КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА РАНГОВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ КЕНДАЛА
У кожну клітинку шпальти Rf заносяться числа, що показують число рангів Ry , розташованих нижче даного рядка, але перевищують ранг Ry , що знаходиться в даному рядку. Так, у першому рядку таблиці знаходиться Ry =2. З семи рангів, розташованих нижче цього рангу, шість (3, 5, 4, 6, 8, 7) перевищують його по величині, тому в першу клітинку шпальти R, записується число 6. В другому рядку знаходиться Ry =1, усі шість рангів, що розташовані нижче, більше 1, отже, у другу клітинку шпальти записується число 6. Аналогічно визначаються числа для інших клітинок шпальти Rt. У шпальту R] заносяться числа, що показують кількість рангів Ry , які розміщені нижче даного рядка і величина котрих менше рангу Ry у даному рядку. Меншим за ранг 2 є тільки ранг, що дорівнює 1, тому в першу клітинку шпальти R\ заноситься число 1 і т. д. На практиці застосовуються дві формули розрахунку коефіцієнта кореляції рангів Кендала: 2)т = - ■п(п-\у Для розглянутого приклада обидві формули дають близькі за значенням результати: 1} -^1)-1 = °'857; Якщо досліджувані розподіли містять багато зв'язаних рангів, то, як і при розрахунку коефіцієнта Спірмена, цей факт варто враховувати, і тоді формула коефіцієнта Кендала набирає вигляду:
и-і)-Т; 10,5/1 (n-l)- де tx, ty — число зв'язаних рангів у групах змінних х і у. Коефіцієнт кореляції рангів Кендала приймає значення від -1 до 1. Значення 1 свідчить про наявність функціональної прямої залежності, -1 — про функціональну зворотну залежність, 0 — про відсутність залежності між ознаками. Для перевірки істотності зв'язку між ознаками необхідно фактичне значення коефіцієнта Кендала зіставити з його критичним значенням, величина якого знаходиться за формулою: 2(2я + 5) Кр 2к де zKp — критична точка, що знаходять з таблиці функції Лапласа по рівності Ф(гкр) = (1 - а) / 2. Для значимості а = 0,05 значення Ф(гкр) = (1 - 0,05) / 2 = 0,475. По таблиці (дод. 10) знаходимо zKp = 1,96. Знайдемо критичне значення коефіцієнта Кендала для розглянутого приклада:
2(2-8 + 5) 9-8(8-1) ~ У зв'язку з тим, що фактичне значення коефіцієнта Кендала т= 0,821 більше критичного значення Ткр = 0,566, варто зробити висновок про істотність зв'язку між рівнем доходу респондентів і оцінкою ними свого рівня життя.
Нерідко в дослідженнях постає потреба порівняти не два ряди ранжованих значень ознак, а більше їх число. Зокрема, ця задача виникає при використанні того або іншого варіанта методики експертних оцінок, коли потрібно оцінити узгодженість думок експертів по цих методиках. У цьому випадку для виміру зв'язку між довільним числом ранжованих перемінних використовується коефіцієнт множинної рангової кореляції W, що обчислюється за формулою: У даному прикладі за об'єкти, що ранжуються, взято причини, які на думку респондентів ускладнюють життя їхніх сімей (п = 10), а в якості перемінних — групи респондентів із різним рівнем се-редньодушових доходів (к = 3). З таблиці Rk = YRk/n= 165/10= 16,5. \
12-586,5 32-10(102-1)
к2п(п2-\) де к — кількість перемінних; п — кількість об'єктів; R^ — сума значень рангів за всіма змінним в рядку; Rt = ТЯкІп — середнє арифметичне значення рангів. Як приклад оцінимо узгодженість думок респондентів із різним рівнем середньодушових доходів про причини, що ускладнюють життя їхніх сімей (табл. 15.7). Таблиця 15.7 РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА МНОЖИННОЇ КОРЕЛЯЦІЇ РАНГІВ
Значимість зв'язку між ознаками перевіряється за критерієм X2, що для коефіцієнта множинної кореляції розраховується за наступною формулою: 12=- кп(п + \) Для розглянутого прикладу: 2_ 12-586,5 _ 1 3-10(10 + 1) Критичне значення %2 для а = 0,05 і числа ступенів свободи £ = п-1 = 10-1=9 дорівнює 16,92. Фактичне значення 21,33 підтверджує наявність значимого зв'язку між ознаками. Отримане значення коефіцієнта множинної рангової кореляції свідчить про достатньо високу узгодженість респондентів з питання про ступінь впливу різноманітних причин на погіршення життя їхніх сімей. На практиці часто виникає необхідність оцінити зв'язок між ознаками, з яких деякі вимірювані на метричній шкалі, а інші на порядковому або номінальному рівні виміру. Ця задача вирішується за допомогою обчислення бісеріального коефіцієнта зв'язку, за умови що значення якісних ознак будуть зведені до альтернативного вигляду. Розглянемо методику розрахунку бісеріального коефіцієнта зв'язку на прикладі оцінки зв'язку між освітою респондентів і їхнього рівня доходу (табл. 15.8). У таблиці ознака «рівень освіти» зведена до двох альтернативних значень. У першу групу включені всі респонденти, що мають рівень освіти вищий за середню загальну освіту, у другу — з освітою не вищу за середню. Значення результуючої ознаки, які вимірювані на інтервальній шкалі, утворюють два ряди розподілу уи й уОІ, що характеризують розподіл респондентів із різною освітою за рівнем доходу. Потрібно оцінити напрямок і величину зв'язку між рівнем доходів респондентів і їхньої освітою.
Таблиця 15.8
|