КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Сутність внутрішнього аудитуВнутрішній аудит - це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ чи окрема особа . Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерсього обліку і внутрішнього контролю. Метою (завданням) внутрішнього аудиту є забезпечення ефективності функціонування самого підприємства та його підрозділів на всіх рівнях ynравління; захист законних майнових інтересів власника підприємства; сприяння економному використанню матеріальних, фінансових та трудових ресурсів підприємства, своєчасному виконанню завдань, дотриманню встановлених термінів виконання робіт; удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання, правильність ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. До складу основних завдань внутрішнього аудиту прийнято відно:ити: - перевірку бухгалтерської інформації; - перевірку оперативних даних, якими користується система управління; - перевірку засобів і способів ідентифікації інформації; - вивчення окремих статей звітності; - перевірку сальдо і оборотів за окремими рахунками бухгалтерського обліку; - перевірку і моніторинг системи бухгалтерського обліку; - перевірку і моніторинг системи внутрішнього контролю; - перевірку дотримання законів і внутрішніх правил; - контроль за дисципліною виконання рішень керівництва або власників; - вивчення та оцінка ефективності системи внутрішнього контролю; - перевірку наявності, стану й збереження майна підприємства; - перевірку поточної діяльності окремих структурних підрозділів; - оцінку та контроль використовуваного програмного забезпечення; - контроль дотримання комерційної таємниці; - розслідування окремих випадків (розкрадання, обману, помилки на значні суми) та неадекватних дій персоналу управління; - оцінку ефективності використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, інтелектуальних); - розробку рекомендацій з усунення невідповідностей і підвищенню ефективності діяльності. Об'єкти внутрішнього аудиту можуть бути різні залежно від особливостей економічного суб'єкта і вимог його керівництва або власника. До основних об'єктів внутрішнього аудиту відносяться такі: 1) організація і методика ведення бухгалтерського обліку (облікова, податкова, амортизаційна та інші види політики, план документообігу тощо); 2) дотримання якісних характеристик фінансової звітності; 3) організація податкового обліку, складання податкової звітності, своєчасність сплати податків; 4) система управління підприємством та його структура; господарські, в тому числі технологічні, процеси, що відбуваються на підприємстві; діяльність адміністративних, економічних і технічних служб та виконання службових обов'язків працівниками цих підрозділів щодо обліку та контролю; 5) система та стан внутрішнього контролю (контрольна політика); 6) організація фізичного захисту активів підприємства; 7) фінансовий стан і платоспроможність підприємства, рівень забезпеченості ресурсами та їх використання; 8) стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпоряджень адміністрації, технології та норм, що регламентують діяльність підприємства; 9) інші процеси господарської діяльності підприємства (використання робочого часу, продуктивність праці). Внутрішній аудит досліджує поведінку емпіричних об'єктів, тобто об'єктів, що реально існують. Емпіричні об'єкти поділяють на натуральні, або фізичні, які існують у природі об'єктивно, незалежно від волі та свідомості людини, та штучні (в тому числі і технічні), створені за волею людини в процесі виробничої діяльності. Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об'єкти дослідження, які відрізняються числом елементів та формою зв'язку між ними, тому вони називаються системними. До простих відносять об'єкти, які містять кілька елементів. Наприклад, продукція є простим об'єктом для аудиту, її можна розчленувати на такі елементів: якість, асортимент, ціна, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо. До складних належать об'єкти з невизначеною структурою, яку треба дослідити, а потім описати елементи, що їх конкретизують. Проте елементи, .які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об'єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням методів економічного аналізу. При здійснені внутрішнього аудиту досліджують сукупність однотипних об'єктів, визначають подібність їх, що відповідає цілям контролю. На основі результатів попереднього вивчення цієї сукупності знаходять об'єкт контролю, який має всі основні властивості реальних об'єктів. Правильне визначення об'єкта аудиту відповідно до його мети підвищує результативність контрольних дій. Предметом внутрішнього аудиту є експертна оцінка адекватності та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою недопущення небажаних відхилень. Методом внутрішнього аудиту є науково-обґрунтована оцінка господарських операцій та процесів, аналіз ситуації ризику, застереження від банкрутства, визначення та використання резервів для збільшення прибутку, сприяння поліпшенню фінансової діяльності підприємства. Процедурами (операціями) внутрішнього аудиту є вивчення засновницьких документів підприємства; дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського та фінансового обліку, даних управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, фінансової та статистичної звітності, податкового обліку та звітності за податками; зустрічні перевірки документів і господарських операцій, встановлення адекватності даних синтетичного і аналітичного обліку; проведення інвентаризації основних засобів, майна; економічний та фінансовий аналіз, тестування, діагностика, надання консультацій тощо. За міжнародними стандартами аудиту, існує інше групування аудиторських процедур: перевірка; спостереження; запит і підтвердження; обчислення; аналітичні процедури. Сутність внутрішього аудиту проявляється у його функціях
Реалізація функцій внутрішнього аудиту передбачає здійснення перевірки, оцінки та моніторингу функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил фінансової дисципліни, за правильним створенням і розподілом прибутку; контроль за здійсненням основної діяльності та інших видів діяльності; співпраця із зовнішнім аудитом та іншими контролюючими органами; розробка пропозицій щодо вдосконалення системи обліку, контролю та управління дприємством. Консультаційна функція - надання поточних консультацій працівникампідрозділів. Інформаційна функція - інформування керівництва підприємства про результати перевірок, виявлені факти порушень вимог законодавства або внутрішніх правил. Захисна функція - це заходи, спрямовані на збереження активів підприємствa від потенційних крадіжок та фактів шахрайства, неефективного управління бізнесом. Аналітична функція - це експертна оцінка та аналіз ефективності важливих аспектів (операцій) господарської діяльності. Контрольна функція внутрішнього аудиту полягає у визначенні адекватності політики підприємства встановленим параметрам та оцінка ефективності обліку та менеджменту. Внутрішні аудитори перевіряють роботу окремих підрозділів підприємств з метою оцінки внутрішнього контролю, політики та внутрішніх процедур, оцінюють адекватність систем технологічного контролю та дисципліну виконання персоналом вказівок та наданих раніше рекомендацій. До складу цієї функції входять передбачені МСА перевірка, оцінювання та моніторинг. Функція координації - полягає в плануванні роботи внутрішнього аудитора, виходячи з потреб акціонерів, інвесторів, правління підприємства та раціонального використання можливостей підрозділу.
|