Свідомість і мова. Чи тотожні поняття «мова» і «мовлення»? Хто з видатних лінгвістів доводив єдність мови і мислення?

из конспекта:

Керуюча функція свідомості пов*язана з мовленням. Теорія мовленнєвих актів: у словах є програма дій і певна мета. Мовлення виконує такі функції:
- функція об*єктивації думок – вираження думки, свідомості словами за допомогою мови. Матеріалізація думок.

- Без мовлення неможливе абстрактне мислення, мислення поняттями, не чуттєвими образами.

Поняття існують тільки у словах : номінативна функція – називати, оформлювати у поняттях.

- пізнавальна функція: дізнатися про те, що відкрито до нас. у слові якусь особливість, властивість предмету можна від нього відволікти і закріпити.

- комунікативна функція мовлення;

- акумулятивна функція – знання накопичуються та закріплюються мовою.

- експресивна функція мови – виражає не тільки думки, а й емоції, ставлення.

- навіююча (внушающая) – вплинути думкою, словом.

Мова і мовлення (своими словами):

мова – це знакова система, що виникла на певному рівні розвитку людства. основною одиницею мови є слово, за яким можуть бути закріплені різні значення.

мовлення – це психічний процес, процес спілкування людей між собою, впливу один на одного та на себе, вираження себе, та ін., що відбувається за допомогою мови.

Проблемами мови і мислення займалися: Олександр Потебня, Людвиг Вільгенштейн, Жан Піаже, Клод Левістрос, Хомський (американський лінгвіст), Михайло Бахтін. Фройд ы Юнг також займалися проблемами мовлення.

(найти в инете четко по вопросу не могу, но эти фамилии записаны у меня в конспекте на этой теме, думаю, то. от себя я бы еще написала Выготского, хотя, может он и не сюда)

№29 В чому полягають труднощі філософського вирішеня проблеми свідомості?
Свідомість - це здатність суб'єкта відображати дійсність і самого себе в ідеальних образах, створювати свій внутрішній духовний світ і мову, на якій відображається його зміст.
Пізнати, описати, визначити поняття свідомості дуже важко, оскільки вона, свідомість, не існує як окремий предмет або річ.Свідомість завжди суб'єктивната завжди предметна (вона ніколи не буває порожньою). Також свідомістьвільна, вона відображає властивості оточуючого світу, проте сама не має цих властивостей. І головне: в свідомості не діють закони об'єктивного світу.
В історії філософії проблема свідомості має два рівнісвого рішення. Перший полягає в описі способів, за допомогою яких об'єкти перебувають у свідомості, існують в ній. Філософською мовою -це опис феномена свідомості. Другий - має на меті пояснити, як можлива сама свідомість тобто пояснити сам феномен свідомості.
Кожна епоха мала свої уявлення про те, що таке свідомість. Те що ми називали свідомістю в одній епосі, могло не визнаватися такої в інший. Уявлення про свідомість тісно пов'язані з панівними світоглядними настановами: в античності - космоцентризм, середньовіччя - тоецентрізм, в новому часі - антропоцентризм. Кожен з даних світоглядних установок формували різне розуміння свідомості.