Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції

На конкурентному ринку товарів саме покупець через систему цін визначає, що виробляти. Щоб зрозуміти, як це відбувається, розглянемо механізм взаємодії попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг.

Попит – це платоспроможна потреба людей, тобто потреба, забезпечена грішми.

Величина попиту – це кількість товару чи послуги, яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.

Закон попиту: чим менша ціна товару, тим більшою є величина (обсяг) попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар. Залежність між ціною і обсягом попиту можна відобразити графічно. Якщо на абсцисі позначити кількість товару Q, який купується на ринку, а на ординаті – рух ціни Р, то отримаємо графік попиту (рис. 8.1.).

Крива D відображає зворотну залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього.

Рис. 8.1. Крива попиту

Нецінові фактори попиту:

· зміни в грошових доходах населення. Наприклад, зростання доходів збільшує попит на різні товари – меблі, побутову техніку, високоякісні продукти харчування – за всіх можливих цін на них;

· зміни в структурі населення. Наприклад, старіння населення, збільшення кількості пенсіонерів збільшує попит на ліки, медичне обслуговування;

· зміни цін на інші товари, особливо на товари – замінники (субститути). Наприклад, зростання цін на вершкове масло викличе підвищення попиту на маргарин;

· економічна політика уряду. Грошові допомоги, які виплачує держава малозабезпеченим, збільшить попит на товари, які споживає ця група населення;

· зміна уподобань споживачів під впливом реклами, моди та ін.

Зміна величини (обсягу) попиту – рух уздовж кривої попиту під дією зміни ціни і зміна самого попиту – зсув кривої під впливом нецінових факторів.

Рис. 8.2. Зміна попиту

Пропозиція – товари та послуги, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу.

Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.

Закон пропозиції передбачає, що в міру збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а в міру їх падіння – меншу.

Графічно дана залежність зображена на рис.8.3. (абсциса позначає кількість товару Q, доставленого на ринок; ордината – рух ціни Р). Криву S називають кривою пропозиції.

Тенденція до збільшення виробництва при підвищенні ціни пояснюється тим, що, з одного боку, збільшення ціни приваблює у дану галузь нових виробників. А з іншого – при зростанні цін підприємець отримує додатковий прибуток, завдяки якому має можливість найняти більше робітників, купити більше сировини і машин, розширити виробництво.

Відрізняють зміну величини (обсягу) пропозиції (рух вздовж кривої пропозиції під дією зміни ціни) і зміну самої пропозиції (зсув кривої під дією нецінових факторів).

Рис. 8.3. Крива пропозиції

Нецінові фактори пропозиції:

ü зміна витрат виробництва в результаті технічних нововведень, зміни джерел ресурсів, податкової політики тощо.

ü поява на ринку нових фірм;

ü зміна цін на інші товари, яка призводить до переливу ресурсів з цих галузей. Вихід фірм з галузі зменшить пропозицію.

ü природні катастрофи, політичні події, війни, руйнуючи економіку, викликають скорочення пропозиції.

Рис. 8.4. Крива пропонування

Якщо накласти один на один два графіки, які позначають попит і пропозицію однакового товару, отримаємо графік, який показує одночасну поведінку попиту і пропозиції цього товару. В якійсь точці дві криві перетинаються (див. рис. 8.5.)

Рис. 8.3. Ринкова рівновага

У точці зустрічі Е попит кількісно дорівнює пропозиції (Q₁) і ціна Р₁ виступає як врівноважена ціна, або ціна рівноваги.

За більш високої ціни Р₂ виникає надлишок пропозиції над попитом (дорівнює по величині відрізку АВ). Цей надлишок у результаті конкуренції продавців буде сприяти зниженню ціни. За ціни нижчої, ніж рівноважна (Р₃), попит перевищує пропозицію (відрізок CF). У цьому випадку надлишок попиту і конкуренція покупців будуть штовхати ціну вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка ціна, яка може зберігатися.

Важливо підкреслити, що за ціни рівноваги встановлюється рівність не покупок-продаж – така рівність існує за будь-якої ціни. За ціни рівноваги кількість продукції, у межах якої споживачі мають намір продовжувати закупки, буде відповідати тій кількості продукції, яку виробники мають намір постачати на ринок. Тільки за такої ціни відсутня тенденція до збільшення або зниження ціни.

У стані рівноваги попит і пропозиція збігаються. Саме тому в стані економічної рівноваги господарюючий суб’єкт – чи то окремий виробник, фірма чи покупець – не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Тому в точці рівноваги економічний рух припиняється.

Для того, щоб він почався знову, повинні змінитися зовнішні умови – рівень цін, технологія, очікування і переваги виробників чи споживачів. Звичайно рівність попиту і пропозиції – це теоретична абстракція, оскільки в реальній господарській практиці таке співпадання буває дуже рідко. Але саме ця абстракція дозволяє виявити найважливіші закономірності функціонування ринкового механізму.