Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



В чому полягає внесок філософії Середньовіччя в духовний розвиток суспільства

Читайте также:
  1. А. Шопенгауер як засновник ірраціональної некласичної філософії
  2. Аксіома 1: Розвиток (еволюція) системи визначається деякою ціллю й інформаційними ресурсами системи, її інформаційною відкритістю.
  3. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  4. Бюджетний федералізм як чинник становлення громадянського суспільства
  5. В чому полягає внесок античної філософії в розвиток філософського знання
  6. В чому полягає методологічна функція соціології? Розкрійте її.
  7. В чому полягає пізнавальна функція соціології? Опишіть її.
  8. В чому полягає протилежність матеріалізму та ідеалізму. Види ідеалізму
  9. Взаємодія природи та суспільства

Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на внутрішньому, духовному. Спасіння душі для неї має не лише індивідуальний сенс: рятуючи себе, людина, по-перше, збільшує світовий потенціал добра та світла, а, по-друге, сприяє поверненню світу до того стану, в якому він перебував до гріхопадіння. Людське життя набуває цільового спрямування, а історія — часового виміру, оскільки все людство напружено очікує другого пришестя Христа. Бог створює світ із нічого, і тому останній весь час перебуває на межі буття і небуття. Світ існує лише тому, що Бог тримає його у своїй "десниці". Створений світ не впливає на Бога, оскільки Бог—це духовна сутність, абсолют усіх абсолютів, сукупність усіх можливих досконалостей. З цієї причини Бог постає для людини неосяжним і принципово позарозумовим (задум Божий невідомий); Бог лише із власного милосердя та любові може відкрити себе людині, і це відбулося, коли Він послав на Землю свого сина—Ісуса Христа. З іншого боку, кожна людина несе в собі "іскру Божу ", тому шлях до Бога лежить через духовне самозаглиблення та самозосередження і, врешті-решт, через самовдосконалення. Відповідно й розуміння природи, моралі, людських життєвих обов'язків визначали винятково релігійні догмати (вихідні незмінні положення).

Важливішою темою середньовічної філософії була тема відношення Бога та створеного ним світу. Особливо активно розроблялася ця тема так званою схоластикою (XI—XVI ст.), яка ставила своїм завдан­ням раціональне обґрунтування віри. Це вже певною мірою сприяло виправданню людському розуму, ви­знанню його ролі в пізнанні, хоча це спочатку обме­жувалося сферою релігійних догматів віри. В цей час знання розглядалося як абсолютне, незмінне, як "бо­жественне одкровення". Джерелом всіх знань вважа­лася Біблія. Процес пізнання зводився до процесу викладання, передачі знання Біблії від знаючих до незнаючих. Під наукою розумівся зміст Біблії, під вивченням — засвоєння давно знайденого людством знання. Метою пізнання була перебудова душі за до­помогою слова Божого.

 


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 23; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
В чому полягає внесок античної філософії в розвиток філософського знання | Визначте Провідні риси філософії доби Відродження
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты