Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції

Конкуренція (від лат. concurrere зіштовхуватися, змагатися) – економічне суперництво між учасниками за найвигідніші умови виробництва та збуту товарів і послуг, за отримання найбільшого прибутку. Так, виробники (продавці) товарів прагнуть якомога дешевше їх виготовити і якомога більше й дорожче продати; наймані працівники отримати більшу заробітну плату; споживачі - купити товари більш якісні та дешеві. У зіткненні цих різноспрямованих інтересів, у взаємодії, у вільному виборі продавців та покупців, у ринковому успіху одних та невдачі інших і проявляється конкуренція.

Конкуренція є головною ознакою ринкової економіки. Вона виступає як рушійна сила, що змушує підприємця шукати шляхи для ведення свого бізнесу, піклуватися про його розвиток.

Залежно від методів конкурентної боротьби розрізняють цінову і нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція – це своєрідне змагання цін: продавці прагнуть запропонувати свій товар дешевше, ніж конкуренти, приваблюють покупців різними знижками, преміями, дешевими розпродажами та ін.

Ще різноманітніші методи нецінової конкуренції. Це, зокрема:

• забезпечення технічної переваги, високої якості та надійності виробів;

• краща система продажу та післяпродажного обслуговування (споживчий кредит, доставка купленого товару, додаткові гарантії тощо).

• привабливі реклама та оформлення товару (особливий стиль, яскрава упаковка, фірмовий знак та ін.).

Усі ці методи нецінової конкуренції покликані забезпечити так звану диференціацію (від лат. diferenсіa – відмінність) продукту, тобто надання йому «фірмових» рис, які і відрізняли б його від аналогічного продукту конкурента. Такий випуск однакових товарів в численних варіантах значно розширює рамки вільного вибору споживачів (в цьому "плюс" товарної диференціації). Але є й "мінус" – труднощі з визначенням справжніх переваг продукту і надуманих, збільшення часу і навантажень при покупках.

Досить цікавою ілюстрацією конкурентної боротьби є суперництво між поромними компаніями, які ще недавно монопольно перевозили пасажирів через Ла-Манш, та "Євротунелем" що порівняно недавно було введено в експлуатацію. Прагнучи переманити у останнього якомога більше клієнтів, "поромники" не тільки різко знизили ціни на квитки, але й відкрили на борту своїх кораблів торгівлю товарами, не обкладеними митом. В результаті ще більша кількість потенційних пасажирів тунелю надало перевагу поромам, оскільки, подорожуючи таким чином, можна отоваритись імпортними товарами за низькими цінами.

Іноді має місце так звана нечесна (недобросовісна) конкуренція, яка ведеться, переважно, неекономічними методами (підкуп чиновників, промисловий шпіонаж, обман споживачів та партнерів, переманювання фахівців, укладання таємних угод про єдину цінову політику і навіть диверсії проти конкурента).

Розрізняють також:

· внутрішньогалузеву конкуренцію – боротьбу між товаровиробниками, які діють в одній галузі за найбільш вигідні умови виробництва і збуту продукції;

· міжгалузеву конкуренцію – конкуренцію між товаровиробниками різних галузей за величину прибутку, вигідне розміщення капіталу, ринки збуту;

· міжнаціональну конкуренцію – конкурентну боротьбу між країнами, що виробляють однорідну продукцію за вигідні контракти, ринки збуту тощо.

Конкуренція – умова існування ринкової економіки. Вона є могутнім стимулятором зростання виробництва та підвищення його ефективності. Завдяки їй створюється велика різноманітність товарів та багаті можливості вибору для споживачів. Відсутність і недосконалість конкуренції деформує ринковий механізм обміну, від якого, внаслідок цього, починають надходити спотворені сигнали у виробництво, розподіл.

Для функціонування механізму конкурентної боротьби необхідні дві основні передумови:

1. Рівність економічних агентів ринкової діяльності, яка перш за все, залежить від кількості виробників і споживачів.

2. Свобода вступу до ринку та виходу з нього.

Ринок на сучасному етапі деформований пануванням монополій та протекціоністською політикою держав. Але в останні десятиліття чітко проявляється прийняття антимонопольних законів, зняття митних бар’єрів, забезпечення міграції капіталів та робочої сили між окремими країнами, вирівнювання умов виробництва, оплати праці та соціального страхування в масштабах великих регіонів. Конкуренція потребує захисту і підтримки з боку держави, оскільки породжує монополізм та сприяє появі монополій.