Типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, кінцівки.

На ділянку живота широко застосовують клеолові і колоїдні пов’язки. На верхню частину живота можна накласти спіральну колову пов’язку. Для бинтування нижніх відділів живота рекомендується користуватися поєднанням спіральної з колосовидною пов’язкою. Так як пов’язка має схильність до сповзання, її можна закріпити за допомогою декількох восьмиподібних витків через надпліччя або сформував з початку дві бретельки, які перехрещуються на спині, вільні кінці яких спереду і ззаду фіксуються на початкових витках пов’язки й прижимаються наступними.

Для закриття пахової ділянки, передніх і задніх поверхонь стегна, промежини й сідничної ділянки застосовують колосовидну пов’язку. Вона формується восьмиподібними витками, які проводяться навкруги кульшових суглобів так, що перехрест бинта здійснювався на промежині, не закриваючи і не здавлюючи зовнішні статеві органи та анальний отвір. Бинт проводиться від передньо-верхнього краю клубової кістки до промежини, переходить на стегно протилежної ноги, обгинаючи його ззаду, повертається на промежину і йде на задню поверхню стегна другої ноги, обгинаючи його і навскіс піднімається зпереду до передньо-верхнього краю протилежної клубової кістки. Залежно від локалізації ушкодження місце перехрещення може бути ззаду, збоку або спереду.

На промежину застосовують восьми подібну пов’язку, доповнюючи її колосовидною. Широко користуються Т-подібною пов’язкою. Два куски марлі або два відрізки широкого бинта зшивають у вигляді букви „Т”. Горизонтальну частину пов’язки закріплюють навколо пояса, а вертикальну ведуть через промежину й укріплюють до горизонтальної, перед тим зробивши спереду отвір або розріз для вільного сечовипускання. Для цих же цілей можна застосовувати У-подібну пов’язку. Спочатку робиться декілька циркулярних витків навкруги тулуба над передньо-верхнім краєм клубових кісток. Далі береться відрізок звичайного бинта і з обох сторін розрізається уздовж по середині. Нерозрізана частина накладається на промежину, кінці пов’язки спереду і ззаду розводяться у сторони і підв’язуються к пояску талії.

Пов’язки на верхню кінцівку. Пов’язки на пальці і кисть. Спіральна пов’язка застосовується при бинтуванні пальців. Вона починається коловими ходами в ділянці зап’ястка, потім, при бинтуванні одного пальця, бинт ведуть по тильній поверхні кисті до кінця пальця, спіральними ходами укутуючи його. Спіральну пов’язку таким способом можна накласти на всі пальці. Фіксують її в ділянці зап’ястка.

Для бинтування великого пальця застосовують восьмиподібну пов’язку, накладаючи її за типом колосовидної.

Кисть бинтують за типом восьмиподібної пов’язки. При бинтуванні кисті разом з пальцями накладають пов’язку за типом поворотної. Спочатку коловими ходами бинт укріплюють біля зап’ястка, потім ведуть його по тильній поверхні кисті до пальців і далі – на долонну поверхню, поступово покриваючи всю кисть. Горизонтальними ходами бинтують кисть, починаючи з пальців. Закріплюють пов’язку біля зап’ястка.

Пов’язка на передпліччя і лікоть. На передпліччя накладають пов’язку типу спіральної з перегинами. На зігнутий під кутом лікоть накладають збіжну або розбіжну черепашачу пов’язку. На ділянку ліктьового суглобу в розігнутому положенні накладають спіральну пов’язку з перегинами.

Різні види пов’язок на кисть, пальці, передпліччя, лікоть та пов’язку пахвової ямки показано на наступних рисунках.