СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об'єктом діяльності багатьох регіональних, галузевих, глобально-універ­сальних інститутів, як міжурядових, так і неурядових. Усі вони створюють систему міжнародних організацій, що здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних тор­гово-економічних відносин (рис. 6.1).

Основні напрями діяльності в цій сфері передбачають ство­рення договірно-правової основи торговельно-економічних від­носин, включаючи найважливіші принципи та норми; вироблен­ня домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торговельно-політичних засобів впливу на міждержав­ні зв'язки; сприяння досягненню домовленостей і розв'язанню спірних проблем; обмін інформацією і досвідом організації тор­говельно-економічних зв'язків.

До групиглобально-універсальних організацій належать та­кі, які географічне і за характером діяльності в сфері торгівлі тя­жіють до глобальних (всесвітніх) і універсальних (загальної ком­петенції') організацій. У міжнародній торгівлі до глобально-уні­версальних належать: три органи ООН — Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр; міжуря­дові організації — Всесвітня митна організація (ВМО), Бюро між­народних виставок (БМВ); неурядові організації — Міжнародна торговельна палата (МТП), Спілка міжнародних ярмарків (СМЯ).

Дорегіональних організацій торговельного спрямування на­лежать усі регіональні економічні угруповання, оскільки спільною рисою цих наддержавних організацій є інституціональне закріп­лення вже існуючого (або бажаного) ступеня розвитку інтеграції. Відомо, що регіональне інтеграційне угруповання проходить у своїй еволюції обов'язкові стадії торговельної інтеграції: зону преференційної торгівлі, зону вільної торгівлі і митний союз.

Рис. 6.1. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі

На наступних стадіях розвитку економічної інтеграції, як-от спільний ринок та економічний союз, торговельні проблеми, як свідчить досвід ЄС, не тільки не зникають, а й ускладнюються. Поміж регіональних організацій з найбільш розвинутою торго­вельною функцією можна назвати Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА), Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), Латиноамериканську асоціацію інтеграції (ЛАІ), Південний спільний ринок (МЕРКОСУР), Митний та економічний союз Центральної Африки (МЕСЦА), Спільний ринок Східної і Південної Африки (СРСПА) та ін.

Галузеві організації, об'єктом діяльності яких є окремі галузі світової торгівлі, можна поділити на міжурядові і не­урядові. На окремих світових товарних ринках важливу роль відіграють міжнародні товарні організації, метою яких є спо­стереження за реалізацією міжнародних товарних угод, і між­державні організації країн-виробників, країн-експортерів і країн—імпортерів сировини, метою яких є посилення націо­нального контролю над природними ресурсами і стабілізація цін на ринках сировинних товарів. До міжурядових галузевих організацій належать: у промисловості — Організація кра­їн — експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародна рада з олова, Асоціація країн — експортерів залізної руди (АПЕФ), Між­урядова рада країн — експортерів міді (СИПЕК), Світова енергетична конференція тощо; у сільському господарстві — Міжнародна комісія з рису, Міжнародна угода з зерна, Між­народний комітет з чаю, Міжнародна угода з цукру та ін.; у транспорті і зв'язку — Міжнародний комітет залізничного транспорту, Арабський поштовий союз тощо. Численні не­державні галузеві організації існують у формі міжнародних спілок виробників (підприємств, картелів, міжнародних асо­ціацій): Міжнародна конференція виробників електроенергії;

Міжнародна спілка підприємств газової промисловості; Між­народна федерація торговців сталлю, трубами і металами;

Міжнародна асоціація з виробництва мила та миючих засобів;

Міжнародна асоціація власників підприємств з виробництва шпалер; Картель з радіоапаратури; фосфатний, содовий, сір­никовий, калійний, азотний, нафтовий, алюмінієвий, трубний, електроламповий картелі та сотні аналогічних об'єднань в усіх сферах виробництва.

До групи міжнародних організацій із стандартизації і сертифі­кації належать організації, сферою компетенції яких є розробка міжнародних стандартів продукції в різних галузях, її сертифіка­ція та консультативна і інформаційна діяльність. На глобальному рівні питаннями стандартизації і сертифікації продукції займаю­ться Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) і Міжнарод­на електротехнічна комісія (МЕК), на регіональному — Європей­ський комітет із стандартизації (СЕН), Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (СЕНЕЛЕК), Міжскандинавська організація із стандартизації (ІНСТА), Міжнародна рада із стан­дартизації, метрології, сертифікації (НДР) тощо.