Обговорення головних теоретичних положень. Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ)

Для введення поняття «дикція» в систему педагогічної майстерності доцільно пояснити схему (назвати чотири елементи педагогічної май­стерності (ПМ), виокремити дві групи педагогічної техніки (ПТ), пе­релічити компоненти зовнішньої техніки (ЗТ), техніки мовлення (ТМ), до складу якої належить дикція

Аналіз схеми сприяє усвідомленню ролі дикції в діяльності вчителя

Дикція як чітка вимова звуків, слів, фраз є фундаментом професій­ного звучання мовлення вчителя

її роль допомагати учням правильно сприйняти мовлення педагога, слугувати прикладом мовлення для учнів, забезпечувати створення позитивного іміджу вчителя (вади дикції можуть бути об'єктом нега­тивного ставлення дітей)

У роботі з удосконалення дикції важливо знати будову мовного апарату й особливості функціонування окремих його органів До органів артикуляції належать губи, язик, щелепи, зуби, тверде й м'яке піднебін­ня, маленький язичок, гортань, задня стінка глотки (зів), голосові зв'яз­ки 3 них тренуванню піддаються язик, губи, м'яке піднебіння, маленький язичок і нижня щелепа

Удосконалення дикції пов'язане передусім із відпрацюванням арти­куляції — руху органів мовлення Артикуляція — дія мовного апарату, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки Узгоджена й енер­гійна робота всіх м'язів, що беруть участь у мовленнєвому процесі, за­безпечує ясність і чистоту мовлення Існує спеціальна система вправ для розминки мовного апарату і для відпрацювання артикуляції кож­ного голосного та приголосного її називають артикуляційною гімнасти­кою або артикуляційною зарядкою Артикуляційна гімнастика — удоско­налення дикції шляхом відпрацювання артикуляції

Недоліки дикції можуть бути органічного походження вади язика (коротка вуздечка — перетинка під язиком, — яка не дає можливості чітко вимовляти звук [р]), надто високе піднебіння (утруднення під час вимовляння приголосних), великі щілини між зубами (що усклад­нює вимову шиплячих і свистячих приголосних) При недоліках органіч­ного походження навчальне тренувальні вправи зазвичай неефективні, потрібне медичне втручання (операція вуздечки, використання спе

ціального приладу для виправлення зубів, зондів для надання правиль­ного положення язику при вимовлянні певних звуків).

Недоліки неорганічного походження — наслідок неуважності до­рослих до мовлення дитини вдома і в школі. До таких недоліків нале­жать гаркавість, сюсюкання, шепелявість, млявість або неясність мов­лення, скоромовка, вимова «крізь зуби», «з'їдання» окремих приголос­них, закінчень слова.

Поради щодо того, як позбутися неорганічних вад (шепелявості, сюсюкання, гаркавості та гугнявості), містить книжка Б. Буяльського, (див. список рекомендованої літератури).

Робота з теоретичним матеріалом може бути організована як опра­цювання тестів, обговорення з групою значення опорних понять, з'ясу­вання сутності зазначених у плані питань, її можна й не виділяти в окрему частину заняття, а організувати як коментар до вправ.