Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої діяльності. В Україні, де протягом ба­гатьох десятиріч панувала позаринкова система господарювання, що виключала офіційне визнання банкрутства як економічного явища, нема загальновизнаної вітчизняної методики визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим доводиться користуватися зарубіжними методичними підходами, в основу яких покладено факторні моделі прогнозування банкрут­ства підприємств та організацій.Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства (організації). Вона передбачає обчис­лення спеціального коефіцієнта Z і має такий формалізований вигляд: Z = -0,3877 - 1,0736*Кзл + 0,579q_пк, де k_m — коефіцієнт загальної ліквідності; q_nK — частка позико­вих коштів у загальній величині пасиву балансу.

За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання є дуже малою за будь-якого від'ємного значення коефіцієнта Z і великою — за Z > 1.

Більш обгрунтованою та більш поширеною є п 'ятифакторна модель Альтмана.

Індекс Альтмана «Z» розраховується за формулою:

Z = 3,ЗК, + 0,99К₂ + 0,6К₃ + 1,4К₄ + 1,2К₅, де 3,3; 0,99; 0,6; 1,4 і 1,2 — коефіцієнти регресії, що характери­зують міру впливу на індекс «Z»; К, — характеризує прибутковість основного та оборотного ка­піталу; визначається діленням суми балансового прибутку на за­гальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;

К₂ — відображає дохідність суб'єкта господарювання і роз­раховується як співвідношення чистої виручки від реалізації про­дукції і загальної вартості активів підприємства (організації); К₃ — визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відно­шення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів); K₄ — відображає рівень чистої прибутковості виробництві (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого при< бутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільової-; фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість ак­тивів фірми;

К₅ — характеризує структуру капіталу та визначається як відношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб'єкта господарювання.

Для визначення ймовірності банкрутства того чи того суб'єкта господарювання розрахунковий індекс «Z» необхідно порівняти з критичним його значенням.

Тести

Абсолютний ефектхарактеризує загальну чи питому його величину, яку має підприємство від своєї діяльності протягом пев­ного часу.

Абсолютний рівеньхарактеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством у поточному періоді. Він визначається обчисленням узятих для його вимірювання показників без їх порівнювання з відповідними показниками ана­логічних виробів.

Авансований капітал (від франц. avancer—виплачувати наперед)—це грошова сума, яку власник вкладає у певне під­приємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання зи­ску (прибутку).

Автоматизований контроль — перевірка якості прямим застосуванням автоматичних пристроїв (включаючи промисло­вих роботів) без участі людини як під час технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу.

Автоматичність — економічно обгрунтоване увільнення людини від безпосередньої участі у ви­конанні операцій виробни­чого процесу.

Агентування— форма господарювання, за якої агент (посе­редник) діє від імені та в інтересах виробника чи споживача (в узагальненому розумінні — принципала).

Актив балансу — перша частина бухгалтерського балансу підприємст­ва, в якій відображено майно за складом і розміщенням.

Активний контроль — контроль якості безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу (його обробки) за допомогою спеціальних контрольних пристроїв, вмонтованих у технологічне устаткування (автоматичних індикаторів, вимірю­вальних головок, ізотопних, індукційних та інших приладів).

Акцизний збір— це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включається в їхню ціну. Він обчис­люється у відсотках до обороту або у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції за єдиними на всій території України став­ками.

Акціонерне товариство— підприємство, яке створене на засадах уго­ди юридичними та фізичними особами шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого поділе­ний на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відпові­дальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акція — цінний папір без визначеного терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонер­ного товариства, підтверджує членство в ньому та право на участь в управлінні таким товариством і одержання части­ни прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація— процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції, що виробляється, з метою її пов­ного відшкодування.

Асортимент— сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-еконо-мічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктив­ністю, дизайном тощо).

Асоціація— форма договірного об'єднання підприємств та інших під­приємницьких структур з метою постійної координації підприємницької діяльності.

База даних заведено називати сукупність даних, матері­алів чи творів, систематизованих у формі, яку «читає» машина. Усі бази даних охороняються авторським правом.

Баланс нетто— бухгалтерський баланс, який не включає регулюючі статті.

Баланс-бруто — бухгалтерський баланс, який включає регулюючі статті.

Балансовий прибуток— загальна сума прибутку підприємства за всі­ма видами діяльності, яка відображається в його балансі.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — сприяння співробі­тництву центральних банків світу і здійсненню міжнарод­них фінансових операцій;

Банкрутство-неспроможність юр. особи -суб"єкта підприємницької діяльності, пов"язана з недостатністю активіі у ліквілній формі, задовольнити у встановлений для цього строк пред"явлені з боку кредиторів вимоги і виконати забов"язання перед бюджетом.

Безпатентна ліцензія-об'єктом є незахищені патентами тех­нічні досягнення, «ноу-хау», ви­робничий досвід тощо.

Безперервність — мінімізація перерв у струк­турі технологічного циклу в дискретному виробництві з допомогою синхронізації операцій, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом.

Бізнес- будь- яка діяльність за умов ринкової економіки, яка задовольняє потреби споживачів і забезпечує прибуток субєкту такої діяльності.

Бізнес-план (БП)— письмовий документ, в якому викла­дено сутність і способи реалізації підприємницької ідеї, охарак­теризовано ринкові, організаційні та фінансові аспекти майбут­нього бізнесу й особливості управління ним.

Брокер — посередник за укладення угоди (підписання договору). Головним завданням брокера є зведення продавця з покупцем і допомога в досягненні між ними необхідної домов­леності.

Валова виручка— повна сума грошових надходжень від реалізації то­варної продукції, робіт, послуг і матеріальних цінностей.

Валова продукція— вартісний показник, який характеризує загальний показник промислово-виробничої діяльності підприємства. До її складу включають: готову продукцію; напівфабрикати, які відпускаються на сто­рону; вартість промислових робіт і послуг; залишки незавершеного вироб­ництва, інструментів і приладів.

Валова продукція— показник її обсягу, який, крім еле­ментів, що входять до складу товарної продукції, включає та­кож зміну залишків незавершеного виробництва, вартість сиро­вини та матеріалів замовника (давальницької сировини) і деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.

Валовий прибуток — це різниця між виторгом та виробни­чими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулю­ванням за неповними витратами).

Валові капітальні вкладення— це загальна сума од­ночасних витрат капіталу на просте й розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструк­тури.

вартість напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону.

Вексель — особливий вид цінних паперів, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) повернути після настання строку певну суму грошей власнику векселя.

Велике підприємство— суб'єкт господарювання, який виробляє або велику частку загального обсягу виробництва галузі, або вважає­ться великим за розміром (кількість зайнятих робітників чи акціоне­рів, обсяг реалізації, розмір активів, прибуток), або якому притаманні обидві ознаки.

Вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз), щопередбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурен­тоспроможності продукції, вимог споживачів, методів фор­мування попиту і каналів просування товарів.

Виключна ліцензія- передає ліцензіату права виключного користування об'єктом, але залишає за ліцензіаром право використовувати технічне рішення

Винахід-це результат творчої діяльності люд в будь- якої галузі промисловості.

Виробнича діяльність— обґрунтування обсягу ви­пуску продукції згідно з потребами ринку, узгодження про­грами випуску виробів (виробничої програми) і виробничої потужності підприємства, забезпечення виробництва необ­хідними ресурсами, дотримання оперативно-календарних графіків виготовлення продукції.

Виробнича інфраструктура—комплекс галузей господарства, які обслуговують сферу матеріального виробництва.

Виробнича потужність— максимально можливий випуск продукції у номенклатурі та асортименті при повному використанні виробничого об­ладнання та виробничих площ з урахуванням застосування передової тех­ніки виробництва і наукової організації праці.

Виробнича потужність підприємствахарактери­зує максимально можливий річний випуск продукції (ви­конання робіт, надання послуг) з урахуванням попиту ринку, необхідних номенклатури, асортименту та якості за умови якнайповнішого використання устаткування і виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.

Виробнича структура-інтегрований склад підрозділів, де відбуваються відповідні виробничі процеси.

Виробничий процес— сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали та напівфабрика­ти перетворюються на готову продукцію.

Виробничі запаси — запаси сировини, основних і до­поміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструмен­тів, господарського приладдя та інших подібних предме­тів, що швидко спрацьовуються;

Виробничі фонди — сукупність засобів виробництва, які має підприємство для здійснення процесу виробництва. До складу виробничих фондів входять основні та оборотні фонди.

Виробничо- технічна структура оборотних фондів-співвідношення окремих елементів і стадій функціонування цих фондів.

Висококваліфіковані робітники— робітники з терміном фахової підготовки понад 2—3 роки та великим практичним досвідом, які можуть виконувати найскладніші та найвідповідаль­ніші роботи.

Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які здійснено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди.

Відносний рівень якостіокремих видів нової продукції визначається порівнюванням їх техніко-експлуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості найліпших аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків.

Вільні ціни—це ціни, що визначаються підприємством (організацією) самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни через антимонопольну полі­тику, регулювання умов оподаткування і кредитування для окремих груп підприємств.

Внутрішня норма дохідності інвестицій— дисконтна ставка, за якої чистий приведений дохід дорівнює нулю.

Внутрішня ставка доходу відображає дисконтну став­ку, за якої теперішня вартість грошових потоків і початкові інвестиції є приблизно однаковими за величиною.

Гнучкість — оперативна адаптація ви­робничого процесу до необ­хідного переходу на виго­товлення іншої продукції.

Гомеостатичність — спроможність виробничої системи стабільно ви­конувати свої функції в ме­жах допустимих відхилень.

Господарське товариство— підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отриман­ня прибутку.

Господарський ризик — це невизначеність (негаранто-ваність) одержання очікуваних доходів від виробничих інве­стицій.

Грошовий потік — фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності підприємства; до його складу включаються чистий дохід підприємства та безготівкові видатки.

Державне митосправляється з підприємств, організацій та громадян за документи й учинення різноманітних юридич­но-правових дій.

Дилер — посередник, який здійснює перепродаж товарів від імені і за свій рахунок.

Дисконтна ставка (ставка капіталізації) характеризує по суті норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного доходу інвестора, на який останній розраховує.

Дистриб 'ютор—посередник, який здійснює придбання то-варів безпосередньо у виробників та їх реалізацію своїм по-

Дифузійний ефектреалізується тоді, коли нововведення певного характеру поширюється на інші галузі; завдяки цьому відбувається мультиплікація.

діяльності.

Добровільна ліцензія -ліцензіар передає дозвіл використо­вувати об'єкт права на основі договору, що регламентує обов'язки, обсяг використання і розмір винагороди

Договір (контракт, угода) — форма документа­льного закріплення партнерських зв'язків, яка обу­мовлює предмет договору, взаємні права та обов'яз­ки, наслідки порушення домовленостей.

Договірні цінивстановлюються на підставі домовле­ності між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) на певні обсяги продукції та строки її поставки.

Допоміжна підприємницька діяльність — види підприєм­ництва, що мають не лише уречевлений, а й неуречевлений ха­рактер, тобто інжинірингова, консалтингова, лізингова, марке-тингова, факторингова і подібна діяльність.

Дочірнє підприємство— підприємство з правами юридичної особи, контрольний пакет акцій або статутний фонд якого належать іншому під­приємству.

Екологічний податоксплачують усі підприємства та орга­нізації, що завдають шкоди довкіллю; він стягується за нормативами, встановленими Кабінетом Міністрів України залежно від рівня, обсягу й характеру забруднення навколишнього при­родного середовища і погіршання якості природних ресурсів.

Економічна безпека підприємства — стан найефективнішого викорис­тання корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобі­гання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування.

Економічна діяльність— прогнозування, планування, ціноутворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, зовнішньо­економічна і фінансова діяльність, облік і звітність тощо.

Економічна ефективність виробництва— кількісне співвідношення результатів господарської діяльності і витрат.

Економічний ефектвідображають різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва в пер­винних виробничо-господарських ланках, галузях чи територіаль­них утвореннях.

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стар­товий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшен­ня ефекту в тій або іншій галузі виробництва чи діяльності.

Ефект акселераціїякий може мати місце в будь-якій діяльності, означає прискорення темпів поширення і застосування певного конкретного позитивно­го результату.

Ефективиність в-ва –це комплексне відображення кінцевих рез-тів використання робоч сили і засобів в-ва за певний промежуток часу.

Ефективність продукціївизначається через зіставлен­ня її корисного ефекту за нормативний строк служби із сукуп­ними витратами за життєвий цикл виробу.

Загальний (балансовий) прибуток— весь прибуток підприєм­ства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

Заробітна плата— сукупність виплат у грошовій формі, які отримує робітник за певний період часу.

Звичайна ліцензія- залишає ліцензіару право експлуатації технічного рішення і дає можливість укладати угоди з іншими ліцензіатами

Змінний контроль — поточний контроль якості окремих деталей, складальних одиниць і готових виробів на робочих міс­цях самими робітниками (виконавцями) або контрольними майс­трами (контролерами) ВТК підприємства.

значеного в договорі строку.

Зовнішні портфельні інвестиції— іноземні інвестиції обсягом до 10% вартості здійснюваного за їх допомогою інве­стиційно-інноваційного проекту.

Зовнішні прямі інвестиції — вкладення за кордоном капіталу, розмір якого становить не менше 10% вартості пев­ного конкретного інвестиційно-інноваційного проекту.

Інвестиції— вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою забезпечення його збільшення у майбутньому,

Інвестиційний проект— це комплект документів, що характеризують зміст та умови реалізації відповідних за­ходів для досягнення поставлених цілей.

Індекс рентабельності інвестицій— показник оцінки ефективності ін­вестицій, який визначається як відношення суми дисконтованих грошових потоків за весь інвестиційний період до суми дисконтованих інвестицій.

Інноваційна діяльність— здійснення нових науко­во-технічних розробок, конструкторсько-технологічної під­готовки виробництва; використання ефективних нововве­день; формування інвестиційних ресурсів для інноваційної

Інновація— використання результатів наукових досліджень і розро­бок, спрямованих на вдосконалення процесу виробничої діяльності, еко­номічних, правових та соціальних відносин у сфері науки, культури, освіти та інших сферах діяльності суспільства.

Іноваійні проекти-сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Інспекційний контроль — запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду.

Інструментальне господарство-сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом необхідних для здійснення виробничих процесів різних видів інструменту.

Інфраструктура підприємства— комплекс цехів, гос­подарств і служб, що забезпечує необхідні умови для його дія­льності (функціонування); вона служить своєрідним «тилом ви­робництва», що без нього неможлива робота будь-якого під­приємства (фірми). Розрізняють виробничу та соціальну інфра струкгури, що складаються з певних елементів.

Інфраструктура ринку— сукупність організацій (установ), що мають різні напрямки діяльності, забез­печують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, які здійснюють просування товарів із сфери виробництва у сферу споживання.

Кадри— найчастіше це певна сукупність працівників даного підприємства, які мають до­статньо високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.

Казначейське зобов'язання — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчує внесення їх власниками певної суми грошових коштів у бю­джет і дає право на одержання фінансового доходу.

Календарне планування— складник оперативно-виробничого плану­вання, яке включає розробку конкретних виробничих завдань для підприємс­тва в цілому та його структурних підрозділів на короткий проміжок часу.

Капітал - головна суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виро­бництва (діяльності).

Капітальне будівництво-це процес ств нових, а також реконструкцій, технічного переоснащення і розширення діючих виробничих та інфраструктурних обєктів підприємств.

Капітальні вкладення—періодично здійснювані дов­гострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів (ма­теріальних активів) та об'єктів соціальної інфраструктури під­приємства (організації).

Кваліфікація— сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання профе­сійних функцій обумовленої складності.

Керівники— працівники, які обіймають посади керівни­ків підприємств та їхніх структурних підрозділів, із заступника­ми керівників і головними спеціалістами включно.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів —пока­зник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборот-

Колективне підприємство— суб'єкт господарювання, утворений в процесі викупу державного підприємства або на основі іншого законного придбання майна трудовим колективом.

Колективний договір— угода між трудовим колекти­вом в особі профспілки та адміністрацією підприємства (ор­ганізації), що використовує найману працю.

Командитне товариство— товариство, в якому разом з одним або більш учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, що їхня відповідальність об­межується вкладом у майні товариства.

Комерційна діяльність— організаційно-економічні заходи для досягнення очікуваних прибутковості (дохід­ності) та інших показників фінансової результативності ви­робництва.

Комерційне підприємство— самостійна виокремлена господарська одиниця з правом юридичної особи, яка займається комерційною діяльніс­тю і має за мету отримання максимального прибутку.

Комерційну таємницю фірми (підприємства, організації) становлять відомості, що безпосередньо зв'язані з її діяльністю і розголошення яких може зашкодити суб'єкту господарювання.

Комівояжер — посередник, який продає товари з достав-

Комісіонер — посередник, який самостійно розпоряджаєть-ся товаром, приймаючи його на комісію від комітента (власни­ка товару).

Комп 'ютерна програма - об'єктивна фо­рма подачі сукупності даних і команд, призначених для забезпе­чення функціонування ЕОМ (набір інструкцій; операційні систе­ми та прикладні програми, виражені у вихідному чи об'єктово-му коді).

Конкурентоспроможність продукції –сукупн її властивостей, що характеризує міру задоволення конкрентної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції.

Конкурентоспроможність продукції— сукупність споживчих якос­тей товару, які відображають його відмінність від аналогічного товару (то-вару-конкурента) за ступенем відповідності конкретним суспільним потре­бам і вартістю (ціною).

Консигнант — посередник, який реалізує товар з власного кладу на основі договору доручення.

Консорціум— тимчасове статутне об'єднання промислового і банків­ського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї та досягнення загальної мети.

Контроль — процес визначення досягнутих за певний пе­ріод результатів діяльності, порівняння досягнутих результа­тів із запланованими і коригування діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному рівні.

Концерн— форма статутного об'єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним поєднанням власності та контролю.