Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вчення про місцеві фінанси та його генезис




Читайте также:
  1. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  2. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  3. Вивчення антонімів
  4. Вивчення кореня слова
  5. Вивчення літературних джерел та написання курсової роботи
  6. Вивчення морфологічних написань
  7. Вивчення однорідних членів речення
  8. Вивчення основи слова і закінчення
  9. Вивчення префікса
  10. Вивчення прийменника

 

Кусково-неперервні функції. Функція називається кусково-неперервною на відрізку , якщо вона неперервна в усіх внутрішніх точках , за винятком, можливо, скінченного числа точок, у яких має розрив 1-го роду і , крім того, має односторонні границі в точках та .

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський національний економічний університет

Факультет фінансів

Кафедра фінансів

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни:

«Місцеві фінанси»

 

 

ТЕРНОПІЛЬ – 2013


Тема 1. СУТНІСТЬ, СКЛАДОВІ ТА ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ

 

Вчення про місцеві фінанси та його генезис

Проблематика місцевих фінансів ось уже понад 200 років є предметом гострих наукових дискусій учених-економістів. При цьому як самостійна галузь знань наука про місцеві фінанси виділилась тільки у першій половині ХІХ століття в країнах, що слідували за демократичними традиціями врядування (зокрема, в США, Англії, Німеччині та Франції).

За багаторічну історію функціонування місцевих фінансів трактування його сутності кардинально змінювалось. Так, наприкінці ХІХ століття домінувало визначення місцевих фінансів як місцевого фінансового господарства адміністративних одиниць або як сукупності матеріальних засобів, які є в розпорядженні цих одиниць для досягнення їхньої мети. При цьому термін місцеве фінансове господарство почав вживатися поряд з поняттям державне фінансове господарство, тобто державних фінансів.

У другій половині ХІХ століття в Росії з’являються перші наукові роботи, присвячені проблематиці місцевих фінансів. Зокрема, під місцевими фінансами розумілося сукупність умов задоволення громадських потреб підлеглих державі місцевих самоврядних спілок. Дещо пізніше у науковій літературі набуло широкого поширення визначення місцевих фінансів як матеріальних засобів, яких потребують союзи публічного характеру для виконання функцій та ведення місцевого господарства.

Зокрема, Озеров І. Х. під місцевими фінансами розумів спілки публічного характеру, нижчого рівня, ніж держава, які мають своє власне більш-менш самостійне фінансове господарство. Для цього періоду розвитку фінансової науки трактування сутності місцевих фінансів має певні суперечності, оскільки воно більше відповідає змісту місцевого самоврядування.



Твердохлєбов В. М. трактував місцеві фінанси як господарство місцевих спілок, яке є планомірним задоволенням потреб публічно-правових союзів. У цьому визначені не наведено за рахунок чого або яких засобів відбувається планомірне задоволення потреб публічно-правових союзів.

На думку Сірінова М. А., місцеві фінанси або місцеве господарство – сукупність завдань, які доручаються місцевим органам і сукупність засобів, якими вони розпоряджаються для їх задоволення. Дане визначення повністю відповідає вимогам і рівню розвитку науки про місцеві фінанси того часу.

Боголєпов Д. П. зміст поняття «місцеві фінанси» трактував з позиції сукупності видатків, що покладені на місцеві органи, і сукупності засобів, якими вони володіють для їх задоволення. Це визначення також достатньо повною мірою відображає сутність місцевих фінансів у відповідності до розвитку фінансової науки в тогочасний період.

За часів існування Радянського Союзу місцеві фінанси визначалися як частина єдиної системи фінансів СРСР, що знаходяться у безпосередньому віданні місцевих рад та їх виконавчих комітетів. Аналогічне поняття було закріплено в Положенні про місцеві фінанси 1926 року. Дане визначення тільки вказувало на розпорядника місцевих фінансів і не розкривало їх сутності, але його наявність у зазначеному документі було важливим кроком для становлення та розвитку фінансового забезпечення місцевих рад.



Натомість наприкінці 1930-их років визначення місцевих фінансів в СРСР ототожнювалось з поняттям місцевих бюджетів. Зокрема, Смірнов І. О. та Шаврін В. П. наполягали на тому, що місцеві фінанси СРСР представленні місцевими бюджетами, які включені разом з бюджетами державного соціального страхування до складу єдиного державного бюджету. Дане визначення суперечить принципам самостійності та фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, які склались і розвились історично.

На початку 1950-их років у Великій Радянській енциклопедії під місцевими фінансами розумілися, з одного боку, фінанси місцевого господарства та місцевих органів влади, а з іншого – складова частина системи місцевих фінансів СРСР. При цьому пояснювалось, що до місцевих фінансів належать фінанси соціалістичних підприємств усіх галузей місцевого господарства, а також місцеві бюджети.

У другій половині 50-их років минулого століття в радянській фінансовій літературі переважає визначення місцевих фінансів капіталістичних країн як доходи і видатки місцевих органів влади та підвідомчих їм підприємств. Натомість упродовж 1960–1980-их років дане визначення пов’язується з економічними відносинами, при посередництві яких створюються фонди грошових засобів, що використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій.



У 2003 році у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про фінансову основу місцевого самоврядування в Україні» № 3387, в якому місцеві фінанси визначалися як фінанси, які формуються та використовуються на місцевому рівні для вирішення питань місцевого значення. Але він не був прийнятий. Можна підтримати авторів законопроекту щодо необхідності його існування, але із запропонованим визначенням важко погодитися, оскільки не доцільно писати, що місцеві фінанси – це фінанси.

У той же час визначення місцевих фінансів містять окремі міжнародно-правові документи. Зокрема, у Модельному законі про загальні принципи організації місцевих фінансів, місцеві фінанси визначаються як сукупність грошових коштів, що формуються і використовуються для вирішення питань місцевого значення.

Таким чином, дослідження вітчизняного досвіду щодо трактування сутності місцевих фінансів дало змогу систематизувати етапи його формування, визначити науково-практичні школи, які займались цими проблемами, а також уточнити поняття місцевих фінансів.

На протязі першого етапу розвитку науки про місцеві фінанси виникло дві наукові школи, розробки яких стосувались економічної природи та сутності місцевих фінансів. При цьому визначені школою земського самоврядування і міського управління типи організації місцевих фінансів не втратили своєї актуальності й до сьогодні.

Другий етап характеризується занепадом науки про місцеві фінанси. При цьому дослідження в сфері місцевих фінансів продовжуються тільки вже на основі планової економіки СРСР.

На протязі третього періоду продовжуються дослідження в галузі фінансів місцевих рад СРСР. Крім цього, в радянський фінансовій науці починають розвиватись вчення про місцеві фінанси капіталістичних країн.

Четвертий етап ознаменувався відродженням в Україні інституту місцевого самоврядування, що визначило інтенсивний розвиток науки про місцеві фінанси.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 73; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты