Організація онкологічної служби, протиракова боротьба

Найвидатнішою подією в розвитку онкології на Україні є організація в 1960р. Київського науково-дослідного інституту експериментальної та клінічної онкології, першим директором якого став академік АМН України Р.Є.Кавецький. В інституті широко вивчали етіологію і патогенез пухлин, роль гормонів як етіологічних факторів, питання хімотерапії пухлин та ін. Розвиток науки і практичної онкології вимагали широкого впровадження досягнень в клінічну практику.

Основи протиракової боротьби були закладені в Радянському Союзі в 40х роках. Онкологічна служба була виділена в самостійну спеціалізовану систему обслуговування хворих, яка включає (і по теперешній час) мережу наукових та практичних установ - науково-дослідні онкологічні інститути, кафедри онкології при університетах, регіональні онкологічні центри, онко­логічні диспансери, онкологічні відділення та кабінети в поліклініках і лікарнях. Онкологічна доктрина включає в себе:

1. Облік онкологічних хворих;

2. Організацію своєчасного виявлення передпухлинних захворювань;

3. Організацію своєчасного та адекватного лікування;

4. Профілактику онкологічних захворювань;

5. Протиракову санітарно-освітню роботу серед населення. На сьогоднішній день в Україні медична допомога онкологічним хворим надається 2 науково-дослідними інститутами онкологічного та рентгенрадіологічного профілю, 44 онкологічними диспансерами (в тому числі, 25 обласних), 701 онкологічними кабінетами. Крім цього, в спеціалізованій та загальнолікувальній мережі функціонують 93 радіологічних відділення (кабінети) в 1997 році - 92, 1033 ендоскопічних та 1206 кабінетів ультразвукової діагностики (в 1997 році відповідно 1037 та 1176).В загальнолікувальній мережі розгорнуто 1616 оглядових кабінетів (в 1997 році- 1580).

Кількість онкологічних ліжок в закладах системи МОЗ України 9364 для дорослих і 198 для дітей, що склало на 10 тисяч відповідного населення -1,88 та 0,20, а на 1000 захворівших - 77,0.

Онкологічний інститут - науково-практична установа, в якій вивчають теоретичні онкологічні проблеми та питання лікування онкохворих. Онкологічні інститути забезпечують організаційно-методичний контроль за підпорядкованими ним диспансерами.

Онкологічний диспансер (центр) являється центром діагностики та лікування злоякісних пухлин на своїй підвідомчій території , а також центральним органом організації обліку онкологічних хворих і проведення всіх протиракових заходів.

Онкологічний кабінет поліклініки забезпечує зв'язок між загальною лікувальною мережою та спеціалізованими онкологічними установами. В задачі онкологічного кабінету входять: облік онкохворих, диспансерне спостереження за ними, проведення заходів профілактики, своєчасної діагностики та санітарно-освітньої роботи серед населення району.