КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ПРИКЛАДИ РЕЦЕПТА АБО ФОРМУЛЮВАННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ
Інтерференцтерапія -це метод використання з лікувальною метою інтерференційних струмів, які утворюються всередині тканин внаслідок накладання один на одного двох змінних струмів однакової амплітуди, але різних частот. Під час процедури на тіло пацієнта накладають 2 самостійних пари електродів таким чином, щоб перехрест силових ліній струму всередині тканини був по можливості в ділянці патологічного процесу. В методиці застосовують змінні синусоїдальні струми з частотами в межах від 3000 до 5000 Гц. При цьому струм, що подається з однієї пари електродів має незмінну частоту, наприклад 4000 Гц, а з другої пари – частоту, яка відрізняється від частоти 1-ї пари на 1-100 Гц, наприклад 3900 Гц, причім різницю частот можна регулювати у зазначених вище межах. Усередині тканин ці 2 самостійних струми накладаються один на одного і внаслідок інтерференції виникає активно діючий струм. При цьому висока частота застосовується лише для полегшення проходження струму в тканини, а діючим фактором є різниця частот струмів, що перехрещуються в тканинах. Отже, зазначені вище імпульсні струми утворюються всередині тканини і цим інтерференцтерапія відрізняється від ампліпульстерапії. При співпадінні частот двох струмів, що накладаються в тканині утворюються коливання з великою амплітудою, які в подальшому змінюються на коливання з малою амплітудою. Виділяють 2 форми коливань:
Змінні струми вільно проходять углиб тканин, не спричиняючи неприємних відчуттів. Це забезпечує м’яку дію і добру переносимість процедури. Пройшовши під шкіру струм рухається в напрямку найменшого опору до протилежного електрода, в першу чергу по м’язовому шару і судинах, де два струми зустрічаються і утворюють так звану пульсацію («биття»). Виникають м’язові скорочення, що супроводжуються відчуттям легкої вібрації. Поліпшується крово- і лімфообіг, утворюються БАР, підвищується обмін речовин. Провідна дія цього струму – поліпшення системи периферичного кровообігу. В зв’язку з слабким збуджуючим впливом інтерференційних струмів до них досить швидко виникає звикання. Болевгамовуюча дія цього струму в порівнянні з діадинамічними та іншими низькочастотними струмами слабша. В цілому, лікувальна дія інтерференційних струмів поступається дії інших методів низькочастотної терапії. Тому, інтерференцтерапію застосовують головним чином в гострому періоді хвороби, деколи в підгострому. При хронічному і, особливо, в’яло перебігаючому процесі ці струми малоефективні або неефективні взагалі. Тому, ці струми комбінують з іншими методами електротерапії (діадинамотерапія, лікувальний електрофорез та ін.) та фізіотерапії (масаж, ЛФК, парафінолікування, озокеритолікування, ультразвукова терапія, мікрохвильова терапія).
|