В чому полягає внесок античної філософії в розвиток філософського знання

На грунті античної культури вперше з'явилися і почали розвиватися категорії наукового мислення, великий внесок античності в розвиток астрономії, теоретичної математики. Саме тому антична філософія і наука зіграли настільки важливу роль у виникненні науки нового часу, розвитку техніки. У цілому ж культура античності стала основою для подальшого розвитку світової культури. Антична філософія внесла винятковий внесок у розвиток світової цивілізації. Саме тут зародилася європейська культура і цивілізація, тут початок західної філософії, майже всіх її останніх шкіл, ідей і представників, категорій, проблем.

Філософія почалася з пошуку відповідей на питання, вже поставлений до неї в міфології, - про походження світу. Філософія сформувала його в більш чистому теоретичному вигляді і зуміла знайти принципово нове рішення з допомогою вчення про першооснову. Антична философия дала 3 основні підходи про вивчення свідомості. Матеріалізм виник в давньогрецькому світі.

Атомістична теорія пояснювала явища природи природними причинами, і звільняла людей від міфологічного страху. Демокріт казав, що світ не створений богами.

Антропологічний переворот в античній філ.. зробив Сократ. Його вислів – пізнай самого себе.

Сформулювався філософський ідеалізм – Платон. Арістотель- суб’єктивний ідеалізм. Він склав поняття категорій, створив логіку – як метод пізнання світу, був першим античним вченим, який створив систематичну науку про природу - фізики, заклав основи формальної логіки як науки про форми і закони правильного мислення.

У атомістичні навчаннях Демокріта (460-370 рр.. До н.е.) була висунута ідея множинного першооснови, яка дозволила мислити рух, виникнення і знищення речей. Демокріт виходив з того, що не тільки буття, але і небуття існують. При цьому він представляв буття у вигляді атомів (найдрібніших, неподільних, невидимих частинок), а небуття як порожнечу. Рухом атомів Демокріт пояснював ті властивості чуттєвого світу, які елеати оголосили порожній видимістю - мінливість всіх предметів і явищ.

Грецька філософська думка має свої етапи народження, розквіту і занепаду. На першому, досократовской, етапі грецька філософська думка носить космоцентріческій характер і зберігає спочатку риси міфології. Разом з тим філософи роблять значний крок від міфології до філософії намагаючись побудувати моноелементарную модель буття, яка однак базується не на доказах своїх тверджень, а на висловах, що особливо яскраво проявляється у Геракліта. На цьому етапі відбувається становлення філософської категоріальної системи.
Після відкриття природи як об'єкта філософії стало можливим поставити питання про людину, а потім про Бога.