Похідні АЛКАН та АРЕН - СУЛЬФОНОВИХ КИСЛОТ: мієлосан

похідні ЕТИЛЕНІМІНІВ: фторбензотеф, бензотеф, тіотеф, діпін, іміфос,

тіофосфамід, фопурін, фотрін

2.Антиметаболіти (структурні аналоги метаболітів):

- антагоністи ПУРИНА: меркаптопурин,тиогуанін

- антагоністи ФОЛІЄВОЇ КИСЛОТИ: метотрексат

- антагоністи ПИРІМІДІНА: :фторафур, фторурацил, цитозар, 5-азацидін.

3. Протипухлинні АНТИБІОТИКИ:

- антрацикліни: рубоміцин, доксорубіцин, епірубіцин, ідарубіцин

- синтетичний антрациклін: мітоксантрон

- похідні актиноміцина: дактиноміцин

- похідні ареулової кислоти: мітроміцин, олівоміцин, хромоміцин

- похідні флеоміцинів: блеоміцин, блеоміцетин

- мітозани: мітоміцин -С, порфіроміцин

- стрептонігріни: стрептонігрин, брунеоміцин

4.Препарати рослинного походження:

- АЛКАЛОЇДИ: вінкристин, вінбластин, віндезин, колхамін,

- ЗПИДОДОФІЛОНОТОКСИНИ : теніпозид, етопозид

5.Ферментні препарати: /.-аспаргіназа

6. Синтетичні препарати:

- похідні нітрозосечовини: Нітрозосечовина, гідроксисечовина,cтрептозоцин, CCNU, BCNU, метил-CCNU.

- дигалогенпохідні поліспиртів: міелобромол, мітолактол

- похідні ПЛАТИНИ: цисплатин, карбоплатин

- похідні метилгідразину: дакарбізін, прокарбазін

- інші цитостатики: хлодітан, проспідін, спіробромін

7. Гормони та інгібітори гормонів:

- естрогени (синестрол, хонван,хлортіанізен, поліестрадіол-фосфат)

- андрогени: метилтестостерон, пролотестон, омнадрен

- прогестини: депо-провера, медроксипрогестерону ацетат

- антиестрогени: тамоксифен, фарестон, тореміфен

- антиандрогени: ципротеронацетат, флютамід

- інгібітори секреції пролактина: достінекс, парлодел, бромкриптин

- Інгібітори атоматази: ориметен, аміноглютетимід

- антагоністи лютеїнізуючого гормону: бузерелін, лейпрорелін

Кортикостероїди

Ці гормональні препарати вибірково використовуються для лікування гормонзалежних пухлин, таких як пухлини молочної та передміхурової залоз, лейкози та лімфогранулематози та ін., здатних реагувати на гормони. Використання в онкологічній практиці різноманітних методів гормонотерапії базується на данних важливої ролі порушення ендокринної регуляції в генезі пухлинного процесса. Тому саме гормонотерапію можна віднести до методів патогенетичної терапії.

Головною задачею гормонотерапії є подавлення внутрішньої секреції тих ендокринних залоз, гормони яких стимулюють ріст та розмноження пухлинних клітин. В данному випадку мова йде про непрямий вплив на пухлинні клітини.