ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ.

Інформаційне суспільство являє собою новий етап розвитку людської цивілізації у якому «нові комунікації» замінять всі галузі життєдіяльності людини за рахунок більш ефективного використання інформаційних потоків, знання і відповідного подолання часу.

Сучасні комунікації характеризуються новими рисами:

Ø телеінтерактивність на основі з’єднання телекомунікацій та інформаційних технологій;

Ø нові умови здійснення взаємодії і спілкування, долаючі відстані та час;

Ø нові можливості реалізації взаємодії і спілкування;

Ø покращення спільної діяльності, шляхом економії часу та зниження витрат.

Засобом реалізації сучасних комунікацій є електронна комунікація, яка заснована на космічному радіозв’язку, мікроелектронній і комп’ютерній техніці, оптичних пристроях запису.

Узагальнюючи погляди на електронну комунікацію, окремі науковці визначають її модель, виходячи з наступних параметрів:

Ø за масштабністю (масова, групова, внутрішньоособистісна);

Ø за часом (коротка, необмежена в часі, синхронна, асинхронна);

Ø за формою (усна, письмова);

Ø за каналом передачі (актуальна, віртуальна);

Ø за контактом (завжди опосередкована);

До засобів електронної комунікації інфокомунікаційних технологій належать:

§ стаціонарний телефонний зв'язок;

§ мобільний телефонний зв'язок;

§ Інтернет;

§ персональні комп’ютери.

В доповнення до комп’ютерів в телекомунікаційних системах використовують телефони і телевізійні технології, безпровідні мобільні радіосистеми, використовуючі оптоволоконні кабелі.

Переваги телекомунікацій для працівників полягають у відсутності відволікаючих моментів, зменшення витрат часу і коштів на спілкування, у можливості проводити більше часу з членами родини; у підвищенні продуктивності праці; зниження потреб у робочих (виробничих) площах; можливість залучення талановитих людей, які проживають у віддалених місцевостях тощо.

Інтернет – це особливий вид електронної комунікації.

Глобальна комп'ютерна мережа Internet як світова інформа­ційно-технічна система існує майже 40 років.

Internet з'явився як програма підвищення стійкості системи оборони США на початку 1970-х pp. Така поява пов'язана зі створенням і розвитком у 1969—1977 мережі APRANET.

Internet — всесвітня сукупність технічних засобів, стандар­тів та домовленостей, яка дає змогу підтримувати зв'язок між різними комп'ютерними мережами у світі.

Основою функціонування мережі Internet є базовий прото­кол TCP/IP (Transmission Control Protocol \ Internet Protocol), який являє собою сукупність протоколів — систем стандартів і правил зв'язку та передавання інформації у глобальній мережі. У 1983 p. APRANET перейшла на використання даного прото­колу, що і вважають датою народження Internet.

З 1992 почалося практичне використання WWW (World Wide Web - світової інформаційної павутини), як більш ефек­тивного способу передачі інформації, що дало змогу користу­вачам всього світу вільно обмінюватися даними.

В основі цього проекту лежало використання гіпертексту - методу надання інформації у вигляді тексту, окремі фраг­менти якого з'єднані за допомогою посилань тобто зв'язками, що дають змогу легко переходити від одного матеріалу до ін­шого.

Всі комп'ютери або машини, об'єднані каналами зв'язку в Internet, називають хостами (hosts), серед яких можна виділити дуже потужні мейнфрейми, менш потужні мінікомпютери та персональні комп'ютери. Деякі з них підключаються до мережі Internet через провайдера (Internet service provider, ISP), тобто установу, яка надає комерційні послуги з підключення до ме­режі (у вітчизняній практиці такими є Уарнет, Інтернет-Україна, Global Ukraine, Lucky Net) або під’єднані до неї безпосередньо.

Значна частина локальних мереж діють за умов функціонування серверів - комп'ютерів, що забезпечують роботу та надають послуги іншим комп'ютерам та програмам у складі цієї мережі.

Сервери за своїми функціональними особливостями поді­ляються на:

§ файлові, які зберігають файли, що використовуються ко­ристувачами мережі;

§ сервери друку;

§ поштові;

§ Web- сервери (комп'ютери, що відповідають за зберігання та видачу Web- сторінок і на яких встановлене серверне програ­мне забезпечення для обробки запитів програм - браузерів, що використовують протокол HTTP).

Web-браузери (browsers) - програми перегляду WWW- сторінок та інших ресурсів. Сучасні браузери мають широкі мультимедійні можливості. Найвідомішими з них є Netscape Navigator Microsoft Internet Explorer. Вони можуть працювати також з FTP- протоколами.

HTTP протокол (Hypertext Transfer Protocol) - протокол, згідно якого WWW- документи передаються з сервера до браузера на комп'ютер користувача.

FTP - протокол (File Transfer Protocol) - Internet- сервіс для передачі файлів (в т.ч. програмних) мережею Internet.

Існує два режими підключення користувачів до Internet:

1. on-line - робота в режимі реального часу;

2. off-line - робота користувача на комп'ютері до початку сеансу зв'язку з іншим комп'ютером в мережі.

Вся інформація, яка дислокується в Internet, знаходиться на сайтах - певних місцях в мережі, доступних з будь-якої точки світового простору. Інакше кажучи, сайт - це адреса розташу­вання інформаційного ресурсу в Internet. Відповідно для досту­пу на будь-який сайт користувач повинен знати Internet- адресу останнього.

Фактично кожен сайт являє собою сукупність Web - cторінок, об'єднаних за змістом.

Під Web - сторінкою розуміють HTML - файл, який може міс­тити тексти, зображення, програми на мові Java та інші Web-елементи.

HTML (Hyper Text Markup Language) — мова розмітки гіпертекстових документів. За її правилами форматуються Web - сторінки та розповсюджуються дані WWW-системи.

Служби мережі Internet - це системи, що налають послуги користувачам мережі. До них належать:

§ електронна пошта (E-mail);

§ Internet-пейджери;

§ Телеконференції (форуми);

§ Списки розсилок (mail lists);

§ WWW;

§ FTP;

§ IRC (Internet Relay Chat) та деякі інші;

Електронна пошта являє собою систему, що надає змогу формувати, пересилати, зберігати та читати текстові документи, електронні таблиці в певному форматі, графічні файли, програ­ми тощо. В електронному листі можна застосовувати цифровий підпис та шифрування. Характерною рисою E-mail є те, що во­на діє в режимі off-line. Недолік: відсутність особистого контакту.

Internet - пейджери - безкоштовні програми для безпосере­днього спілкування у мережі. Вони можуть виконувані функції передачі файлів, електронної пошти, голосових повідомлень, новин і т. п. Найкращий та найпоширеніший сучасний Internet - пейджер — ICQ (Аська).

Телеконференція (форум) - послуга Internet, за допо­могою якої абонент може залишати своє відкрите повідом­лення в мережі. Пізніше його можуть переглянути зацікавле­ні користувачі і дати таку ж відкриту відповідь. Фактично телеконференції являють собою колективну тематичну елек­тронну пошту.

Списки розсилок - послуга, яка полягає в об'єднанні за одною адресою електронної пошти адрес багатьох передплат­ників списку розсилки. Якщо на таку адресу надсилається лист, то його одержують всі передплатники цього списку. Ця служба не має власного не має власного протоколу і працює тільки че­рез електронну пошту.

WWW (World Wide Web) - служба прямого доступу, що потребує повноцінного підключення до Internet та дозволяє ін­терактивно взаємодіяти з представленою на Web-серверах ін­формацією. Вона базується на принципі гіпертексту і може представляти інформацію з застосуванням всіх можливих муль­тимедійних засобів: аудіо, відео. текст, графіка і т.п.

FTP - послуга - служба прямого доступу до файлів у фай­лових lnternet - архівах, яка потребує повноцінного підключення до мережі.

IRC - система «розмовних кімнат», так званих чатів. Це інтерактивна служба, яка дає можливість спілкування користу­вачів в режимі реального часу за допомогою текстових повід­омлень, що набираються на клавіатурі/

Поширеними в мережі Internet є також служби пошуку ін­формації, які підтримуються однією з груп учасників мережі. Основними інструментами пошуку інформації є:

ü пошукові машини (spiders, crowlers), основна функція яких полягає в дослідженні Інтернету з метою збору даних про наявні Web-сайти та видача звіту про Web-сторінки, які задово­льняють вимоги запиту користувача. Пошукова машина факти­чно є великою локальною мережею, яка складається з потужних комп'ютерів із великим обсягів дискової пам’яті. Останні поді­лені на підгрупи (кластери), між якими розподіляється інфор­мація. На сервері пошукової машини текст розбивається на окремі слова, кожному з яких присвоюються певні координати, котрі заносяться в таблицю сервера разом з гіперпосиланням на IP-адресу. Коли пошукова система отримує запит, вона шукає відповідь у власній таблиці, а не загалом у мережі Internet. Се­ред сучасних інформаційно-пошукових машин лідерами є yahoo.com, yandex.ru, rambler.ru, google.com;

ü каталоги — ієрархічно організовані тематичні структури, в які інформація заноситься за ініціативою користувачів. Також сторінка, яка додається в каталог повинна бути жорстко прив'язана до визначених в каталозі категорій. При цьому по­шук інформації ведеться не в мережі Internet, а в комп'ютерних тематичних базах даних;

ü пошукові сайти дають можливість користувачам прово­дити пошук інформації за ключовими словами у великих базах даних Web-сайтів.

В організаціях поряд з електронною поштою та інтелектуальними автовідповідачами використовують електронні дошки оголошень для передачі рутинної інформації, зменшення паперової роботи і зберігання необхідної інформації. Окрім підтримки контактів, електронні дошки оголошень можуть стати корисними у повсякденній роботі організації.

Окремі компанії створюють віртуальні, не вимагаючих приміщень, робочих столів, офіси.

Віртуальні офіси – офіси, у яких основними засобами виробництва є компактні комунікаційні засоби – електронна пошта, стільникові телефони, портативні комп’ютери, факсимільні апарати, модеми, системи проведення відеоконференцій.

Озброєні такими засобами комунікації працівники можуть виконувати роботу не лише вдома, але, практично, в будь – якому місці – офісах замовників, автомобілях, ресторанах і т.п. Однак не потрібно забувати про ризик втрати можливостей соціальних взаємодій.