ГАЗОННІ ТРАВИ РОДИНИ ЗЛАКОВИХ

Для кліматичних умов України найбільш придатними для вирощування якісного газону є лише кілька родів злакових трав. За нинішнього розвитку селекції майже всі види виявляють добрий результат, однак кожен вид трави має свої особливості і характеристики. Застосування суміші трав - ось запорука успіху. Причому кінцеве співвідношення видів трав залежить від призначення газону: де він буде рости, як його будуть використовувати, який догляд він буде отримувати.

Найбільш поширеними злаковими травами, що використовують при створенні газонів є тонконіг лучний, костриці червона і овеча, мітлиця звичайна і пагононесуча, райграс багаторічний (пасовищний). Різні характеристики цих трав дозволяють при змішуванні їх між собою в визначених пропорціях отримувати якісні газони в любих грунтово-кліматичних умовах.

Чудова морозовитривалість, прекрасні декоративні якості (густий травостій насичених темно-зелених кольорів), порівняно швидке утворення рівної міцної дернини, здатність до самовідновлення роблять тонконіг лучний незамінним видом газонної трави.

РІД ТОНКОНІГ

Тонконіг дуже часто використовуються при створенні різних видів газонів. Це не дуже вибагливий злак, що має гарний вигляд. Багато садівники цінують тонконіг, бо він добре зимує і влітку непогано переносить спеку. Навесні тонконіг може витримувати затоплення водою до 20 днів. Зараз існує багато сортів тонконога з різними властивостями, для різних цілей. З нього можна створювати різні види газонів: спортивний, декоративний, тіньовитривалий. Тонконіг створює густий травостій з потужною дерниною. Колір листя тонконога варіюється від світло-зеленого до темно-смарагдового з синюватим відтінком. Універсальність цієї трави дозволяє сіяти її в монокультурі, але через терміни проростання насіння (до 30 днів), його в основному висівають в травосуміші з райграсом або кострицею.

Тонконіг лучний (Poa pratensis L.) – цінна багаторічна злакова культура для високодекоративних газонів любого призначення. Це багаторічний низовий кореневищно - нещільнокущовий злак, що утворює рівний, компактний пружний дерен і прекрасний густий, інтенсивно-зелений однорідний травостій.

Генеративні пагони прямі, тонкі, високі (50-70 см).

Коренева система досить глибоко проникає в грунт, хоча основна маса коренів розміщена в верхньому шарі. Завдяки підземним пагонам може відновлюватися після великих ушкоджень. Рослина дає велику кількість вкорочених вегетативних пагонів. Багаточисельні кореневища утворюють навколо материнської рослини значну кількість відростків, з яких розвиваються нові пагони з самостійними кореневими системами, їх корені добре галузяться і міцно укріплюють верхні горизонти грунту. Листків, як і у прикореневих, так і у вегетативних пагонів, багато. Вони гладенькі, темно-зелені, зелені або сіро-зелені, ширина їх – 1-4 мм, довжина – 20-30 см. У тонконога (Poa pratensis) темно-зелена, середньо структурована поверхня листочка, з овальним кінчиком і паралельними 'легкими' лініями на кожній стороні листової пластини.

Укоріняється тонконіг лучний достатньо повільно, згодом добре розростається та утворює стійке до витоптування й посухи задерніння. В рік посіву тонконіг росте повільно, розвиваючи в основному корені. Повного розвитку він сігає тільки на другий-третій рік. Вступає в ріст ранньою весною. Восени пізно припиняє ріст, під сніг потрапляє зеленим. Не переносить частої низької стрижки.

Рослина довголітня. При сприятливих умовах добре зберігається в травостоях – 10-15 років і більше. До кліматичних умов невимоглива. Добре витримує суворі зими і пізні заморозки, тому що злак здатний накопичувати запасні поживні елементи не тільки в корінні, а й у підземних пагонах, що забезпечує його раннє весняне відростання.

Досить посухостійкий. Під час тривалої літньої посухи може підгорати. Тіневитривалість середня, але нижча ніж у костриці червоної. Мало вимогливий до грунтів, але не виносить їх підвищеної кислотності. Добре росте на піщаних і кам'янистих грунтах. Тонконіг лучний краще, ніж інші злаки витримує ущільнення грунту. Добре росте на вологих ділянках, але не переносить підтоплення. Після скошування відростає добре, рівномірно.

До недоліків тонконога можна віднести те, що він погано росте в тіні і має тривалий період проростання насіння (до 33 днів). Також тонконіг часто уражається личинками хруща, який заводиться у верхній частині дернини газону.

Кращий з видів тонконога, який утворює щільну дернину. Обов'язковий компонент сумішей для звичайного газону, особливо важливий для легких грунтів і освітлених ділянок. У суміші з кострицею червоною рекомендується для озеленення схилів.

Тонконіг звичайний (Poa trivialis) – напівверховий кореневищний злак. Розвиває нещільний (рихлий), добре облиствлений кущ. Листки гладенькі, зелені або пурпурово-зелені, з шорсткими листовими розетками. Росте дернинами, утворює короткі повзучі кореневища. Вкорінюється швидше, ніж тонконіг лучний, але не настільки морозостійкий, менш витривалий до витоптування і набагато гірше переносить посуху.

Добре росте на вапняних і важких грунтах, віддає перевагу вологим ділянкам з родючим грунтом. Після скошування швидко відростає. Володіє середньою тіневитривалістю, стійкий до витоптування, посуху переносить погано. Придатний для затінених ділянок, але поступається властивостями тонконогу лучному - в суху погоду буріє, надземні кореневища можуть пошкоджуватись при укосі.

Входить до складу травосумішей для звичайного газону. На газонах його використовують рідше, ніж тонконіг лучний.