КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
РОЗРАХУНОК СЕРЕДНІХ БАЛІВ ЗА ДАНИМИ ТАБЛИЦІ
| Варіанти відповідей | Бали, X і | 1996 р., dia | х d ,, | 1997 р., | х d , |
| Значно погіршились | 0,471 | 0,471 | 0,478 | 0,478 | |
| Трохи погіршились Залишились такі ж Трохи поліпшились | 2 3 4 | 0,245 0,221 0,053 | 0,490 0,663 0,212 | 0,253 0,220 0,041 | 0,506 0,660 0,164 |
| Значно поліпшились Середній бал | X | 0,010 X | 0,050 1,886 | 0,008 | 0,040 |
| X | 1,848 |
Для того щоб виключити вплив шкал виміру на розміри середніх балів, застосовується метод їх нормування. Розрахунок нормованого середнього бала здійснюється за формулою:
| К„ = |
K,-z
де Кн — нормований середній бал;
Кі — значення середнього бала, отримане за результатами опитування респондентів по досліджуваному запитанню;
z — середнє значення шкали виміру ознаки, z = (xmax + xmjn) / 2;
h — розмах шкали вимірів, // = xmax -xmm;
Хтах, хтт — відповідно, значення верхньої і нижньої градації шкали виміру.
Для даних (табл. 15.12) h = 5 - 1 = 4, z = (5 + 1) / 2 = 3. Нормовані середні бали оцінок рівня життя в 1996 і 1997 році рівні:
| К _ |
1,848-3
0,5-4
Нормовані середні бали завжди приймають значення в інтервалі від -1 до 1. Значення нормованого середнього бала рівне -1 свідчить про абсолютно негативне ставлення усіх респондентів до досліджуваної проблеми; 0 — про нейтральну думку респондентів і 1 — про повне позитивне ставлення.
Використання нормованих середніх балів при статистичному аналізі громадської думки дає можливість порівнювати між собою результати опитувань за різними запитаннями, навіть якщо вони обмірюванні за різноманітними шкалами вимірювання.
Використання балів для оцінки результатів опитування громадської думки надає можливість розробити узагальнюючі показники, що характеризують соціальне самопочуття населення. Прикладом такого підходу до вивчення суспільної думки може служити інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС), що розроблений співробітниками Інституту соціології НАН України1. Інтегральний індекс соціального самопочуття визначається за допомогою соціологічного тесту, що може застосовуватися у двох варіантах:
• повний варіант тесту, що призначається для поглибленого дослідження соціального самопочуття населення;
« скорочений варіант тесту, якій використовується для моні-торингових, порівняльних і оперативних досліджень.
Повний тест містить сорок чотири запитання, які охоплюють 11 сфер соціальної життєдіяльності. Для того щоб питома вага кожної сфери мала однаковий вплив на формування інтегральної оцінки соціального самопочуття, кожна сфера характеризується 4 індикаторами соціального самопочуття. Сукупність усіх цих індикаторів дозволяє оцінити соціальне самопочуття в цілому.
У табл. 15.13 поданий зміст тесту, за допомогою якого можна оцінювати соціальне самопочуття населення.
Для вимірюваня окремих складових соціального самопочуття використовується шкала достатності соціальних благ, що має 4 гра-
Головаха Е. И., Панина Н. В. Интегральньш индєкс социального самочувствия (ИИСС): конструирование и применение социологического теста в массовьіх опросах. — К., 1997.
дації виміру ознак: «не вистачає»; «важко сказати, вистачає або не вистачає»; «вистачає»; «не цікавить». У основі цього виміру лежить концептуальне положення, відповідно до якого соціальне самопочуття людини визначається ступенем задоволення його соціальних потреб. Соціальні потреби, у свою чергу, є похідними від існуючої в суспільстві системи соціальних благ, їхнього виробництва і розподілу: чим більше людина відчуває нестачі соціальних благ, тим гірше її соціальне самопочуття.
Для обчислення інтегрального індексу соціального самопочуття номінальна шкала достатності по кожному з індикаторів трансформується в трьохбальну оцінну шкалу за рахунок об'єднання градацій «важко сказати, вистачає або не вистачає» і «не цікавить».
Таблиця 15.13
ІНТЕГРАЛЬНИЙ ІНДЕКС СОЦІАЛЬНОГО САМОПОЧУТТЯ
| Сфера життєдіяльності | Індикатори соціального самопочуття |
| Соціальні відносини | * Стабільність у державі і суспільстві. • Соціальний оптимізм — впевненість у тому, що ситуація в країні може поліпшуватися. • Наявність норм і цінностей, що об'єднують людей. » Соціальна справедливість — відчуття справедливої оцінки заслуг людини перед суспільством. |
| Соціальна безпека | • Захист населення від злочинності. * Екологічна безпека. • Юридична допомога в захисті прав і інтересів. • Державний захист від зниження рівня життя. |
| Національні відносини | * Впевненість у запобіганні міжнаціональних конфліктів. » Знання державної мови. • Можливість прилучатися до своєї національної культури. * Порозуміння між людьми різних національностей. |
| Соціально-політичні відносини | • Дотримання в країні прав людини. » Політичні свободи (слова, совісті, пересування і т. д.). • Визначеність політичних ідеалів. * Довіра до політичних лідерів. |
| Професійно-трудові відносини | ♦ Достатність освітнього рівня. ♦ Задоволеність змістом роботи (наявність підхожої роботи). » Задоволеність умовами і можливостями робочого місця. • Можливості одержання додаткових заробітків. |
| Інформаційно-культурна сфера | ♦ Достатність інформації про зміни, що відбуваються в суспільстві. • Достатність економічних знань. ♦ Достатність політичних знань. ♦ Достатність науково-технічних знань. | |
310
І
Закінчення табл. 15.13
| Сфера життєдіяльності | Індикатори соціального самопочуття |
| Рекреаційно-культурна сфера | • Можливість проведення повноцінного дозвілля. » Можливість повноцінного відпочинку. ♦ Стан здоров'я. • Можливість одержання необхідної медичної допомоги |
| Матеріально-побутова сфера (1-го рівня) | ♦ Можливість одержувати необхідні продукти. • Достатність необхідного одягу. • Достатність хорошого житла. • Достатність необхідних меблів. |
| Матеріально-побутова сфера (2-го рівня) | » Можливість харчуватися у відповідності зі своїми вподобаннями. • Достатність модного і гарного одягу. • Достатність автомобіля. • Достатність садової (присадибної) ділянки. |
| Стосунки між особами | * Достатність соціально-психологічної підтримки (доброти і співчуття навколишніх людей), « Наявність постійних друзів. • Добробут у сімейному житті. • Підтримка близької людини. |
| Особиста сфера (якості особистості) | * Вміння жити в нових суспільних умовах. • Впевненість у своїх силах. • Рішучість у досягненні своїх цілей. * Ініціатива і самостійність у вирішенні життєвих проблем. |
Бал 1 надається позиції «не вистачає», бал 2 позиціям
«важко сказати, вистачає або не вистачає» і «не цікавить», бал 3 — позиції «вистачає». Після одержання результатів опитування населення з питань соціологічного тесту по кожному пункту анкети розраховується індекс достатності соціальних благ, що являє собою не що інше, як середній бал. Ранжування сфер соціальної життєдіяльності за індексом достатності дозволяє одержати уявлення про найбільш неблагополучні сфери, які визначають загальне зниження рівня соціального самопочуття. Сума середніх балів по усіх запитаннях тесту являє собою інтегральний показник соціального самопочуття. Для повного тесту (із 44 запитань) цей показник може приймати значення від 88 до 132 балів, для скороченого варіанту тесту (20 запитань) — від 20 до 60 балів.
Для більш зручного зіставлення даних, отриманих у результаті використання різноманітних варіантів методики або інших тестів, використовуються методи стандартизації показників. Це мо-
|
же бути або метод нормування середніх балів, описаний у даному розділі, що призводить результати різних вимірів до єдиної шкали в межах від -1 до 1, або інші методи стандартизації шкал вимірювання.
ЛІТЕРАТУРА
Контрольні запитання
1. 
Шкали вимірювання, що використовуються під час ви
вчення громадської думки.
2. Статистичні методи отримання узагальнюючих харак
теристик громадської думки.
3. Особливості застосовування статистичних методів для
виявлення й оцінювання взаємозв 'язків при аналізі громад
ської думки.
1. Артемов В.А. Социальное время: проблеми изучения и использова-
ния.—Новосибирск, 1987.
2. Артемов В.А., Болгов В.И. и др. Статистика бюджетов времєни тру-
дящихся. — М.: Статистика, 1967.
3. Артемов В.А., Гвоздев Г.П. Бюджет и баланс времєни в исследова-
ниях уровня жизни: методические аспекти.: Сб. науч. трудов. — Новоси-
бирск, 1986.
4. Бартоломью Д. Стохастические модели социальньїх процессов. — М.:
Финансьі и статистика, 1985.
5. Бездекова 3., Поздняк К. Система показателей социальной стати
стики: концепция, методология, практика. — М., 1991.
6. Белова Н.Ф., Дмитричев И.И. Семейньїй бюджет: статистический
аспект. — М.: Финансьі и статистика, 1990.
7. Бугуцькш О. Аналіз соціально-економічної категорії рівня життя
населення України / Україна: аспекти праці. — 1998. — № 2.
8. Власюк О.С., Пирожков СІ. Індекс людського розвитку: досвід
України. — К.: ПРООН, 1995.
9. Волков А.Г. Проблемн статистики семьи // Статистика и перестрой-
ка. — М: Наука, 1991.
10. Геллер І.М. Статистика ринку житла: Навч. посібник / Інститут ста
тистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К., 2000.
11. Гладун О., Сотніченко Н. Методологічні підходи до визначення
критеріїв бідності і запровадження моніторингу бідності в Україні // Стати
стика України. — 1998. — № 2.
12. Горбей Г. Социальная защита населення в период формирования
рьшочньїх отношений: проблеми статистического измерения // Вестник
статистики. — 1993. —№ 2.
ІЗ.Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000^
14. Доклад о развитии человека за 1999 год. — Нью-Йорк: ООН, 1999.
\5.Думнов Д.И., Рутгайзер В.М., Шмаров А.И. Бюджет времєни населення: статистика, анализ, прогнозирование. — М.: Финансьі и статистика, 1984.
16. Жеребин В., Красильникова Т. Домашнєє хозяйство в переходньїй период // Вопр. статистики. — 1998. — № 1.
17'. Зубченко Л. Уровень жизни домашних хозяйств в странах EC / Вопр. статистики. — 1998. —№ 1.
18. Ивашкина Н.О. Современньїе подходьі к статистической оценке
жизненного уровня населення // Статистика Украиньї в новьіх социальньїх
условиях. — К., 1992.
19. Изменение социально-классовой структури общества в условиях
его трансформации / Е.А. Якуба, и др. — X.: Основа, 1997.
20. Исследования в области интегрирования социальной и демографи-
ческой статистики: Технический доклад. — Нью-Йорк: СОН, 1979.
21. К созданию системьі социальной и демографической статистики. —
Нью-Йорк, ООН, 1975.
22. Кашина О.Н. Практикум по социальной статистике: Учеб. изд. —
Л.:Изд-воЛФЗИ, 1991.
23.Концепции и методьі статистики окружающей средн. Статистика природной средьі / Технический доклад. — Нью-Йорк: ООН, 1992.
24. Криминология: Учебник для юридических вузов/Под общей ред.
А.И. Долговой. — М.: Изд. группа ИНФРА*М — Норма, 1997.
25. Курс социально-зкономической статистики: Учебник для вузов / Под
ред. проф. М. Г. Назарова. — М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000.
26. Лунев В.В. Юридическая статистика: Учебник. — М.: Юристь, 1999.
27. Лупинович Е. Г. Статистика уровня жизни в европейских странах. — М.,
1990.
28. Лучкина Л. О бедности и определении прожиточного минимума //
Мировая зкономика и международньїе отношения. — 1993. —№2.
29. Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми рефор
мування механізмів його регулювання. — К.: Парламентське вид-во,
1998.
30. Маслов П.П. Статистика и социология. — М.: Статистика, 1971.
31. Математико-статистические методьі в социологическом исследовании:
Учебно-метод. пособие / Под ред. В. И. Подшивалкиной — Одесса: Астро-
принт, 1998.
32. Митоян А.А. Потребительское ловедение семей: дифференциация,
динамика, классификация. — М.: Зкономика, 1990.
33. Модельний набір соціальних індикаторів рівня життя населення:
Експериментальні розрахунки: Стат. збірник. — К., 1998.
34. Моніторинг соціальних процесів в Україні /1. К. Бондар та ін. — К.:
Знання, 1999.
35. Основньїе направлення развития социальной и демографической
статистики: Сб. науч. тр. — М., 1990.
36. Основи изучения человеческого развития: Учеб. пособие — М.:
Права человека, 1998.
37. Панкратьева Н. Статистические методи анализа зкономического
расслоения населення //Вопр. статистики. — 1994. —№ 1.
38. Подвижность структури. Современньїе процесси социальной мо-
бильности / С. А. Макеев, И. М. Прибьіткова, Е. В. Симончук и др. — К.:
Институт социологии НАН Украиньї, 1999.
39. Показатели и индикаторьі социальньїх изменений / А. Н. Иванов,
Е. А. Кочергин, В. К. Левашов и др.; Под ред. Г. В. Осипова. — М.: Ин-т соци-
ал.-полит. исследов. РАН, 1990. .,.- ' .-■
П4
40. Правовая статистика: Учебник / Под ред. 3. Г. Яковлевой. — М.:
Юрид. лит. 1986.
41. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация.: Учеб. по
собие. — М.: Наука, 1995.
42. Рувішская Л.М. Разработка новой системьі статистики потребления в
условиях перехода к рьшку // Философская и социальная мисль. —1991. — № 4.
43. Caamu T., Керне К. Аналитическое планирование. Организация сис
тем. — М.: Радио и связь, 1991.
44. Салин В.Н. Зкономико-статистическое изучение потребления. —
М.: Финансьі и статистика, 1990.
45. Социальная статистика: Учебник / Под ред. чл.-кор. РАН И.И. Ели-
сеевой. — М.: Финансьі и статистика, 1997.
46. Социальное прогнозирование, Учеб. пособие. —М.: Союз, 1995. —
Ч. 1,2.
47. Социальньїе показатели: предварительньїе руководящие принципи
и иллюстративньїе ряди. — Нью-Йорк: ООН, 1979.
48. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. зб. / Держ. комі
тет статистики України. — К., 1999.
49. Соціальні індикатори рівня життя населення: Стат. зб. / С. Хобта та
ін. (робоча група); І. В. Калачова (ред.) / Держкомстат України. — К., 2000.
50. Справочник по социальньїм показателям. — Нью-Йорк: ООН, 1989.
51. Статистика окружающей средьі / М. Г. Трудова — М.: Финансьі и
статистика, 1981.
52. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко та ін. — К.: КНЕУ, 1998.
53. Статистические методи анализа информации в социологических ис-
следованиях / Под ред. Г. В. Осипова. — М.: Наука, 1979.
54. Статистические методи исследования в медицине и здравоохране-
нии / Под ред. Л. Е. Полякова. — Л.: Медицина, 1971.
55. Стоимость жизни и ее измерение / Под ред. М. Рутгайзера, С. Шпилько. —
М.:. Финансьі и статистика, 1991.
56. Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения. — К., 1999.
57. Тшонова Н.Е. Фактори социальной стратификации в условиях пе
рехода к рьіночной зкономике. — М.: Российская политическая знцикло-
педия, 1999.
58. Трудова М.Г. Статистический анализ природоохранной деятельно-
сти в регионе. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989.
59. Удотова Л.Ф. Методичні вказівки та навчальні завдання з курсу
«Соціальна статистика». — К.: КНЕУ, 1995.
60. Україна: Людський розвиток: Звіт, 1998 / ПРООН. — К., 1998.
61. Україна: Права людини та людський розвиток. Звіт ПРООН. — К.,
1998.
62.Холендєр М., Вульф Д. Непараметрические методи статистики. — М.: Финансьі и статистика, 1983.
63. Черншиев І.В. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехід
ною економікою: Техн. посіб. з джерел, методів, класиф. та політики /
З участю Г. Стендінга. — Укр. вид., — К.: НДІ статистики Держкомстату
України, 2000.
64. Зкономико-статистический анализ потребления и спроса / А. В. Головач,
3. А. Черноскулова. — К.: Техника, 1978.
ДОДАТКИ
Додаток 1
ПЕРЕЛІК МІЖНАРОДНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ
| Найменування | Абревіатура |
| Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності (International Standard Industrial Classification of All Economic Activities) | ISIC |
| Міжнародна стандартна класифікація статусу зайнятості (International Standard Classification of Status in Employment) | ISCSE |
| Міжнародна стандартна класифікація занять (професій) (International Standard Classification of Occupations) | ISCO |
| Міжнародна стандартна класифікація освіти (International Standard Classification of Education) | ISCED |
| Міжнародна стандартна класифікація хвороб, травм і причин смерті (International Standard Classification of Diseases, Injures and Causes of Death) | ICD-9 |
| Міжнародна стандартна класифікація хвороб і пов'язаних із здоров'ям проблем (International Standard Classification of Diseases and related Health Problems) | ICD-10 |
| Міжнародна класифікація розладів, видів інвалідності і фізичних вад (International Classification of Impairment, Disabilities and Handicaps) | ICIDH |
| Класифікація нещасних випадків на виробництві (Accidents at Work Classification) | |
| Міжнародна міграція, елементи визначень мігрантів, що прибувають і відбувають, (International Migration, Components of Definitions of arriving and departing Migrants) | |
| Міжнародний туризм, мета відвідання (International Tourism, Purpose of Visit) |
Закінчення дод. 1
| Найменування | Абревіатура |
| Домашні господарства. Глава або інший відповідальний член сім'ї, сімейні зв'язки інших членів сім'ї з даною людиною (Households, Head, Other Reference Member and Relation of other Members to that Person) | |
| Типи домашніх господарств (Households by Type) | |
| Вік (Age) | |
| Сімейний стан (Marital Status) | |
| Мова (Language) | |
| Економічно активне населення (Economically Active Population) | |
| Економічно неактивне населення (Non Economically Active Population) | |
| Житлові будівлі за видами; види власності на житло; система водопостачання будівель; санітарні зручності у житлових приміщеннях; квартплата домогосподарств за житлові приміщення; види житла (Building by Type; Ownership of Living Quarters by Type; Water Supply System in Living Quarters; Toilet Facilities in Living Quarters; Tenure of Households occupying Living Quarters; Living Quarters by Type) | |
| Соціально-економічний статус (Socio-Economic Status) | |
| Класифікація використання часу (Time use) | |
| Класифікація індивідуального споживання за цілями (Classification of Individual Consumption by Purpose) | COICOP |
И7
Додаток 2
Продовження дод. 2
КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ І ЇХ ГРАДАЦІЇ,
ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ МАТЕРІАЛІВ
ВИБІРКОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ У СОЦІАЛЬНІЙ СТАТИСТИЦІ
І. Вибіркове обстеження домашніх господарств
з питань економічної активності населення,
зайнятості та безробіття
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Місце проживання | Україна в цілому, Автономна Республіка Крим і області; міське населення; сільське населення |
| Економічна активність | економічно активне населення, у тому числі: зайняте населення; безробітне населення; економічно неактивне населення. |
| Стать | жінки; чоловіки. |
| Вік | 15—19; 20—24; 25—29; 30—34; 34—39; 40—44; 45—49; 50—54; 55—59; 60—70 років; працездатний, непрацездатний вік. |
| Освіта | повна виша; базова вища; професійно-технічна; повна загальна; базова загальна; початкова загальна та не мають початкової освіти. |
| Професійні групи | законодавці, вищі державні службовці, керівники; професіонали; фахівці; технічні службовці; робітники сфери обслуговування та торгівлі; кваліфіковані робітники сільського господарства, риборозведення та рибальства; кваліфіковані робітники з інструментом; оператори та складальники устаткування і машин; найпростіші професії; які раніше не працювали. |
| Статус зайнятості | працюючі за наймом; роботодавці; члени колективних підприємств; самозайняті; безкоштовно працюючі члени сім'ї. |
| Форми господарювання | державні підприємства; колективні та орендні підприємства; кооперативи та підприємства споживчої кооперації; колективні сільськогосподарські підприємства; господарські товариства та громадські об'єднання; міжнародні організації та спільні підприємства; приватні, сімейні підприємства, фермерські господарства; самостійна зайнятість та зайнятість у окремих громадян, з них в особистому підсобному господарстві; інші форми господарювання. |
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Види економічної діяльності | сільське та рибне господарство, з них особисте підсобне сільське господарство; добувна та обробна промисловість; виробництво електроенергії, газу та води; будівництво; оптова й роздрібна торгівля, готелі та ресторани; транспорт та зв'язок; фінансова діяльність та операції з нерухомістю; державне управління; освіта та охорона здоров'я; колективні послуги; інші види економічної діяльності. |
| Тривалість робочого часу | а) нормативно встановленого: до 20 годин; 20—29; ЗО—39; 40 годин і більше; тривалість робочого часу не встановлено. б) фактично відпрацьованого: до 20 годин; 20— 29; 30—39; 40 годин і більше. |
| Причини тимчасової відсутності на роботі | щорічна оплачувана відпустка; відпустка по догляду за дитиною або з вагітності та пологів; відпустка за ініціативою адміністрації без збереження заробітної плати; хвороба чи травма, догляд за хворим; сезонний характер роботи; приступили або залишили роботу під час обстежуваного тижня; вихідні дні згідно графіку роботи; інші причини. |
| Умови тривалості робочого дня (тижня) | повний робочий день; неповний робочий день; тривалість робочого дня не встановлена. |
| Причини роботи на умовах неповного робочого дня (тижня) | були переведені на такий режим роботи за ініціативою адміністрації; не змогли знайти роботу з повним робочим днем (тижнем); не бажали мати роботу з повним робочим днем; у зв'язку з вихованням дітей, доглядом за хворими або інвалідами; за станом здоров'я; інше. |
| Причини пошуку іншої основної або додаткової роботи | не влаштовувала теперішня робота за рівнем оплати праці; у зв'язку із бажанням працювати повний робочий час; незадоволені умовами праці; у зв'язку з майбутнім вивільненням; сучасна робота не відповідає спеціальності (кваліфікації); у зв'язку з закінченням строку найму на роботу (контракту); віддаленість місця проживання від місця роботи (транспортні проблеми); інші особисті причини. |
| Склад безробітного населення за пошуком роботи | шукали роботу або намагались організувати власну справу; знайшли роботу і приступають до неї впродовж найближчих двох тижнів; знайшли роботу і чекають відповіді. |
Я8
Продовження дод. 2
Продовження дод. 2
 |
|
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Причини незайнятості | вивільнені у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією, конверсією виробництва, скорочення штатів; звільнені за власним бажанням; демобілізовані з військової строкової служби; не працевлаштовані після закінчення середньої школи, ПТУ та ВУЗу; звільнені за станом здоров'я, переходом на інвалідність; звільнені в зв'язку з закінченням строку контракту; інші причини безробіття. |
| Тривалість незайнятості | до 1 місяця; 1—3; 4—6; 7—9; 10—12 місяців; більше 1 року. |
| Тривалість пошуку роботи | до 1 місяця; 1—3; 4—6; 7—9; 10—12 місяців; більше 1 року. |
| Причини відсутності пошуку роботи | пенсіонери по інвалідності та на пільгових умовах; учні, студенти; зайняті в домогосподарстві; зневірені; сезонний характер роботи; інші. |
II. Вибіркове обстеження умов життя домогосподарствА. Характеристики домогосподарств
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Місце проживання | Україна в цілому, Автономна Республіка Крим і області; міські поселення, в т. ч.: великі міста; малі міста; сільська місцевість. |
| Розміри домогосподарств та їх демографічні характеристики | |
| Розмір домогосподарств (кількість членів) | одна особа; дві; три; чотири особи; п'ять осіб і більше. |
| Наявність дітей | домогосподарства без дітей; домогосподарства з дітьми до 18 років, в т. ч. у віці: до 3 років; до 7 років; до 14 років; до 16 років; до 18 років. |
| Кількість дорослих осіб у складі домогосподарств з дітьми | одна особа; дві; три і більше осіб |
| Кількість дітей | одна дитина; дві; три; чотири; п'ять і більше. |
| Стать та вік членів домогосподарств | діти до 3 років; 3—6 років; 7—13 років; підлітки 14—15 років; 16—17 років; чоловіки 18—29 років; жінки 18—29 років; чоловіки 30—59 років; жінки 30—54 років; чоловіки 60 років і старше; жінки 55 років і старше. |
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Кількість непрацездатних осіб в домогосподарст-вах без дітей | всі у працездатному віці; є одна особа у непрацездатному віці; є дві або більше осіб у непрацездатному віці і одна або більше осіб у працездатному віці; всі у непрацездатному віці. |
| Кількість працюючих у складі домогосподарств | є працюючі особи, в т. ч.: одна; дві; три і більше; немає працюючих осіб. |
| Житлові умови домогосподарств | |
| Тип житла, яке займає домогосподарство | окрема квартира; комунальна квартира; індивідуальний будинок; частина індивідуального будинку; гуртожиток. |
| Тип власності житла | приватне (приватизоване, куплене житло), власність кооперативу; державне; відомче; наймають у фізичних осіб. |
| Кількість кімнат у житлі | одна кімната; дві кімнати; три кімнати; чотири і більше кімнат |
| Час будівництва житла | у 40-х роках і раніше; у 50-х роках; у 60-х роках; у 70-х роках; у 80-х роках; у 1991—1995 роках; у 1996 році і пізніше. |
| Розмір житлової площі на одну особу | до 7,5 м2; 7,5—13,65 м2; понад 13,65 м2. |
| Характеристика особистих підсобних господарств | |
| Розмір площі землі, яку використовують домогосподарства | до 10 соток; 10—15; 16—50; 51—100 соток; більше 100 соток. |
| Призначення земельної площі | присадибна; садово-городня; дачна; фермерська; пайова. |
| Вид використання земельної площі | для вирощування продукції лише для власних потреб; для вирощування продукції для власних потреб і для продажу; здається в оренду; лише для відпочинку; інше. |
Б. Характеристики умов та рівня життя домогосподарств
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| Структура сукупних ресурсів домогосподарств | грошові доходи, у т. ч.: оплата праці; доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості; доходи від продажу сільськогосподарської продукції; доходи від продажу особистого і домаш- |
211-344
 | |||
 |
Закінчення дод. 2
| Класифікаційні ознаки | Градації класифікаційних ознак |
| нього майна; доходи від продажу нерухомості; доходи від власності (дивіденди від акції та інших цінних паперів, відсотки по вкладах, доходи від здачі внайми нерухомості тощо); пенсії; стипендії; допомоги, у т. ч.: допомога по безробіттю; допомога малозабезпеченим сім'ям; допомога на дітей; інші допомоги; грошова допомога від родичів та інших осіб; аліменти; інші грошові допомоги; вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель; пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива; пільги на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту, зв'язку; грошова оцінка допомоги від родичів та інших осіб продовольчими товарами; використання заощаджень, позики, повернені домогосподарству борги. | |
| Структура грошових витрат домогосподарств | споживчі витрати: а) продовольчі товари, в т. ч. за групами: м'ясо і м'ясопродукти; молоко і молочні продукти; яйця; риба і рибопродукти; цукор і кондитерські вироби; олія та інші рослинні жири; картопля; овочі і баштанні; фрукти, ягоди, горіхи, виноград; хліб і хлібні продукти; інші продукти харчування; харчування поза домом; б) алкогольні напої; в) тютюнові вироби; г) непродовольчі товари, в т. ч. за групами: одяг, тканини, взуття; меблі, килими, товари культурно-побутового призначення; предмети гігієни та медикаменти; транспортні засоби, запчастини до них, пальне; інші непродовольчі товари; д) послуги, в т. ч. за видами: житлово-комунальні; побутові; культури, відпочинку та спорту; освіти, навчання та дошкільного виховання; медичні та санаторно-курортні; транспорту та зв'язку; інші; витрати на особисте підсобне господарство; грошова допомога родичам, іншим особам; купівля нерухомості; будівництво житла та інших будівель; купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків; аліменти; податки, збори, внески; інші витрати. |
| Середньодушові грошові витрати на місяць | до 30,0 грн.; 30,1—60,0; 60,1—90,0; 90,1—120,0; 120,1—150,0; 150,1—180,0; 180,1—210,0; 210,1— 240,0; 240,1—270,0; 270,1—300,0; понад 300,0 грн. |
Додаток З
Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |