Розвиток та економічне значення страхового ринку

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д.

Перехід до ринкової економіки об'єктивно зумовлює зростан­ня потреби у страховому захисті усіх суб'єктів ринку, а таку по­требу, у свою чергу, може забезпечити ефективне функціонуван­ня страхового ринку.

Страховий ринок — це особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга — страхо­вий захист — і на якому формуються попит і пропозиція на цю послугу. Об'єктивними умовами його існування є суспільна потре­ба у страхових послугах і наявність страховика, здатного її задовольнити. На ринку відбувається суспільне визнання страхової послуги, а його головною функцією є акумуляція та розподіл стра­хового фонду.

Страховий ринок ще визначають як інструмент розподілу стра­хового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

Елементну структуру страхового ринку визначає характеристика його суб'єктів. До головних суб'єктів страхового ринку належать:

— страховики;

— страхувальники;

— страхові посередники.

Головне місце серед них посідають страховики та страху­вальники. Залежно від специфіки страхового ринку, виділяють ще й інших учасників страхових відносин: застраховані особи, об'єднання страховиків, перестраховики, товариства взаємного страхування, орган державного нагляду за страховою діяльні­стю, професійні оцінювачі ризиків (андеррайдери, сюрвейєри), професійні оцінювачі збитків (аварійні комісари, аджастери, диспашери ).

Рис. 1 Загальна структура страхового ринку України

Суб'єкти страхового ринку є самостійними у своїх рішеннях, між ними існує рівноправне партнерство, розвинена система гори­зонтальних і вертикальних зв'язків. На ринку забезпечується ор­ганічний зв'язок між цими суб'єктами шляхом спільного визнан­ня потреби у страхових послугах, які пропонуються на ньому.

Згідно з нормами Закону України "Про внесення змін до Зако­ну України "Про страхування" (2001 р.), страховиками визнають­ся фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідаль­ністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей страхового законодавства, а також отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення стра­хової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. В окремих випадках страховиками визнаються державні організації, які створені і діють згідно з чинним страховим зако­нодавством, а також товариства взаємного страхування.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені і за дорученням страховика і виконують частину його діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, які пов'язані з виплатою страхових сум та страхового відшкодування). Страховий агент є представником страховика і діє у його інтересах. Страховик, звичайно, наймає страхового агента на роботу нештатним працівником, який виконує роботу (послуги) за комісійну винагороду на основі укладеного з ним договору. Комісійна винагорода визначається у відсотках від суми зібраних страхових платежів по видам страхування.

Страховий брокер - громадянин або юридична особа, що зареєстрована в установленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності і здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страховика або страхувальника.

Аквізитор - це працівник страхової компанії, страховий агент, який здійснює діяльність по заключенню та поновленню страхових контрактів, договорів про страхування; агент транспортної компанії, який залучає нових вантажовідправників.

Компанії, що займаються перестрахуванням - це організації, які не виконують прямих страхових операцій, а приймають у перестрахування ризики інших страховиків і можуть передавати частину з них в ретроцесію.

Професійні оцінювачі ризиків і збитків є, як правило, уповноваженими особами страховика та виконують визначені функції.

Андерайтер має право від імені страховика брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки та умови договору страхування цих ризиків на основі норм страхового права та економічної доцільності.

Сюрвеєр — інспектор або агент страховика, який здійснює огляд майна, що приймається на страхування, його оцінку та визначає ймовірну ступінь настання страхового випадку.

Аварійний комісар встановлює причини, характер і розмір збитку в результаті страхового випадку, як правило, ДТП.

Аджастер представляє інтереси страховика у вирішенні та врегулюванні заявлених претензій страхувальника, пов'язаних зі страховим випадком.

Диспашер - спеціаліст у галузі морського права, який здійснює розрахунки при загальній аварії, розподіляючи збитки між судном, вантажем, фрахтом. Функції диспашера може виконувати аджастер.

Важливим суб'єктом страхового ринку є страхувальники. Ними визнають юридичних осіб і дієздатних громадян, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками згід­но з законодавством України. Страхувальники мають певні права та обов'язки під час дії договору страхування, які слід з'ясувати.

Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахувальні брокери, страхові агенти. Водночас, незважаючи на те, що основною загальною функцією страхових агентів і стра­хових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм прита­манні свої, специфічні функції.

Страхувальники через мережу посередників можуть довідати­ся про ту чи іншу страхову компанію та скористатися її послуга­ми. Посередники, як правило, оперативно реагують на зміни рин­кової кон'юнктури страхових послуг, що дозволяє страховику про­понувати такі види страхування, які користуються найбільшим успіхом на ринку.

Таблиця 1

Функції посередників

З метою створення відповідних умов і розвитку брокерської та агентської діяльності в Україні створено Асоціа­цію професійних страхових посередників.

Об'єкт страхового ринку страхові продукти — специфічні послуги (набір основних і допоміжних послуг), що надаються стра­хувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку). Ціна на них формується на основі конкурен­ції і відображається у страховому тарифі. Купівля-продаж оформ­ляється страховим договором (страховим свідоцтвом або полісом).

Специфіку взаємовідносин суб'єктів на страховому ринку ви­значає рівень розвитку його інфраструктури, яка забезпечує мож­ливість реалізації економічних інтересів страховиків і страхуваль­ників, посилює захищеність усіх сфер економічного життя суспіль­ства, допомагає інтегруватися у світовий економічний простір, сприяє координації усіх суб'єктів страхового ринку; активізує страхову діяльність. Основними її елементами є:

— фінансово-кредитна система;

— аудиторські служби;

— страхова експертиза;

— наукові дослідження;

— інформаційні технології тощо.