Загальні методи лікування злоякісних новоутворень

Різноманітність форм злоякісних новоутворень, їх морфологічного і клінічного перебігу, а також велика різноманітність реактивності організму, диктує необхідність індивідуального підходу до лікування кожного хворого. Лікування онкологічних хворих з кожним роком вдосконалюється, пропонуються все нові методи, нові технології та лікарські препарати. В даний час біль широко стали використовуватись комбіновані та комплексні методи лікування. Комплексним лікуванням вважають застосування в динаміці трьох і більше основних методів терапії - хірургії, хіміотерапії та опромінення, гормонотерапії чи імунотерапії. Використання тільки оперативного лікування з променевою терапією або хіміотерапії з опроміненням, тобто двох методів, називають комбінованим лікуванням. Неменш поширені такі методи лікування злоякісних пухлин ,як гормонотерапія та імунотерапія. В якості альтернативної терапії задавнених форм раку застосовують гомеопатичні та фітотерапевтичні препарати, для затримки прогресування злоякісного процесу. Крім названих методів в практику лікаря-онколога міцно входить патогенетична терапія, спрямована на усунення причин які призводять до виникнення пухлин, а також на підвищення резистентності організму та його імунозахісних механізмів. Хірургічне лікування

Не дивлячись на всю різноманітність засобів та методів лікування хворих злоякісними новоутвореннями, хірургічне лікування в данний час є основним для більшості локалізацій раку. Цей метод базується на концепції, що на початку свого розвитку пухлина є місцевим процесом. Тому видалення її в межах здорових тканин є найбільш надійним методом лікування хворого. Основні задачі оперативного лікування:

1. Повне видалення пухлини.

2. Ліквідація ускладнень пухлини, які можуть привести до передчасної смерті хворого, при відсутності змоги ліквідації пухлинного процесу ( гастростомія, обхідний анастомоз, трахеостомія та інш.).

3. Вплив на ендокринні органи, для стримування бластомогенного процесу.

4. Заміщення дефектів тканин, після видалення пухлини.

5. Максимальне видалення пухлини, при неможливості повного її видалення, для зменшення пухлинної маси в організмі.

Успіх хірургічного лікування злоякісних новоутворень залежить від багатьох причин. Основним із них є: стадії захворювання, локалізації процесу, метод оперативного втручання, дотримання правил абластики і антибластики, кваліфікації хірурга.

Дані вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що за допомогою операцій можна досягти повного виздоровлення багатьох хворих, якщо операцію проведено на ранніх стадіях розвитку пухлинного процесу.

Наявність злоякісної пухлини є прямим життєвим показником для хірургічного втручання, об'єм якого залежить від стадії процесу (розповсюдження пухлини по органу, проростання в сусідні органи і тканини, наявність метастазів в регіонарні лімфатичні вузли), і стану хворого.

Основним принципом сучасних оперативних втручань є принципи абластики і антибластики, спрямовані на запобігання розсіювання та імплантації пухлинних клітин в рані. Тому хірург повинен виробити рефлекс на абластику так, як на асептику. Абластичне виконання операцій вимагає застосування електроножа, завдяки якому виконується коагуляція кровоносних і лімфатичних судин, що запобігає попаданню пухлинних клітин в рану. Пухлина повинна видалятися чи в межах здорових тканин єдиним блоком з регіонарним лімфатичним апаратом (наприклад при раку шлунку, прямої кишки), чи разом з органом, в якому вона залягає, з одночасним видаленням всього регіонарного лімфоапарату, також єдиним блоком, як, наприклад, при раку молочної залози, сліпої кишки та ін. Таке видалення пухлини називається зональним. Отже, зональне видалення пухлини передбачає видалення органу чи його частини єдиним блоком з регіонарним лімфатичним апаратом. Для визначення межі зони необхідно орієнтуватися по анатомічним особливостям органу, по анатомічній будові фасцій і м'язів, що утворюють певні футляри в яких заключені лімфатичні судини. Таким чином, основними принципами онкологічних операцій є принципи зональності і футлярності. З цієї точки зору всі онкологічні операції повинні бути стандартизовані.

У цьому зв"язку розрізняють радикальні операції, паліативні і симптоматичні. При радикальних операціях видаляють пухлину в межах здорових тканин в блоці з регіонарними лімфовузлами. Паліативні операції передбачають нерадикальне видалення пухлинного процесу, коли залишають частки пухлини такі, що важко видалити, метастази в лімфовузлах або при наявності віддалених метастазів. Застосуваня паліативних операцій вмправдано тільки тоді, коли травматизм операції не перевищує ризик загибелі хворого від ускладнень пухлини що розпадається. Симптоматичні операції, по своїй суті теж паліативні, використовують для усунення ускладнень викликаних пухлиною і не передбачають втручання на ній. Таким чином розрізняють слідуючі види оперативних втручань:

1. Основні (радикальні) - направлені на повне видалення пухлинного процесу:

а) місцеві операції передбачають видалення пухлини в межах здорових тканин;

б) місцево-регіонарні операції передбачають видалення частини або всього органа, ураженого пухлиною, разом із регіонарними лімфатичними вузлами. Виділяють розширені місцево-регіонарні операції, які передбачають видалення додаткових зон регіонарного метастазування;

в) регіонарні операції передбачають видалення в фасціальних футлярах лімфатичних вузлів зон регіонарного метастазування;

г) комбіновані операції включають одночасне видалення органа первинне ураженого пухлиною і органа, який вона проросла.

2. Паліативні операції, на відміну від основних, проводять при відсутності можливості ліквідувати весь злоякісний пухлинний процес. Розрізняють симптоматичну паліативну операціїю і паліативну резекцію.

3. При симптоматичних операціях відсутнє втручання на самій пухлині, а передбачено відновлення дихання, харчування, створення шляхів для відведення сечі, калу, жовчі.

4. Непрямодіючими операціями вважають втручання на ендокринних органах.

5. Пластичні операції.

6. Реабілітаційні операції.

В онкології також широко використовуються комбіновані, розширені та надрадикальні операції. Розширені операції представляють собою такі втручання, при яких, крім звичайного загальноприйнятого видалення органу або його частини з регіонарними лімфовузлами межі резекції розширюють або включають в видалення нову групу лімфатичних вузлів що уражена пухлиною. Типовою такою операцією є операція Урбана (1951р.), направлена на радикальне видалення молочної залози з видаленням єдиним блоком лімфовузлів парастернальної області.