Принципи страхування. Термінологія в страхуванні. Функції страхування

Страхування ґрунтується на таких специфічних принципах:

Вільний вибір – стосується лише добровільних видів страхування. Страхувальникові надається можливість обирати будь-якого страховика, що має ліцензію на даний вид страхування. Водночас страховика ніхто не може змусити здійснювати той чи інший вид добровільного страхування.

Страховий ризик — це ймовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування.

Страховий (майновий) інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим об’єктом.

Максимальна сумлінність. Надійне страхування можливе лише за умов високого довір’я між сторонами. Ні страхувальник, ні страховик не мають права приховувати один від одного ту чи іншу інформацію, що стосується об’єкта страхування.

Страхові відшкодування та виплати не повинні приносити страхувальникові прибутку. З метою уникнення спроб використання страхування у спекулятивних цілях страховики додержують принципу, згідно з яким матеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданих збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку. Відхилення, як правило, бувають у бік заниження рівня відшкодування.

Суброгація — це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків.

Співстрахування — страхування об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками.

Перестрахування — страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика.

Термінологія в страхуванні визначина Законом України «Про страхування»:

Страхувальник – фізична або юридична особа, що сплачує грошові внески і має право згідно із законом або на основі договору отримати грошову суму при настанні страхового випадку.

Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка діє на основі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок – подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої у страховика виникає обов’язок здійснити виплату страхової суми страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

Страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування – грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страховий платіж – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором.

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Франшиза - це передбачене умовами страхування звільнення страховика від відшкодування збитків, що не перевищують визначений розмір (частка участі страхувальника у покритті шкоди). Франшиза встановлюється у відсотках від страхової суми або у визначеній грошовій сумі і поділяється на два види: умова на та безумовна. При умовній франти зі не виплачується сума обчисленого страхового відшкодування в межах суми грошових коштів, які складають франшизу. При безумовній франти зі - із будь-якої суми страхового відшкодування франшиза віднімається.

Суб’єктами страхування виступають страховик, страхувальник та застрахований.

Об’єктом страхування є: життя, здоров’я, працездатність громадян – в особистому страхуванні, будівлі, споруди, транспортні засоби, домашнє майно та інші майнові цінності – в майновому страхуванні.

Найбільш повно суть страхування як економічної категорії проявляється в його функціях. Вони виражають суспільне призначення цієї категорії і є зовнішніми чинниками, що дозволяють виявити особливості цієї категорії та розкрити її зміст.