Інтегроване середовище розробки.

1. Яке з наведених тверджень належить представникам кейнсіанства, яке – представникам неокласичної школи,монетаризму: ціни й заробітна платня гнучкі; заощадження визначаються рівнем сукупних доходів; ціни й заробітна платня негнучкі в короткостроковому періоді; рівновага в економіці можлива за умов неповної зайнятості; попит на гроші залежить від рівня доходу; грошово-кредитна політика практично неефективна, якщо крива переваги ліквідності відносно полога; зміна грошової пропозиції здійснює передбачений вплив нав умовах відносно крутої кривої попиту на інвестиції грошово-кредитна політика неефективна; коливання сукупних витрат суспільства впливають, перш за все, на обсяг виробництва й зайнятості, а не на рівень цін?

2. В чому полягала закономірність поступової заміни кейнсіанської моделі регулювання неоконсервативною? Чому в одному випадку найбільш важливим вважався вплив на загальний рівень доходу й зайнятість, а в іншому – на стабільність купівельної спроможності грошової одиниці й валютного курсу?

3. Поясніть, в чому полягають принципова різниця монетаристського і кейнсіанського підходів до використання грошово-кредитної політики в умовах економічного спаду, виходячи з трактувань співвідношення попиту і пропозиції на грошовому ринку та враховуючи дилему цілей.

4. Що відбудеться, з точки зору монетаристів, за умов недотримання монетарного правила у випадку, якщо темп зростання грошової маси перевищує темп зростання ВВП? Якщо відстає від темпів зростання ВВП?

5. Економіка знаходиться в стані економічного спаду. Які заходи в галузі грошово-кредитної політики запропонували б: а) кейнсіанці? б) монетаристи?

6. Які специфічні передумови приймають кейнсіанці та монетаристи відносно форми кривих попиту на гроші й попиту на інвестиції? Чому ці відмінності суттєві?

7. За допомогою моделі сукупного попиту та сукупної пропозиції дайте графічне зображення: а) кейнсіанської теорії; б) монетаристської теорії; в) теорії раціональних очікувань; г) теорії економіки пропозиції.

8. Яким чином раціональні очікування можуть стати на перешкоді фіскальній політиці?

9. Журналісти “The Economist” для прогнозу рецесії використовують, в тому числі власний показник – “R-індекс”, який вимірюється кількістю згадувань про рецесію в національних газетах. Чи доцільно, на Вашу думку, вживати подібний показник як випереджаючий індикатор?

10. При першому відвідуванні Японії в 2002 р. президент Дж.Бушу своєму виступі перед журналістами переплутав два терміни – замість “дефляції” вжив “девальвацію”, внаслідок чого стався обвал на токійській валютній біржі. За допомогою якої макроекономічної теорії можна пояснити цей випадок?

ПЛАН

1. Класифікація мов програмування.

Інтегроване середовище розробки.

3. Основні поняття візуального програмування

4. Етапи розв’язування задачі на ЕОМ.

1. Класифікація мов програмування

Програма - це алгоритм, записаний на мові програмування.

Мова програмування - це система позначень для точного опису алгоритмів для комп'ютера.

Машинна мова - набір двійкових кодів для роботи центрального процесора конкретного типу.

Мова асемблера переводить зрозумілі людині символи - мнемоніки в машинні коди. Мови асемблерів, як і машинні коди, є машинно-залежними.

Мова програмування високого рівня (МВР) складається з операторів, схожих на звичайні слова. Програми на таких мовах дозволяють формулювати завдання для комп'ютера в звичних для людини категоріях.

Системи візуального програмування - засоби, за допомогою яких можна швидко створити працюючий додаток шляхом візуального проектування його макета в графічному вигляді. Найпоширенішим є Visual Basic, Visual C, Delphi.

Наявність сотень і тисяч мов програмування і їх діалектів пояснюється різноманіттям сфер застосування комп'ютерів і підходів до реалізації програм.

Алгоритмічні Програма, написана на алгоритмічній

(Процедурні) мови мові описує спосіб (алгоритм)

програмування розв'язання задачі, тобто точно вказує дії

по реалізації алгоритму за допомогою необхідних процедур. Серед найбільш поширених можна назвати: Fortran, Pascal, Basic, C.

Дескриптивні Дескриптивні (англ. descriptive - (непроцедурного) мови описовий) мови поділяються на два класи:

- логічного програмування (Prolog, Smalltalk та ін)

- функціонального програмування (Lisp)

Програма являє собою опис моделі предметної області засобами математичної логіки (логічне програмування) або ієрархії функцій (функціональне програмування). На відміну від алгоритмічних мов програма на дескриптивній мові описує не способи (алгоритми) вирішення завдань, а логічну або функціональний взаємозв'язок понять предметної області, яка являє собою базу знань програми. Робота з програмою на дескриптивнійом мові полягає в завданні програмі запитів, відповіді на які формуються програмою на підставі її бази знань.