Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вплив на довкілля мартенівського виробництва сталі.




Читайте также:
  1. Активний вплив на проблему
  2. Аналіз обсягів виробництва і реалізації Початковим етапом аналізу є оцінка обсягів і структури виробництва продукції.
  3. Аналіз факторів, що впливають на процес лазерного формоутворення
  4. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  5. Аудит впливу енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище.
  6. Виконання вправ на розвиток уміння виразного мовлення як засобу педагогічного впливу
  7. Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
  8. Виробництво цементу. Вплив на навколишнє середовище.
  9. Витрати виробництва \ вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.
  10. Відношення „контроль - вплив" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.

З усіх пилогазових викидів із сталеплавильних агрегатів найбільша кількість припадає на мар­тенівські печі: 90% оксидів сірки, 85% оксидів азоту та 75% пилу. На одну тонну садки в мартенівських печах при опаленні їх при­родним газом утворюєтьсявід 1000 до 4000 м3/год газу, який має на виході з печі температуру 700-800°С. Хімічний склад газу залежить під виду використаного палива, складу шихти та технології плав­ки. В ньому містяться оксид та діоксид вуглецю, оксиди азоту та сірки, кисень, водень, азот, водяна пара та деякі інші речовини. Кількість оксидів сірки залежить від виду використаного палива і при опаленні коксодоменним газом може досягати 800 мг/м3.

Окрім газоподібних домішок, газ, що виділяється, містить значні кількості пилу - до 15 г/м3. Мартенівський пил складається в основ­ному з оксидів заліза (близько 88%). Крім цього, в ньому містяться оксиди алюмінію, марганцю та інших речовин, що входять до скла­ду шихти; оксиди заліза надають газу коричневого кольору.

В мартенівських цехах є і неорганізовані джерела потраплян­ня пилу в довкілля. Наприклад, в повітрі міксерного відділення вміст пилу доходить до 13 г/м3; в місці розвантаження сипких матеріалів па шихтовому подвір'ї 250-450 мг/м3; в люнкеритному пристрої в розливальному прольоті 100-160 мг/м3. Виділений з мартенівської печі газ перед викидом в атмосферу підлягає обов'язковій очистці. Пе­ред очисткою газ охолоджують в котлах-утилізаторах до 220-250°С.

Стічні водив процесі виробництва сталі утворюються при очистці газів мартенівських печей, охолодженні та гідроочистці виливниць, пристроїв безперервного розливання сталі та обмивання котлів-утилізаторів. При скидах забруднених стічних вод металургійних підприємств у водоймищі збільшується кількість завислих часток, значна кількість яких опадає поблизу місця скиду, підвищується тем­пература води, погіршується кисневий режим, від виносу з водою мастильних продуктів з прокатних цехів утворюється масляна плівка на поверхні водоймища. Потрапляння шкідливих речовин може при­звести до загибелі водних організмів та порушення природних про­цесів самоочищення водоймищ. Шкідливий вплив на людей, тварин, макро- та мікроорганізми, рослинний світ мають багато металів, їх сполуки та інші неорганічні речовини, що містяться в стічних водах металургійних підприємств.



 

29.Конверторний спосіб виплавки. Вплив на довкілля

Конверторний спосіб. Суть конверторного способу полягає в тому, що через рідкий чавун, залитий у конвертор, продувається повітря, кисень якого окислює вуглець та домішки.

Конвертор яв­ляє собою стальну посудину грушоподібної форми, викладену всередині вогнетривкою кладкою завтовшки 275…400 мм (рис.1).

 

 
 

 

 


Мал. 1. Конвертор(вертикальний розріз)

У верхній частині кон­вертора є горловина І. Серед­ня частина конвертора опере­зана зовні стальним кільцем. До кільця приєднано дві цапфи, які спираються на колони, встановлені на фундаменті. Через порожнисту цапфу 2 в конвертор надходить повітря з повітропроводу. На кінці дру­гої цапфи 3 насаджене зубчас­те колесо, з'єднане з зубчатою рейкою 4. Рейка переміщуєть­ся від електродвигуна або гідропривода. Під час руху рейки конвертор повертається на потрібний кут, набираючи горизонтального, вертикаль­ного або похилого положення. В нижній частині конвертора є змінне днище 5, зроблене з вогнетривкої цегли. У днищі є канали, в яких запресовано труби - фурми 6. Через фурми в конвертор вду­вається повітря.



Для заливання чавуну і завантаження добавок конвертор по­вертають у горизонтальне положення, трохи нахиляють вниз гор­ловиною (рис.2 а) і заливають таку кількість чавуну, щоб рівень його був нижче рівня фурм. Потім починають вдувати по­вітря, повільно повертаючи конвертор. Тиск повітря поступово збільшують, доводячи до 0,25 МПа (2,5 ата) при вертикальному положенні конвертора (рис.2 б).

При продуванні внаслідок активного зіткнення рідкого ча­вуну з киснем повітря відбувається процес окислення (вигоряння) домішок.

Після закінчення процесу конвертор нахиляють у горизонталь­не положення, а потім припиняють дуття. Після цього перевіряють склад одержаної сталі і виливають її в ківш.

Існує два види конверторного процесу: кислий – бесемерівський, основний – томасівський та кисневоконверторний.

Бесемерівськіш процес одержання сталі, що його відкрив англ­ійський винахідник Г.Бессемер у 1855 р., здійснюється в конверто­рах, внутрішня кладка яких зроблена з кислої вогнетривкої цегли - динасу. Суть цього процесу полягає в тому, що кисень повітря, яке вдувається через рідкий чавун, окислює його домішки і при реакціях з інтенсивним перебігом утворюється така кількість тепла, якої цілком досить для перетворення чавуну на сталь протягом 10-13 хв. Вихідним матеріалом для ведення процесу є переробний чавун. Про­цес у бесемерівському конверторі поділяють на три періоди.

Перший період - окислення основної маси рідкого заліза, а та­кож кремнію, марганцю та вуглецю киснем повітря, яке вдувається. Активне окислення відбувається за рахунок кисню закису заліза FеО, який утворюється у великій кількості при горінні заліза.



Другий період характеризується активним окисленням вугле­цю за реакцією:

FеО + С = СО-Q

Третій період. Коли треба виплавити сталь з дуже малим вмістом вуглецю, то процес вигоряння вуглецю продовжують. Фа­кел полум'я зменшується, з'являється бурий дим - ознака горіння заліза з утворенням FеО; це триває 1-2 хв., і процес продування за­кінчується.

Конвертор нахиляють у горизонтальне положення, подаван­ня повітря припиняють. Проте сталь ще не можна вважати гото­вою, бо в ній розчинена велика кількість FеО

Томасівський процес одержання сталі, дає можливість переплавляти чаву­ни з високим вмістом фосфору (до 1,5-2,5%) і низьким вмістом кремнію (від 0,2 до 0,9%). На відміну від бесемерівського, томасівський кон­вертор викладено не кислим, а основним вогнетривом - доломітом.

Перший період - окислення кремнію, марганцю, заліза. Реакції проходять так само, як у бесемерівському процесі, але через те, що кремнію в томасівському процесі небагато, цей період закінчується раніше.

Другий період характеризує окислення вуглецю за реакцією

FеО + С = Fе+СО-Q (1)

Третій період - вигоряння фосфору (частково за рахунок вільного кисню, але головним чином за рахунок кисню FеО.

КИСНЕВИЙ КОНВЕРТЕР з верхнім продуванням. 1 - сталевий кожух; 2 - вогнетривке футерування; 3 - киснева фурма; 4 - завалення флюсу; 5 - легуючі добавки; 6 - льотка; 7 - ківш; 8 - заготівка; 9 - дріт; 10 - безшовна труба; 11 - блюм; 12 - балка; 13 - толстолистовая сталь; 14 - листова заготівка (сляб); 15 - листовий прокат.


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 52; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты