика, відео, графіка, мультиплікація, значно розширюють можливості викладання навчального матеріалу; контакт з Інтернетом стимулює розвиток пізнавальних та творчих інтересів, з’являється можливість залучення учнів до дослідницької роботи з географії; забезпечується індивідуалізація навчання. Комп’ютери розширюють можливості програмованого навчання: дозволяють викладати матеріал у певній послідовності, регулювати його обсяг і складність відповідно до індивідуальних можливостей учня, майже одночасно здійснювати контроль та моніторинг знань всіх учнів.

На сьогодні вчителі географії використовують комп’ютер з метою: а) розкриття особливостей та закономірностей розвитку природних явищ; б) демонстрування виду території, яку належить вивчити, її характеристики та особливостей; в) використання схем, таблиць, графіків, карт; г) проведення географічних ігор; ґ) контролю знань, умінь і навичок учнів.

6. Кабінет географії– це спеціально обладнане приміщення з раціонально-логічним розміщенням комплекту наочності та технічних засобів навчання, меблями, які стимулюють і забезпечують ефективність процесу вивчення географії.

Кабінетна система навчання була запроваджена в Україні у 70-х роках ХХ століття і хоч зараз вона діє не скрізь – кабінети географії в більшості загальноосвітніх шкіл збереглись і розвиваються на підставі Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених МОН України.

Основна мета існування кабінетів географії полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу з географії.

Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

· організації індивідуального та диференційованого навчання;

· реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

· забезпечення в старшій школі профільного і поглибленоо навчання;

· організації роботи гуртків та факультативів;

· проведення засідань шкільних методичних обєднань;

· індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету географії здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів. В кабінеті географії, відповідно до навчальних програм і норм, затверджених МОН України, мають бути такі колекції: «Палеонтологічна (форми збереження викопних рослин і тварин)», «Мінерали та гірські породи», «Корисні копалини», «Вапняки», «Кальцит в природі», «Кварц в природі», «Склад грунтів» (по одному екземпляру); обладнання загального призначення: курвіметр, рулетка, шнур мірний, компас шкільний (кожного по 15 шт.), термометр з фіксацією мінімального та максимального значення, термометр демонстраційний, барометр-анероїд, анемометр (по 1 шт.); моделі: «Формування гір», «Комбінований рельєф», «Рельєф морського дна», моделі розбірні: «Будова земних складок та еволюція рельєфа», «Будова вулкану», «Яри та яруси», «Зсуви земної кори», моделі діючі: Телурій (діюча модель Сонце - Земля - Місяць), «Сонячна система» (кожної моделі по 1 шт.); глобуси: політичний, фізичний, модель- глобус «Паралелі та меридіани», модель- глобус «Будова Сонця», модель-глобус «Будова Землі»; технічні засоби навчання: комп’ютер вчителя, сенсорна інтерактивна дошка ,мультимедійний проектор.

У секційних шафах кабінетів демонструються колекції гірських порід, гербарії, термометри, компаси тощо. В кабінеті розміщують кілька видів і масштабів глобусів, розвішують настінні карти своєї країни, Європи, світу.

Як правило в сучасному кабінеті географії є джерела краєзнавчої інформації: карти і картосхеми свого населеного пункту, області, фотографії, культурні експонати.

Навчально-методичне забезпечення кабінетів складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмету. У кабінеті створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

Навчально-наочні посібники, ТЗН та прилади, які забезпечують сучасний навчальний процес і мають бути в кабінеті географії, в Україні виготовляє спеціалізоване підприємство – науково-виробничий центр «Дидакта» (м. Київ)

Кабінет географії, який містить необхідні засоби навчання і має відповідний дизайн, що мотивує до праці в ньому є частиною навчального середовища учня. Цей термін, що побутує в сучасній педагогіці, в широкому розумінні означає систему взаємопідпорядкованих середовищ (просторів) в яких здійснюється навчально-виховний процес. Окрім кабінету, простір навчання географії включає бібліотеку і комп’ютерний клас, метеомайданчик, екологічну стежку і ту частину географічного простору, в якій здійснюється пізнавальна діяльність учня під час спостережень, екскурсій, мандрівок тощо. Таким чином, масштаби навчального простору з географії можуть бути різними. Наприклад, оптимальний навчальний простір з географії, який включає кабінет в приміщенні школи, «зелений кабінет» для уроків на відкритій місцевості, географічний майданчик та екологічну стежку з описами «геологічних», «геоморфологічних», «гідрологічних», «ґрунтознавчих», «ботанічних» зупинок має загальноосвітня школа села Старичі на Львівщині.

 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 90; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты