Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Економічна суть і організація страхування

Читайте также:
  1. А) суб'єкти й об'єкти страхування
  2. БЕЗПЕЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ І СКЛАДСЬКИХ РОБІТ
  3. Відбір ризиків для страхування
  4. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності.
  5. Державне регулювання у сфері страхування
  6. Договір страхування: поняття, основні умови та його зміст
  7. Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки
  8. Економічна інформація та її особливості
  9. Економічна оцінка банківської діяльності
  10. Економічна оцінка ресурсів.

 

Страхування є економічною категорією і входить до складу фінансової системи держави. Як і фінансові відносини в цілому, страхування зумовлене рухом грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу грошових доходів і нагромаджень усіх суб’єктів виробництва й обміну. Разом з тим, для страхування властиві економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів і коштів для нагромадження лише з метою відшкодування матеріальних чи інших втрат (здоров’я, працездатності тощо).

Страхува́ння — одна з форм охорони майнових й особистих інтересів застрахованих, які сплачують внески (премії) до страхових організацій і дістають відшкодування втрат, що виникають у наслідок стихійного лиха і нещасних випадків (страхування від недуг, пожеж, крадіжок, страхування життя та ін.). З іншого боку, страхування є формою ризик-менеджменту, що використовується для хеджування проти ризику фінансових втрат, та, в ідеалі, страхування може бути визначене як справедлива передача ризику потенційної втрати від однієї сторони до іншої за відповідну сплату.

Хеджува́ння, Хедж (англ. Hedging, англ. Hedge) — засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди.

Як економічна категорія, страхування – це система економічних перерозподільних відносин, що охоплює:

1. Утворення за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб спеціального фонду коштів;

2. Використання фонду для відшкодування майнових збитків внаслідок стихійних лих та інших випадкових явищ, а також для надання громадянам допомоги у різних ситуаціях в їх житті.

Офіційне визначення терміну страхування наведено В Законі України «Про страхування».

Страхування– це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів(страхових внесків, страхових премій).

Виділяють такі специфічні ознаки страхування:

ü Наявність у страхових відносинах не менше двох сторін і збіг їх інтересів;

ü Страхування породжує грошові перерозподільчі відносини, специфікою яких є те, що вони виникають міжучасниками, котрі пов’язані солідарним розподілом величини збитку одного із них на всіх;



ü Страхування передбачає розподіл збитку від настання страхових подій як за територіальною (просторовою), так і за часовою ознаками;

ü Страхування передбачає поверненість страхових платежів, внесених до страхового фонду та цільове використання страхових резервів (фондів) винятково на покриття заздалегідь визначених збитків, які можуть трапитись в тих чи інших випадках.

Відносини страхування є досить різноманітними. Як правило, вони є дво- чи тристоронніми. Двосторонні відносини складаються між страховиком і страхувальником, який водночас є і застрахованим. Тристоронні відносини виникають між страховиком, страхувальником і застрахованим.

В окремих випадках у страхових відносинах може брати участь кілька страховиків. Це засновується на двох формах страхових відносин: співстрахування і перестрахування.

 

 

 

Рис. 1 Організація страхування

 

Якщо внаслідок нещасного випадку або стихійного лиха знищено матеріальні цінності, порушено нормальний виробничий процес, то, цілком зрозуміло, потрібні економічні, в тому числі й фінансові, заходи, які дали б змогу відновити зруйновані об'єкти, відшкодувати завдані збитки та створити умови для продовження нормальної господарської діяльності. Для цього треба залучити заздалегідь створені фонди матеріальних засобів і грошових коштів. У складі сукупного суспільного продукту будь-якого суспільства передбачається певна частина, яка служить резервом для відшкодування можливих збитків, завданих стихійним лихом або нещасним випадком. Такий спеціальний резерв називають страховим фондом.



Страховий фонд є економічною необхідністю й обов'язковим елементом суспільного відтворення у будь-якому суспільстві.

Страховий фонд створюється у формі резерву матеріальних і грошових засобів, для покриття збитків, що спричинені несприятливими чи ризиковими подіями. Чим більший потенціал суспільства, тим більшим має бути страховий фонд.

На сьогодні суспільна практика, залежно від суб’єктів власності, на ресурси, якими виступають держава, окремі суб’єкти господарювання та страховик, виробила три основні організаційні форми існування страхового фонду:

Ø централізовані резерви держави утворюються за рахунок загальнодержавних

ресурсів. Основне призначення – відшкодування збитків і усунення наслідків стихійних лих і аварій, що спричинили великі розрухи і призвели до значних людських жертв. Резерви формуються в грошовій та натуральній формах.: натуральні постійно обновлювані запаси продукції, матеріалів, палива та інших матеріально-технічних ресурсів, які розміщенні на спеціальних базах. Вони є стратегічним запасом держави і підпорядковані Державному матеріальному резерву при Кабінеті Міністрів України; грошові – це централізовані державні фінансові ресурси, які формуються за рахунок коштів державного бюджету, а розпорядником цих коштів є Кабінет Міністрів України.

Ø Фонди самострахування (нецентралізовані страхові фонди) – це організаційно

відокремлені фонди суб’єктів господарювання, які створюються в грошовій та натуральній формах. Основне призначення – оперативне подолання тимчасових ускладнень у процесі господарювання. З цією метою, згідно з чинним законодавством України, кожен суб’єкт господарювання створює резервний фонд за рахунок розподілюваного прибутку в розмірі 15-25% від статутного капіталу.

Ø Фонд страховика – створюється за рахунок великої кількості його учасників як

юридичних, так і фізичних осіб, які виступають в ролі страхувальників. Фонд має лише грошову форму вираження. Витрачання коштів фонду відбуваються на конкретні цілі – відшкодування збитків та виплату страхових сум тим страхувальникам, які постраждали.

 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 24; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Історія розвитку страхування | Принципи страхування. Термінологія в страхуванні. Функції страхування
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты