Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів

Функціонування місцевих фінансів відбувається на основі відповідного нормативно-правового забезпечення. Зокрема, до базових документів належать Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», щорічні Закони про Державний бюджет України, Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» й інші. Крім цього, засади місцевих фінансів сформульовані в положеннях Європейської хартії про місцеве самоврядування, Всесвітньої декларації місцевого самоврядування, Декларації про принципи місцевого самоврядування країн СНД, Європейської хартії міст, Європейської декларації прав міст, Хартії українських міст.

Враховуючи загальносвітові тенденції суспільного розвитку, а також спираючись на Закон СРСР «Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР» від 9 квітня 1990 року, 7 грудня 1990 року, уперше серед республік колишнього СРСР, ухвалено Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». Цей закон створив правове підґрунтя для впровадження і розвитку системи місцевого самоврядування. Зокрема, у ньому значна увага приділялась питанням функціонування місцевих бюджетів, закріплена самостійність місцевих рад у розробленні, затвердженні та виконанні місцевих бюджетів, не допускалось втручання вищих органів. Крім цього, зазначалось, що місцеві бюджети одних адміністративно-територіальних утворень не включаються до бюджетів інших.

Наступним кроком на шляху до вдосконалення нормативно-правового забезпечення місцевих фінансів стало прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року, яким визначено види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри, порядок обчислення та джерела сплати, повноваження органів місцевого самоврядування в галузі визначення місцевих податків і зборів, відповідальність платників.

Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України дало змогу закріпити існування інституту місцевого самоврядування в нашій державі, визначити повноваження органів місцевого самоврядування, встановити матеріальну і фінансову основу самоврядування, сформувати основні засади функціонування місцевих бюджетів, гарантувати фінансування державою здійснення органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.

Подальшому вдосконаленню місцевого самоврядування та поліпшенню його фінансового забезпечення сприяв Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року. Зокрема, у ньому конкретизовано основні положення Конституції України про місцеве самоврядування, зокрема його принципів, повноважень органів місцевого самоврядування, забезпечення матеріальної та фінансової бази, в тому числі засад функціонування місцевих бюджетів.

Важливу роль у нормативно-правовому регулюванні місцевих фінансів відіграє Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року. Зокрема, у цьому законодавчому акті визначено принципи побудови системи оподаткування, склад податкових платежів, які справляються в Україні, в тому числі місцевих податків і зборів, а також права, обов’язки та відповідальність платників.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року визначив організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, взаємовідносини з Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями. Крім цього, у ньому окреслено основні завдання місцевих державних адміністрацій, принципи діяльності, компетенцію і повноваження, зокрема в галузі бюджету та фінансів.

Кардинально змінив принципи функціонування місцевих фінансів Бюджетний кодекс України. Зокрема, у ньому визначено склад місцевих бюджетів, проведено чіткий розподіл доходів і видатків між бюджетами, встановлено прозору й об’єктивну процедуру міжбюджетних відносин, визначено формульний порядок розрахунку дотацій вирівнювання, зміцнено фінансову базу органів місцевого самоврядування, встановлено заінтересованість у збільшенні доходів державного та місцевих бюджетів, визначено порядок проведення місцевих запозичень, встановлено відповідальність і повноваження учасників бюджетного процесу, заборонено створення позабюджетних фондів та здійснення міжбюджетних позичок.

У зв’язку з тим, що в Бюджетному кодексі України обумовлено порядок розрахунку дотацій вирівнювання лише для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст обласного значення і районних бюджетів було прийнято Закон України «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань» від 1 липня 2004 року. Зокрема, у цьому законодавчому акті визначено засади міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування, а також між міським бюджетом міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, міста Севастополя та бюджетами адміністративно підпорядкованих йому міст, селищ, сіл, крім бюджетів місцевого самоврядування, трансферти до яких визначаються законом про Державний бюджет України.

Щорічні Закони України про Державний бюджет України визначають склад доходів загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, взаємовідносини між державним і місцевими бюджетами, обсяги та особливості перерахування міжбюджетних трансфертів, а також додаткові положення, які регламентують бюджетний процес.

Тема 2. МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ – ВИЗНАЧАЛЬНА ЛАНКА МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ