Корисна модель- це результат творчої діяльності люд , обєктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових.

Корисний ефект виробузвичайно обчислюється за од­ним показником, визначеним для оцінки конкурентоспро­можності (продуктивність, потужність, енергоємність, ка­лорійність тощо).

Корпорація— акціонерна форма власності, що передбачає колективне володіння власністю (капіталом), концентрацію функцій управління підприємством в руках професійних управляючих (мене­джерів).

Кошторис в-ва – це підрахунок сукупних витрат підприємства, що пов’язані з основою його діяльністю за певний період, незалежно від того, віднесено їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторисна вартість будівництва —це вира­жені в грошовій формі нормативні (проектовані) ви­трати на: будівельно-монтажні роботи.

Кредитоспроможність підприємства— наявність у підприємства пе­редумов для отримання кредиту та його повернення в строк.

Критерій— це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва.

Летючий контроль — раптовий (без попередження) і нетривалий контроль якості виробів (роботи виконавців) на окре­мих дільницях виробництва.

Лізинг-підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних або позичених фінанасових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне корстування на певний термін лізингоодержувачу майно за умови здійснення періодичних лізингових платежів.

Ліквідність підприємства— спроможність підприємства своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями або можливість перетворення статей активу балансу в гроші для оплати зобов'язань.

Ліцензійна угода-договір, згідно з яким власник винаходу, корисної моделі, промислового зразка, пердає іншій стороні ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти.

Локальний (комерційний, госпрозрахунковий)ефект озна­чає конкретний результат виробничо-господарської діяльності, що забезпечує достатність власних фінансових ресурсів для са­морозвитку підприємства.

Мале підприємство— суб'єкт господарювання з певним кількісним критерієм чисельності працюючих та обсягів господарського обігу.

Маржинальний прибутокхарактеризує величину виторгу від продажу продукції за мінусом змінних витрат.

Маркетинг— виробничо-комерційна діяльність підпри­ємства, що спрямована на виявлення та задоволення потреб в його продукції (послугах), і полягає в продажу цієї продукції для одержання прибутку.

Масове виробництво— тип виробництва, який характеризується ву­зькою номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно виробляється протягом тривалого часу.

Методи управління — способи, засоби управлінської діяльності, зі допомогою яких робота персоналу спрямовується на досягнення цілей, які стоять перед об'єктом управління.

Митосправляється з вартості або обсягу товарів, що під­лягають митному контролю на території України.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — філія МБРР з інвестування в приватний сектор економіки.

Міжнародний банк реконструкції {розвитку (МБРР) — спе­ціалізована установа ООН з надання позик і кредитів краї-нам-членам ООН;

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютних операцій, надання коштів в іноземній валюті;

Міжнародний ринок— ринок іноземних покуп­ців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

Місія– це головна мета підприємства, тобто чітко визначена причина його існування.

Мотивація — процес, що спонукає працівників до спіль­них узгоджених дій, які забезпечують досягнення поставле­них загальних цілей діяльності.

Мотивація— спонукальна причина, привід до будь-якої дії.

Мульїттлтщітий ефектвиникає тоді, шли первинний ефект збільшується завдяки багаторазовому використанню відповідних заходів не лише на даному, а й на інших підприємствах чи в інших сферах діяль­ності.

Напівфабрикати власного виготовлення — це ті пред­мети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які по­требують дальшої обробки в інших підрозділах (напри­клад, поковки, штамповки, відливки та інша продукція за-готовчого виробництва);

Народногосподарський ефект—спільний (загальний) ефект у сферах виробництва і споживання відповідних продуктів. Він, зокрема, виникає тоді, коли виробництво продукції на даному підприємстві потребує додаткових витрат ресурсів, а її спожи­вання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з мен­шими експлуатаційними витратами та позитивними наслідками діяльності.

Науково-технічна революція— докорінна якісна трансформація сус­пільного розвитку на основі новітніх наукових відкриттів і винаходів, що справляють революціонізуючий вплив на змінювання знарядь і предметів праці, технології, організації та управління виробництвом, характеру тру­дової діяльності людей.

Науково-технічний прогрес— постійний процес створення нових і вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії, що суперечать правилам, торговельним та іншим чесним зви­чаям у підприємницькій діяльності.

Незавершене виробництво — це предмети, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Вони пе­ребувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого;

Нематеріальні активи—це категорія, що виникає внаслі­док володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та на їхнє використання в господарській дія­льності з одержанням доходу.

Нематеріальні ресурси— складова потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом тривалого періоду, для якої ха­рактерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначе-ність розміру майбутнього прибутку від її використання.

Нове будівництво (новобудова)— спорудження окре­мих виробничих об'єктів або підприємств, здійснюване на нових земельних ділянках і за затвердженим проектом.

Новини-результат іноваційних процесів.

Нововведення-вроваджені в гомподарську практику новин.

ної лькості певного товару за фіксованою ціною протягом за-

Номенклатура продукції— перелік найменувань виро­бів, завдання з випуску яких передбачається планом виробницт­ва продукції.

Норма витрачання матеріального ресурсу-гранично допустима величина витрачання ресурсу на виготовлення прдукції за умов конкретного вир- ва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та серовини належної якості.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодіввизначається на підставі залишку коштів на початок розрахункового року та суми витрат, які треба зробити у розра­хунковому періоді, за відрахуванням величини погашення ви­трат за рахунок валових витрат на виробництво (собівартості) продукції.

Норматив оборотних коштів у залишки готової про­дукціїрозраховується як добуток вартості добового випуску го­тової продукції на норму запасу в днях.

Нормування оборотних коштів (розрахунок норма­тиву)— визначення за науково обґрунтованою методикою не­обхідної (нормативної) величини грошових коштів, що вклада­ються в мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції.

Ноу-хау — не захи­щені охоронними документами але не відомі господарникам знан­ня і досвід технічного, виробничого, управлінського, комерцій­ного та фінансового характеру, які можуть бути практично ви­користані в наукових розробках, у процесі виготовлення конку­рентоспроможної продукції.

Облігація—цінний папір, що засвідчує внесення його власником певної суми грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати номінальну вартість у зазначений у цінному папері термін з виплатою відсотків.

Оборотні кошти—сукупність грошових коштів підпр., необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму й переносять повністю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

Одиничне виробництво— тип виробництва, який характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом її випуску.

Оперативно-виробниче планування —система розрахунків з регу­лювання процесу виробництва з метою ритмічної роботи.

Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробни­чих витрат.

Оптимальний рівень якості — такий рівень, за яко­го загальна величина суспільних витрат на виробництво 5 використання (експлуатацію) продукції за конкретних умов її споживання є мінімальною.

Опціон — договірний обов'язок купити або продати товар (фі-нансові права) за наперед установленою ціною в межах узгодже-ного періоду; опціони укладаються для конкретних товарів, цін-нних паперів і ф'ючерсних контрактів.

Організаційна структура управління— форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

Організаційний прогрес— удосконалення існуючих і застосування нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господар­ського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організація — процес формування структури виробничо-господарської чи іншої системи, розподілу завдань, повнова­жень і відповідальності між працівниками суб'єкта господа­рювання для досягнення загальних цілей його діяльності.

Орендне підприємство— суб'єкт господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на основі взятого ним в оренду майнового комплексу.

основна форма організації виробничо-господарської діяльності у сучасній економіці.

Основний капітал — це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Основні фонди— засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вар­тість переноситься конкретною працею на виготовлену продукцію (платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оцінка персоналу-цілеспрямоване порівняння певних характеристик.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку внесеного депозиту і відсотків за ним.

Партнерські зв'язки— система договірних відносин, які встановлю­ються між підприємцями (партнерами) і дозволяють кожному з них досяг­ти очікуваного результату за рахунок обміну плодами своєї діяльності.

Пасив балансу— друга частина бухгалтерського балансу підприємст­ва, в якій відображено джерела формування майна.

Патент — це охоронний документ, що видається держа­вним органом (патентним відомством) і підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності.

Патентна ліцензія-об'єктом є технічне рішення, захищене патентом. Умови ліцензійної угоди визначаються правилами, що регулюють використання патенту

Первинний ефект—це початковий одноразовий ефект, одер­жаний унаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, запровадження на ньому прибуткових технічних, орга­нізаційних чи економічних заходів.

Персонал — сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку та (або) досвід практичної діяльності.

Персонал неосновної діяльності (невиробничий персо­нал)— працівники організаційних утворень, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом, — працівники житлово-комуналь­ного господарства, дитячих дошкільних і медичних закладів, палаців і будинків культури, навчальних центрів та інших закладів соціального спрямування.

Персонал, зайнятий основною діяльністю (виробничий персонал),— сукупність працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів і за­водоуправлінь, тобто всі працівники, які зайняті у сфері вироб­ництва чи його обслуговування.

Перспективний рівень якості виробів — такий рівень, якого можна досягти в майбутньому, ураховуючи пріоритетні напрямки й темпи розвитку науки і техніки.

Підприємництво — самостійна, ініціативна фінансово-господарська діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майно­ву відповідальність або ж від імені та під майнову відповідальність юридич­ної особи-підприємства (організації).

Підприємство — самостійна виокремлена виробнича господарська одиниця (суб'єкт господарювання) в системі суспільного розподілу праці;

Післяпродажний сервіс— здійснення обумовлених угодою (договором) пуско-налагоджувальних робіт стосов­но поставленого устаткування та гарантійного технічного обслуговування і ремонту відповідних виробів (проданої по­бутової техніки).

Планування — процес визначення цілей діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання інди­відуальних завдань працівників підприємства або іншого суб'єкта господарювання для досягнення загального по-читивного результату діяльності.

Плата за землювизначається залежно від якості та розмі­щення земельної ділянки, виходячи з кадастрової її оцінки, і стя­гується у вигляді земельного податку або орендної плати з тих суб'єктів господарювання, яким землю надано у володіння чи користування.

Платоспроможність підприємства— спроможність підприємства ви­конувати свої зовнішні зобов'язання, використовуючи свої активи.

Повна ліцензія- передбачає перехід до ліцензіата усіх прав за патентом. Ліцензіар позбав­ляється права користуватися об'єктом протягом терміну, обумовленого до­говором

Повне товариство— товариство, всі учасники якого займаються спі­льною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Податкова система країни— сукупність податків, що справляються, форм і методів їхньої побудови та стягнення, а також відповідних державних органів, які практично здійсню­ють менеджмент цієї специфічної діяльності.

Податок з власників транспортних засобів (транспор­тний збір)диференціюється залежно від типу (марки) транс­портного засобу та потужності його двигуна.

Податок на експорт та імпортє формою вилучення в дохід держави чистого прибутку, утворюваного внаслідок різ­ниці у рівнях зовнішньоторговельних і внутрішніх цін на окремі види товарів, які ввозяться на територію України або вивозять­ся з неї; його сплачують всі суб'єкти господарювання, що здійс­нюють зовнішньоторговельні операції.

Порівняльний ефектвідображає результат порівняння можли­вих варіантів господарювання та вибору ліпшого з них; його величина показує економічні й соціальні переваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень проти інших можливих варіантів.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потуж­ність- визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і трудомісткості виробів) або перевищенням проектних показників. При цьому розра­ховують вхідну вихідну та середньорічну потужність підприємства.

Початкові інвестиції (початкова вартість проек­ту) — це реальна вартість проекту капітальних вкладень з урахуванням результатів реалі­зації діючого устаткування і податків.

Прибуток— частина виторгу, що залишається після відшко­дування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприєм­ства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами ре­сурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником останньої.

Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в орен­ду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння боргови­ми зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо.

Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — при­буток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків.

Приватизаційні папери (сертифікати) — особ­ливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації певної частки майна державних підпри­ємств.

Приватне підприємство— підприємство, яке функціонує на основі права приватної власності.

Примусова ліцензія -видається відповідним державним органом без згоди патентовласника. Цим же органом встановлюється розмір винагороди

Прогнозозначає спробу визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому.

Прогнозування розвитку (стану) підприємства або ор­ганізації— це процес наукового обгрунтування можливих кі­лькісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в ціло­му, окремих напрямів діяльності) в майбутньому, а також аль­тернативних способів досягнення очікуваного стану.

Продуктивність праці— кількісне відношення обсягу (маси) отрима­ного продукту до праці, затраченої на її виготовлення. Вимірюється кількі­стю продукції на одиницю часу (виробітком) або витратами часу на одини­цю продукції.

Проектна потужність — потужність, що визна­чається в процесі проектування реконструкції (розширен­ня) діючого або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості проектної номенклатури продукції, яка має бути досяг­нута протягом нормативного строку освоєння.

Пропорційність — узгодженість пропускної спроможності машин і ви­робничих підрозділів, окре­мих етапів виробничого процесу.

Професія— вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відпо­відного комплексу спеціальних знань практичних навичок.

Прямоточність — предмети праці мають пересуватися в усіх стадіях та операціях виробничого процесу за найкоротшими маршрутами.

Раціоналізаторська пропозиція — технічне рішення, яке є новим і корисним для підприємства. Раціоналізаторськими вва­жаються пропозиції щодо вдосконалення техніки, яка викорис­товується, продукції, яка виготовляється, способів контролю, а також пропозиції, котрі сприяють підвищенню продуктивності праці та ефективнішому використанню матеріалів, енергії, устат­кування.

Реалізована продукція— обсяг запланованого продажу або фактично реалізованих на ринку виробів. Вона визначаєть­ся на основі товарної продукції з урахуванням зміни залишків нереалізованих виробів у розрахунковому періоді.

Реальні інвестиції— вкладення капіталу в матеріальні та нематеріаль­ні активи підприємства.

Реальні інвестиції— вкладення капіталу у різні сфери та галузі національної економіки для оновлення існуючих, створення нових «капі­тальних» благ і одержання за рахунок цього більшого прибутку.

Резервна потужність підприємства має постійно передбачатися в певних галузях: електроенергетиці та га-човій промисловості — для покриття пікових наванта­жень в електро- і газових мережах, надійного забезпе­чення енергоресурсами на період виконання ремонтновнарійних робіт.

Резонансний ефектмає місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (наприклад, одержання синтетичного волокна уможливило ви­робництво нових тканин, а відтак—нових видів одягу).

Результат (продукт) праці—це певний обсяг: а) виготовленої продукції (підприємства промисловості, сіль­ського господарства, будівництва); б) виконаної роботи (транспортні підприємства); в) наданих послуг (установи зв'язку, банки).

Реконструкція діючого підприємства — здійснюва­не за єдиним проектом повне або часткове переоснащення виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові чи розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об'єкти. Реконструктивними вважаються також роботи з будівницт­ва нових виробничих об'єктів замість тих, дальшу експлу­атацію яких визнано недоцільною.

Ремонт- процес усунення тимчасово фізичного спрацювання конструктивних елементів у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації.

Рентабельність оборотних коштів— відносний по­казник, який розраховується як відношення одержаного при­бутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.

Реструктуризація підприємства— здійснення організаційно-еконо­мічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури під­приємства, його управління, форми власності, організаційно-правових форм, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення ним обсягу випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефектив­ності виробництва.

Ринок виробників— сукупність осіб і підприємств, які купують товари для їх використання у виробництві інших товарів чи наданні послуг.

Ринок державних і громадських установ,які ку­пують товари і одержують послуги для їх дальшого використання у вигляді комунальних послуг або для передавання тим, хто цих послуг потребує.

Ринок проміжних продавців (посередників) —сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для їх перепродажу або здавання в оренду іншим споживачам та одержання прибутку.

Ринок споживачів,тобто ринок окремих осіб і до­машніх господарств, які купують товари або послуги для особистого споживання.

Ритмічність — здійснення за певним рит­мом і планомірною повто­рюваністю роботи всіх під­розділів підприємства рівномірного (в однакові проміжки часу) випуску продукції.

Рівень якості—це кількісна характеристика міри придат­ності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визна­чення абсолютного, відносного, перспективного та оптималь­ного її рівнів.

Робітники— працівники, які безпосередньо створюють матеріальні цінності чи надають різноманітні послуги.

Розширення діючого підприємства — спорудження за новим проектом його другої та наступних черг, додатко­вих виробничих комплексів, нових цехів чи розширення існуючих, а також допоміжних та обслуговуючих госпо­дарств, комунікацій тощо.

Санація— комплекс послідовних взаємопов'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнен­ня ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Світові ціни—грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку.

Серійне виробництво— тип виробництва, який характеризується об­меженою номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка виробляється періодично повторюваними партіями.

Сертифікати — особ­ливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації певної частки майна державних підпри­ємств.

Сертифікація— дія, яка за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності потверджує, що продукція або послуга відповідає пев­ному стандарту або іншому нормативно-технічному документу.

Сертифікація продукції – організаційно- технічний процес, що завершеється видачею сертифіката.

Синдикат— одна із форм монопольного об'єднання підприємств з ме­тою здійснення комерційної діяльності при одночасному зберіганні юри­дичної та виробничої самостійності.

Синергічний ефект - виражає комбінований вплив сукупності інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

Система мотивації – це сукупність взаємозв’язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив у цілому активно працювати для досягненя індивідуальних і загальних цілей підприємства.

Система технічного обслуговування вир- ва-сукупність процесів із підтримання в робочому стані машин, устаткування та ін засобів праці.

Система якості –це сукупн організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів, ресурсів, що забезпечують здійснення загального управління якісті продукції.

Службовці— працівники, які здійснюють підготовку та оформлення управлінської документації, облік і контроль, гос­подарське обслуговування, тобто виконують суто технічну ро­боту (діловоди, обліковці, архіваріуси, креслярі, стенографісти, офіс-леді тощо).

Собівартість продукції—грошова форма поточних витрат підприємства на виробництво та збут товарів, робіт, послуг.

Соціальна діяльність— підготовка і підвищення квалі­фікації персоналу, створення належних умов праці та відпочин­ку, забезпечення соціального захисту працівників.

Соціальна інфраструктура-сукупність підрозділів підпр- в, що забезпечують задоволення соціально- побутових і культурних потреб його працівників.

Соціальний ефектзвичайно зводиться до збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості працездатного населення; поліпшен­ня умов праці, побуту та відпочинку; формування екологічно без­печного навколишнього середовища тощо.

Спеціалізація — підвищення однорідності виробництва через свідоме обмеження номенклатури продукції і різноманітності операцій одночасне виконання окре­мих операцій та процесів, що досягається їх сумі­щенням у часі.

Спеціалісти— працівники, які виконують інженерно-тех­нічні, економічні та інші роботи, зокрема інженери, економісти, нормувальники, юрисконсульти, соціологи, менеджери з різних видів діяльності.

Спеціалісти вищої кваліфікації—працівники з вищою освітою і значним практичним досвідом.

Спеціалісти найвищої кваліфікації— працівники, які ма­ють наукові ступені та вчені звання.

Спеціалісти середньої кваліфікації— працівники із серед­ньою освітою і певним практичним досвідом.

Спеціалісти-практики— працівники, які обіймають певні посади (інженерні, економічні), але не мають спеціальної освіти.

Спеціальність— різновид трудової діяльності в межах професії.

Спільне підприємство— підприємство, створене на основі об'єднання майна двох або більше країн, які мають права юридичної особи.

Стандартизація— діяльність із встановлення норм, правил і характе­ристик (вимог) з метою забезпечення якості продукції (послуг).

Стандартизація— процес визначення і застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі.

Статистичний контроль—особливий вид (метод) вибір­кового контролю, що грунтується на застосуванні теорії ймовір­ностей та математичної статистики.

Статут підприємства— певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідноси­ни з іншими суб'єктами господарювання. Статут повинен відповідати основним положенням закону країни про під­приємства.

Стаціонарний контроль — здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) проведенням відповід­них аналізів, випробувань тощо.

стійним клієнтам.

Стратегічне планування— процес здійснення суку­пності систематизованих і взаємоузгоджених робіт з визна­чення довготермінових цілей та напрямків діяльності під­приємства (організації).

Стратегія— це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства (організації) проблеми, його (її) місію, головні цілі та розподіл ресурсів для досягнення таких цілей.

Структура оборотних коштів підприємства —процен­тне співвідношення окремих елементів (груп елементів) у межах загальної величини.

Сукупні витратиза життєвий цикл виробу включають витрати, що пов'язані з маркетингом, конструкторсько-тех­нологічною підготовкою виробництва, безпосереднім ви­готовленням і сервісним обслуговуванням.

Суміжні права — це права, які примикають до авторсь­кого права та є похідними від нього.

Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соц гарантій.

Теперішня вартість майбутніх надходжень (доходів) — це їхня розрахункова вартість, що обчислюється помножен­ням грошового потоку за кожний рік на так званий відсот­ковий чинник теперішньої вартості відповідного року відповідно до встановленої дисконтної ставки.

Термін окупності інвестицій— показник ефективності інвестицій, що характеризує термін, за який вони повністю окупаються.

Технічне переозброєння діючого підприємства — здій­снення відповідно до плану (програми) його технічного роз­витку (без розширення існуючих виробничих площ) ком­плексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць, виробництва за рахунок впровадження нової техніки й технології, механі­зації та автоматизації виробничих процесів, модернізації за­старілого і заміни спрацьованого устаткування.

Технічний розвиток підприємства— сукупність організаційно-технічних заходів, які виступають завершальним етапом певних науково-технічних програм, здійснюються у межах підприємства і виконують роль інтенсифікатора щодо певних ділянок виробничого процесу.

Тип виробництва-класифікаційна категорія вир- ва, що враховує його обєктивно наявні конкретні властивості.

Титульний список будівель (об'єктів) —пла­новий документ, в якому визначено строки початку і закінчення будівництва (розширення, реконструкції) об'єктів, їхню потужність (пропускну спроможність), загальні витрати на спорудження, обсяг будівельно-монтажних робіт, щорічні розміри введення в дію ос­новних фондів, а також конкретизуються проектна та будівельна організації, постачальники устаткування.

Товариство з додатковою відповідальністю —товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розміри яких визначені установчими до­кументами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а у разі недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю— товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установ­чими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів.

Товарна продукція— економічний показник, який характеризує у гро­шовому вигляді обсяг виробленої та готової до реалізації продукції. До її складу включають: вартість вироблених за даний період (зданих на склад) та призначених для реалізації на сторону готових виробів; вартість робіт і по­слуг промислового характеру, які виконуються сторонніми організаціями; вартість напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону.

Товарна продукція— загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу (реалізації) різним споживачам.

Топологією інтегральної мікросхеми визнається зафіксо­ване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними.

Торговий дім — установа, що здійснює експортно-імпортні операції, включаючи організацію виставок і реклами, з правом засновувати свої представництва в інших країнах.

Тривалість одного обороту в днях (швидкість обо­роту) оборотних коштіввизначається як відношення кіль­кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.

Трудовий потенціал— потенціал (можли­вість діяльності) усієї сукупності працівників з урахуванням не тільки кількісних, а й якісних ха­рактеристик, тобто рівня освіти, ділових якостей тощо.

Трудові ресурси — частина працездатного населення, що за своїми віко­вими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Управління— цілеспрямований тиск на організовану систему, який забезпечує збереження її певної структури, підтримку режиму та мети дія­льності.

Управління витратами – це процес цілеспрямовано формування витрат за їх видами, місцями та носіями в процесі постійного контролювання рівня витрат і стимулювання їхнього зниження.

Управління підприємством або Іншим первинним су-6'єктом господарювання — це постійний і системний вплив на діяльність його структур для забезпечення уз­годженої роботи і досягнення кінцевого позитивного ре­зультату.

Установчий договір — це письмовий документ, який засвідчує волевиявлення фізичних чи юридич­них осіб відносно заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної під­приємницької ідеї.

Фінансовий стан підприємства— система показників, які відобра­жають наявність, розміщення і використання ресурсів, фінансову стій­кість підприємства, ліквідність балансу. Характеризується платоспро­можністю, прибутковістю, ефективністю використання активів і капіта­лу, ліквідністю.

Фінансові інвестиції— використання наявного капі­талу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цін­них паперів, які емітуються підприємствами чи державою.

Фірмове найменування — це стале позначення підпри­ємства (фірми, компанії) або окремої фізичної особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність.

Франчайзинг — надання права на виробництво та (або) збут продукції (послуги) з практичною допомогою у справі організації та управління бізнесом.

Функції управління— певний вид діяльності людей з управління під­приємством. Розрізняють такі функції: планування, організація, мотивація і контроль.

Фючерсний контракт — контракт на поставку обумовле-

Холдинг— вид підприємницької діяльності, який передбачає при­дбання контрольних пакетів акцій різних компаній з метою встановлення над ними контролю.

Ціна– це грошовий вираз вартості товара.

Ціна—грошовий вираз вартості товару.

Цінні папери—це грошові документи, що засвідчу­ють право володіння або відносини позики, визначають вза­ємовідносини між емітентом (юридичною особою, яка ви­пустила цінні папери) та їх власником, передбачають, як пра­вило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав іншим особам.

Чиста продукція— заново створена на підприємстві вар­тість. Кількісно вона визначається вилученням з товарної про­дукції вартості уречевленої праці (матеріальних витрат та амор­тизаційних відрахувань).

Чистий прибуток— залишок валового прибутку після сплати законо­давче встановлених податків.

Чистий приведений дохід— показник оцінки ефективності інвести­цій, який визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових по­токів за весь інвестиційний період та сумою дисконтованих інвестицій.

Чисті капітальні вкладення— капітальні витрати лише на розширене відтворення виробничих об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. Величина цих вкладень

Амортизація основних засобів. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань. 27.

Бізнес-планування сутність, призначення, структура. 70

Види підприємств. 5.

Види прибутку підприємства. 86.

Види реструктуризації, їх характеристика. 100.

Визначення активів підприємства. 23.

Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування капітальних вкладень 46.

Вимірювання затрат праці. Баланс робочого часу. 16.

Виробнича та загальна структура управління підприємством. 7.

Відтворення основних засобів та джерела його фінансування 29.

Групування витрат виробництва за статтями калькуляції. 78.

Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання. 65.

Джерела утворення оборотних засобів на підприємстві. 41.

Договірні взаємовідносини і партнерські зв"язки у підприємницькій діяльності. 11.

Економічна сутність основних засобів підприємства, их класифікація 24.

Економічна сутність продуктивності праці. 17.

Загальна характеристика . об'єкти . напрями і тенденції організаційного прогресу. 52.

Загальна характеристика і методологія визначення ефективності виробництва 92.

Загальна характеристика продукції, робіт та послуг. 71.

Зовнішнє середовище господарювання. 8.

3нос основних засобів підприємства 26.

Класифікація витрат. 76.

Класифікація оборотних засобів. 39.

Кошторис виробництва. 77.

Матеріально-технічне забезпечення виробництва. 73.

Мета і напрямки діяльності підприємства. 3.

Методи вивчення дисципліни і їх застосування 2.

Методи встановлення цін на продукцію підприємства 83.

Методика визначення продуктивності праці. 18.

Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства 106.

Методологічні засади визначення ефективності технічних нововведень. 53.

Міжнародна підприємницька діяльність. 12.

Наслідки реструктуризації. 99.

Нематеріальні ресурси : поняття та види. 34.

Нормування оборотних засобів на підприємстві 40.

Облік і оцінка основних засобів підприємств з різними формами власності 25.

Організаційні типи виробництва 60.

Організація виробничих процесів. 59

Основи планування. Принципи і методи планування. 67.

Основні характеристики сучасних операційних систем. 58.

Особливості оцінки ефективності організаційних нововведень. 54.

Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів. 36.

Оцінка економічне ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку 47.

Оцінка фінансового стану підприємства 91.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ ПО ЕКОНОМІЦІ ПІДПРИЄМСТВА

Підвищення ефективності використання інвестицій 49.

Підприємництво як сучасна форма господарювання. 10.

Платежі з прибутку підприємства до державного бюджету і до поза-бюджетних фондів 87.

Показники використання основних засобів на підприємстві 32.

Показники ефективності використання оборотних засобів 42.

Показники оснащеності підприємства основними засобами. 30.

Показники руху та стану основних засобів. 31.

Поняття , характеристика та види інноваційних процесів. 50.

Поняття нематеріальних активів. 35.

Поняття про витрати і собівартість продукції, робіт і послуг. 75

Поняття про інвестиції , їх види , характеристика. 44.

Поняття про оборотні фонди, фонди обігу і оборотні засоби. 37.

Поняття про основні результати виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства. 84.

Поняття про прибуток і його місце в економіці підприємства. 85.

Поняття про рентабельність. Система показників рентабельності. 89.

Поняття про робочу силу підприємства. 13.

Поняття, види інфраструктури. 62.

Порядок ліквідації збанкрутілих підприємств.

Правові основи господарювання. 4.

Предмет і завдання курсу " Економіка підприємства" 1.

Прогнозування розвитку підприємств. 66.

Ремонт основних засобів та його економічне значення 28.

Рівень економічної безпеки. 96.

Розвиток інфраструктури 64.

Розподіл прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства 88.

Розробка і здійснення програми реструктуризації підприємства. 101.

Симптоми прояву банкрутства. 104.

Система технічного обслуговування підприємства 63.

Склад і структура капітальних вкладень ( виробничих інвестицій) 45.

Склад оборотних засобів підприємства. 38.

Собівартість різних видів продукції. 79.

Стратегічне планування розвитку підприємства. 68.

Суспільні форми організації виробництва. 61.

Сутнісна характеристика ціни, їх види. 82.

Сутність і необхідність реструктуризації підприємства. 98.

Сутність та види лізингу. 56.

Сутність, загальні і пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу. 51.

Суть банкрутства і чинники, що його спричиняють.103.

Суть механізму санації. 102.

Тактичне та оперативне планування. 69.

Технічний розвиток підприємства. 55.

Управління витратами на підприємстві. 80

Форми і системи оплати праці. 21.

Формування програми випуску продукції. 72.

Формування та використання виробничої потужності підприємства. 57.

Функціональні складові економічної безпеки підприємства. 95.

Характеристика економічної безпеки господарюючого суб»єкта. 94.

Характеристика кризової ситуації на підприємстві. 97.

Чинники зростання ефективності виробництва 93

Шляхи зниження витрат виробництва. 81

Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів. 33.

Шляхи підвищення прибутковості. 90.

Шляхи підвищення продуктивності праці. 19.

Шляхи прискорення оборотності 43.

Якість та конкурент

оспроможність продукції. 74.