Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Читайте также:
  1. VI. Основні етапи заняття
  2. ВСТУП. ПРЕДМЕТ, МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
  3. Діагностування готовності до заняття
  4. Для проведення практичного заняття із студентами 1 курсу
  5. Заняття з фізичної культури
  6. Заняття з фізичної культури на повітрі
  7. Заняття № 1.
  8. Заняття № 1.
  9. Заняття № 1.
  10. Заняття № 1.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри

загальної хірургії №2 з ВПХ

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор

___________ Я.Й.Крижановський

“______” _____________ 2007 року

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна Виробнича практика з догляду за хворими
Модуль № 1 Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.
Змістовний модуль № 1 Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими хірургічного відділення. Хірургічна операція.
Тема заняття №3 Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.
Курс Третій
Факультет Медичний

 

Київ – 2007


1. Актуальність теми.

Період лікування пацієнта від моменту закінчення операції до видужання називається післяопераційним.

Основним завданням в післяопераційного періоду є: 1) сприяння процесам регенерації та адаптації, 2) попередження, своєчасне виявлення та боротьба з ускладненнями, 3)якнайшвидше відновлення працездатності.

Післяопераційний період починається з моменту закінчення оперативного втручання і закінчується повним одужанням пацієнта чи стійкою втратою працездатності. За клінічною класифікацією післяопераційний період поділяється на:

- ранній (3–5 діб);

- пізній (2–3 тижні);

- віддалений (реабілітації) від 3 тижнів до 2–3 місяців.

Ранній період характеризується впливом на організм безпосередньо травми, наслідків наркозу та вимушеним положенням пацієнта. Перебіг цього періоду зазвичай типовий і не залежить від виду операційного втручання. А особливості пізнього чи віддаленого періодів повністю залежать від виду захворювання чи травми та характеру операції.

 

2. Конкретні цілі:

· Знати визначення „післяопераційний період”.



· Засвоїти класифікацію післяопераційного періоду.

· Засвоїти особливості догляду за пацієнтами, що перенесли оперативне втручання на кінцівках.

· Засвоїти особливості догляду за пацієнтами, що перенесли оперативне втручання на животі та промежині.

· Засвоїти особливості догляду за пацієнтами ортопедо-травматологічного профілю.

· Знати особливості харчування в післяопераційному періоді.

· Вміти накласти типові бинтові пов’язки на живіт.

· Вміти накласти типові бинтові пов’язки на промежину.

· Вміти накласти типові бинтові пов’язки на кінцівки.

· Засвоїти класифікацію пов’язок, що твердіють.

· Засвоїти формулу медичного гіпсу та технологію його виготовлення.

· Засвоїти лікувальні властивості гіпсу.

· Вміти виконати проби на визначення якості гіпсу.

· Засвоїти правила гіпсової техніки.

· Знати види гіпсових пов’язок.

· Засвоїти показання та протипоказання до лікування гіпсовими пов’язками.

· Засвоїти ускладнення при лікування гіпсовими пов’язками;

· Вміти накласти та зняти гіпсову пов’язку.

· Розвивати творчу активність в процесі виконання клінічних, медико-соціальних досліджень, аналізу сучасних наукових джерел та медичного простору Інтернету.



3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Нормальна анатомія та гістологія Описати особливості будови зовнішніх покровів людини.  
Пропедевтика терапії Догляд за лежачими пацієнтами.
Хімія Визначати хімічну структуру гіпсу.
Фізика Визначати та ідентифікувати параметри чинників фізичної дії, що використовуються для боротьби з інфекцією.
Мікробіологія Описати основні групи та властивості бактеріальної флори.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Асептика (aseptica) Комплекс лікувально-профілактичних заходів та методів, що спрямовані на запобігання потраплення потенціальних збудників захворювання в рану, на поверхні, в органи і порожнини тіла пацієнта.
Антисептика (antiseptica) Комплекс заходів, що спрямовані на знищення або подавлення росту потенційно небезпечних мікроорганізмів в рані, патологічному вогнищі, в організмі хворого в цілому та оточуючому середовищі.
Пролежень (decubitus) Асептичний некроз шкіри і розташованих нижче тканин внаслідок порушення мікроциркуляції при тривалому стисненні.
Хірургічна інфекція Процес взаємодії мікроорганізму з макроорганізмом, при яких виникає проникнення мікроорганізму в органи хазяїна, розмноження мікроорганізму і можливе ураження тканин (інвазія) в результаті прямої дії включає виділення мікроорганізмом токсинів або шляхом імунних реакцій.
Фістула (fistula) Трубчастий канал (патологічний або спеціально створений з лікувальною метою), що з’єднує орган з поверхнею шкіри (слизової оболонки) чи з іншим органом.
Пов’язка (fascia) Перев’язочний матеріал з можливим вмістом лікарської речовини, накладений і укріплений на поверхні тіла пацієнта з лікувальною метою.
Іммобілізація (immobilisatio) Створення умов повної нерухомості або зменшення рухомості однієї або кількох частин тіла.
Ексудат (exsudatum) Рідина, , багата на білок та формені елементи крові, утворюється при запаленні.

 



4.2. Теоретичні питання до заняття.

- визначення поняття післяопераційний період;

- класифікація післяопераційного періоду;

- фази післяопераційного періоду;

- особливості догляду за пацієнтами, що перенесли оперативне втручання на кінцівках;

- особливості догляду за пацієнтами, що перенесли оперативне втручання на животі та промежині;

- особливості догляду за пацієнтами ортопедо-травматологічного профілю;

- особливості харчування в післяопераційному періоді;

- типові бинтові пов’язки на живіт;

- типові бинтові пов’язки на промежину;

- типові бинтові пов’язки на кінцівки;

- види пов’язок, що твердіють;

- формула медичного гіпсу та його виготовлення;

- лікувальні властивості гіпсу;

- проби на якість гіпсового порошку;

- правила гіпсової техніки;

- види гіпсових пов’язок;

- показання та протипоказання до лікування гіпсовими пов’язками;

- ускладнення при лікування гіпсовими пов’язками;

- техніка заготовки та накладання гіпсової пов’язки.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

– накладання бинтових пов’язок на кінцівки, промежину та живіт;

– виконання проб на якість гіпсового порошку;

– накладання та зняття асептичної пов’язки;

– приготування гіпсового бинта, його замочування та накладання на кінцівки;

– проведення очисної клізми та постановка газовідвідної трубки;

– заміна натільної білизни у важкохворого;

– заміна постелі у важкохворого;

– туалет та харчування важкохворого;

– підбір необхідних інструментів для зняття гіпсової пов’язки.

 

5. Зміст теми.


Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 27; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты