Основи бюджетного устрою та поняття бюджетної системи України

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, розподіл доходів і видатків між окремими ланками, правові основи функціонування бюджетів, встановлення характеру взаємовідносин між бюджетами, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України.

Доцільно розрізняти поняття „державний устрій” і „територіальний устрій”. Під державним устроєм розуміється політико-територіальна організація держави, характер взаємовідносин держави в цілому та її складових. Відповідно до Конституції за формою державного устрою Україна є унітарною державою. Це означає, що Україна – єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Особливість державного устрою України в тому, що до її складу як невід’ємна складова входить адміністративна автономія – Автономна Республіка Крим.

Адміністративно-територіальний устрій України – це обумовлена географічними, історичними, економічними, етнічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на адміністративно-територіальні одиниці. Конституцією України визначено такі основні засади територіального устрою нашої держави:

— єдність та цілісність державної території;

— поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, що означає розподіл компетенції між вищими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

— збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, культурних та інших особливостей.

Доцільно зазначити, що адміністративно-територіальний устрій відіграє важливу роль у державі:

— з урахуванням його особливостей побудована система державних органів і місцевого самоврядування;

— він сприяє ефективному управлінню економікою і соціально-культурним будівництвом на певній території та забезпеченню збалансованості соціально-економічного розвитку областей;

— дає змогу враховувати побажання населення в розв’язанні питань територіального поділу та здійснення управління на місцях.

У зв’язку з проголошенням незалежності України в 1991 році був прийнятий Верховною Радою України Закон „Про бюджетну систему України” з послідуючим його доповненням у 1995 році, що мало б відповідати вимогам розбудови Української незалежної держави. Згідно з цим Законом бюджетна система України будувалася на основі бюджетного устрою держави.

Бюджетна система – це сукупність самостійних, відокремлених, взаємопов’язаних між собою ланок, в межах яких функціонують бюджетні відносини. Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи побудови та правові аспекти функціонування в даний час визначені у Бюджетному кодексі України (2001 рік, 2010 рік).

У Бюджетному кодексі України бюджетна система трактується як сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Держава використовує бюджетну систему для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу та перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. У Бюджетному кодексі проголошується, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Економічною основою бюджетної системи України є господарський комплекс країни, правовою основою – Бюджетний кодекс України та інші законодавчі акти. Ресурси суспільного сектору перебувають у розпорядженні як центральних, так і територіальних органів. Для здійснення своїх повноважень кожен з них має власний бюджет.

Побудова бюджетної системи держави обумовлюється її державним устроєм і може бути двох-ланковою (в унітарних країнах), або три-ланковою (у федеративних країнах). Бюджетна система як сукупність окремих ланок, юридично пов’язаних між собою, базується на загальноприйнятих принципах. В унітарних країнах бюджетна система має 2 ланки: центральний і місцевий бюджети. У федеративних країнах (США, Німеччина, Росія) до цих ланок додаються бюджети членів федерації.

У федеративних країнах суб’єкти федерації користуються широкими бюджетними правами, в унітарних державах (до числа яких відноситься Україна) права адміністративно-територіальних утворень, як правило, не такі значущі. Деяка самостійність, якщо не у визначенні джерел доходів, то в алокації, тобто раціональному розподілі видатків властива всім рівням та моделям місцевого самоврядування. Саме можливість у визначених межах розпоряджатися ресурсами загальносуспільного сектора в цілому та бюджетної системи зокрема, робить владу місцевих органів реальною. Разом з тим значна частина загальносуспільних ресурсів зосереджена у центральних виконавчих та законодавчих владних структурах. Рішення, які приймаються на загальнодержавному рівні, мають суттєвий вплив на бюджетну політику регіонів.

Взаємовідносини між ланками бюджетної системи є досить складними та повинні формуватись за принципами ефективності. Бюджетна система України як складова фінансової системи розбудовується з урахуванням особливостей державного устрою за принципами бюджетного федералізму, що властиві фінансовим системам розвинених країн. Федералізм в даному випадку передбачає наявність відокремлених регіональних ланок бюджетної системи держави. Він передбачає чітке розмежування функцій між різними рівнями системи. Схематично структуру бюджетної системи можна зобразити таким чином (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Склад бюджетної системи України

Сукупність усіх бюджетів, які належать до складу бюджетної системи України, є Зведеним бюджетом України. Зведений бюджет використовується для реалізації засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України, оскільки дає повне уявлення про обсяг доходів і видатків усієї бюджетної системи. Зведений бюджет держави містить показники Державного бюджету України, зведеного бюджету АР Крим і зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Відповідно зведений бюджет АР Крим охоплює показники бюджету АР Крим, зведених бюджетів її районів і бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області вміщає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району містить показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних і сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом охоплює показники міського бюджету та бюджетів районів, що належать до його складу. У разі, коли місту або району в місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті вміщує показники бюджетів цих міст, селищ і сіл.

Склад основних ланок бюджетної системи України та їхній взаємозв’язок представлений на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв’язок

Взаємозв’язок між усіма ланками бюджетної системи забезпечується через систему зведених бюджетів. Показники бюджетів об’єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом, вміщають у відповідних зведених бюджетах.

Отже, бюджетна система України включає чотири рівні, які відповідають адміністративно-територіальному поділу держави:

— загальнодержавний;

— Автономна Республіка Крим, обласний та міський міст державного значення (Києва і Севастополя);

— міський міст обласного значення і районний;

— базовий – міський міст районного значення, сільський і селищний.

Найбільшим за обсягом є Державний бюджет України, за рахунок якого фінансується біля 70% видатків усієї бюджетної системи, причому спостерігається стабільна тенденція до збільшення цієї частки.